2.2. Графік підготовки кваліфікаційної роботи

Після затвердження теми, бази практики та наукового керівника кафедра складає графік підготовки кваліфікаційних робіт, де вказуються кінцеві строки надання відповідних розділів кваліфікаційної роботи.

Студенти мають бути проінформовані про графік підготовки кваліфікаційної роботи науковими керівниками та методистом кафедри.

Невчасне виконання графіку підготовки кваліфікаційних робіт може вплинути на загальну оцінку кваліфікаційної роботи, яку надає науковий керівник.

3. Структура та зміст кваліфікаційної роботи

3.1. Структури кваліфікаційної роботи

Структура кваліфікаційної роботи складається з титульного листа, реферату, змісту, вступу, основної частини, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Титульний аркуш, лист завдання до кваліфікаційної роботи та відгук наукового керівника заповнюються за спеціальними зразками, прийнятими в університеті.

3.2. Титульний лист

Титульний лист кваліфікаційної роботи надається студенту на кафедрі. Він заповнюється українською мовою чорною пастою. Помилки та виправлення не допускаються. Титульний лист містить тему роботи, фамілію, ім’я, по-батькові студента, групу, дату закінчення роботи, фамілію, ініціали, науковий ступінь, посаду наукового керівника та завідувача кафедри або його заступника.

Після закінчення підготовки кваліфікаційної роботи титульний лист підписується студентом, науковим керівником та завідувачем кафедри або його заступником.

3.3. Реферат

Реферат у кваліфікаційній роботі розміщується після титульного листа та заповненого бланку завдання.

Він містить тему кваліфікаційної роботи, фамілію, ім’я, по-батькові студента, мету, задачі, предмет, об’єкт, методи дослідження. Нижче ключові слова позначаються великими літерами. Далі зазначається рік написання та захисту кваліфікаційної роботи.

Реферат складається українською, російською та українською мовами (Додатки А, Б).

3.4. Зміст

Зміст кваліфікаційної роботи складається з вступу, основної частини роботи, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (Додаток В).

3.5. Вступ

У вступі студент повинен представити обґрунтування вибору обраної теми; розкрити сутність і стан проблеми, її значущість; показати, якою мірою проблему висвітлено в літературі та вирішено на практиці, виділивши при цьому провідних учених-економістів і практиків, які зробили найбільший внесок у вирішення даної проблеми; вказати вихідні дані для розробки теми.

Потім обґрунтовують актуальність і доцільність теми для розвитку відповідної сфери суспільного відтворення.

Слід показати зв’язок роботи з планом науково-дослідних робіт кафедри.

Об'єкт дослідження – процес чи явище, що створює проблемну ситуацію та обрано для вивчення. Наприклад, удосконалення фінансово-господарської діяльності підприємства на основі фінансового планування.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Наприклад, теоретичні, методичні та практичні аспекти забезпечення фінансової стійкості підприємства для підвищення ефективності його функціонування.

Далі варто сформулювати мету роботи, наприклад, дослідження та розробка методичних положень щодо підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства або організації, а також задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Задачі, як правило, формулюють, виходячи із загального змісту роботи.

У вступі мають знайти своє відображення теоретичні основи питання, яке досліджується, використання наукових методів дослідження явищ і процесів (шляхи досягнення мети), джерела первинної інформації.

Рекомендується застосування таких методів дослідження:

– дедукція – метод вивчення від загального до окремого: на основі прийняття загального положення про сутність економічного явища, його аналізу, дослідження закономірності протікання окремих фінансових процесів;

– індукція - від вивчення частки до узагальнень, тобто послідовний перехід від дослідження окремих розрізнених явищ до розуміння їхньої сутності в цілому;

– аналіз – виконується практичний або розумовий розподіл об‘єкта дослідження на складові елементи, що дозволяє виявити структуру об‘єкта, відокремити істотне від неістотного, звести складне до простого, виділити окремі етапи, визначити суперечливі тенденції;

– синтез – процес об‘єднання в одне ціле частин, ознак, властивостей об‘єкта, визначених на основі аналізу;

– метод аналогії – висновок про предмет або явище здійснюється на підставі його схожості з іншими, вже відомими;

– абстрагування – розумове відокремлення від ряду неістотних властивостей, зв‘язків, відносин предметів і виділення окремих сторін – на першому етапі. На другому - об‘єкт дослідження заміняють іншим, більш простим, що являє собою спрощену модель, яка зберігає головні властивості предмету.

– конкретизація – на відміну від абстрагування вивчаються предмети чи явища в усій якісній різнобічності їх реального існування. Досліджується стан об‘єктів і зв‘язок із певними умовами їх існування та історичного розвитку;

– узагальнення – є одним із основних методів створення нових наукових понять, формулювання законів і теорій. Представляє собою логічний процес переходу від окремого до загального. Отримання узагальненого знання означає більш глибоке відображення дійсності шляхом проникнення в її сутність;

– системний аналіз – вивчення об‘єкта дослідження як елементів, що утворюють систему, з усіма факторами, які впливають на його функціонування;

– історичний метод – передбачає дослідження виникнення, формування і розвитку об‘єктів у хронологічній послідовності, в результаті чого створюються додаткові знання про об‘єкт дослідження;

– порівняння – зіставлення об‘єктів з метою визначення рис схожості або відмінності між ними (або і того, й іншого разом). Порівняння є важливою передумовою узагальнення;

– спостереження – цілеспрямоване й організоване сприйняття зовнішнього світу. Воно може бути простим і складним, безпосереднім і опосередкованим тощо.

Доцільно вказати, на яких наукових конференціях, радах було повідомлено результати роботи, тобто здійснено її апробацію, а також в яких статтях у журналах, збірниках, матеріалах і тезах конференцій опубліковано результати роботи.

Наприкінці вступу варто показати, яким чином можуть бути використані отримані результати та рекомендації, ступінь їхньої готовності до застосування, або представити дані про фактичне впровадження результатів роботи й масштаби використання. У такому разі необхідно зазначити назви підприємств або організацій, форми реалізації і реквізити відповідних документів.