19. Невідкладна допомога при кетоацидотичній комі.

1. Інсулінотерапія (короткої дії). Початкова доза інсуліну залежить від віку хворого, тривалості коматозного стану, вираженості кетоацидозу, рівня гіперглікемії, величини попередньої дози і наявності супутник захворювань.

1. а) режим малих доз: 18-20 ОД в/в, потім по 6-8 ОД/г в/м або в/в крап. або в/в крап. 0,1 ОД на 1 кг*год до ццукру до 14-11 ммоль/л;

6) режим великих доз залежить від вихідного рівня цукру крові (числовий показник цукру в ммоль/л подвоюють і вводять 0,5 дози в/в і 0,5 в/м.). Кожні 2 години визн. цукор крові і вводять інсулін в дозі з розрахунку подвоєної величини рівня цукру в крові. Знижують глікемію до 11-14 ммоль/л. Потім переходять на підшкірні ін'єкції інсуліну кожні 6-8 год. з наступним прийманням не менше 50 г вуглеводів. Перша доза інсуліну- 16 од., а наступні залежать від рівня глікемії.

2. Для боротьби з дегідратацієюі інтоксикацією при норм осмолярн.- в/в. крап. розчин Рінгера або фізіологічний розчин 0,5-1,0 л/год. до зменшення ознак дегідратації, потім по 0,3 л/год. в/в. до 6-8 л/добу. При підвищенні осмолярності - 0,45% р-н NaCl в аналогічних дозах.

При ц гіпоглікемії через 3-4 години від початку лікування інсуліном до 11-15 ммоль/л починають в/венне крапельне введення 5% розчину глюкози на фізіологічному розчині натрію хлориду (приблизно по 1 л кожного розчину). При глікемії вище 10-11 ммоль/л на кожні 100 мл 5% розчину глюкози додають 2-3 од.Інсуліну, а при глікемії нижче 10 ммоль/п - не більше 1 од.

3. Попереджуючи гіпокаліємію, через 4-6 годин від початку введення інсуліну і рідини вводять 7,5% розчин хлориду калію 10-15 мл/год., панангін, якщо калій ц5 мекв/л.

4.Боротьба з ацидозом - трисамін 250,0 в/в крап. (2-3 амп/д), при зниженні рН артеріальної крові менше 7,0 вводять 2,5% розчин бікарбонату натрію 100-200 мл.

5. В/в. крап. - 100 мг кокарбоксилази, 5 мл 5% розчину аскорбінки, 200 мкг віт. В12, 1 мл 5% розчину вітаміну В6.

6. При безперервній блювоті для поновлення дефіциту білків і боротьби з голодуванням через 4-6 годин від початку лікування вводять 200-300 мл плазми.

7. Для попередження гіпохлоремічиого стану в/в. вводять 10-20 мл 10% розчину хлориду натрію.

8. Профілактична гепаринотерапія: до 5000 од. гепарину 4 р/д спочатку в/в., потім в/м. під контр. гемокоагуляції.

9. Симптоматичне лікування: при гіпотонії - в/в. плазму, дексгран, цільну кров, в/м. 1-2 мл 0,5% ДОКСА, при вираженій тахікардії - серцеві глікозиди; при виникненні анурії - сечогінні.

10. Оксигенотерапія.

11. Контроль цукру крові кожні 2-3 години.

21. Невідкладна допомога при набряку легень.

1. Ортопноє.

2. Постійна інгаляція кисню (10-15 л/хв.),кисень пропускають через спирт 40-96% концентрації або 10% розчин антифомсилану (піногасіння).

3. Накладання ваенозних джгутів на ноги ц приток крові.

4. Кровопускання (300-400 мл) під контролем А.

5. Морфін 1% 0,5-1 мл в 5-10 мл фіз р-ну в/в повільно. Протипокази- при колапсі, порушенні ритму дихання, пригніченні дихального центру.

6. Нітрогліцерин 1% розчин, 10-12 мл в 100-200 мл фіз р-ну в/в крапельно (10-15 крапель/хв.), знижуючи АТ до 95-106 мм рт.ст. Таблетки (0,0005) під язик з інтервалом 10-20 хв.

7. Фурсемід (лазикс) 40-200 мг в/в.

8. При збудженні- в/в дроперидол 2,5% 2 мл (5 мг).

9. Серцеві глікозиди: дігоксин 0,025% 0,5-0,75мл чи строфантин 0/05% 0,05-0,75 мл в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% чи 40% розчин глюкози в/в повільно. Подальші дози (0,125-0,25 мл дігоксину чи 0,25 мл строфантину) вводять з Інтервалом 1 год. Добова доза розчину дігоксину 1-1,25 мл, розчину строфантину -1,25-1,5 мл.

10. На фоні гіпертонічної хвороби - призначення гангліоблокаторів: пентамін 5% 0,5-1 мл на ізотонічному розчині натрію хлориду в/в повільно чи арфонад 5% 5 мл в 100-200 мл 5% глюкози в/в крапельна під контролем АТ.

11. При бронхоспастичному компоненті - еуфілін 2,4% 10 мл в 50 мл Ізотонічного розчину натрію хлориду чи глюкози І водять в/в крапельна протягом 20-30 хв. (протипоказаний при тахікардії, тахіаритмії, при ІМ).

12. При ацидозі - гідрокарбонат натрію 4% 100-200 мл в/в крап.

13. При резистентному до терапії набряку - ШВЛ з позитивним тиском на видиху.