2.4. Дослідження схем генераторів прямокутних імпульсів.
2.4.1. У макросі "SZ" замінити буферний елемент "LS" на ідеальний. Для цього спочатку розкрити макрос, потім у схемі макросу два рази натиснути на елемент "LS", далі у вікні "Library" вибрати "default" та у вікні "Model" – "ideal", потім натиснути кнопку "Accept".
2
.4.2.
Зібрати схему, вказану на рис.9, використати
новий макрос
"SZ".
Рисунок 9
2.4.3. Виконати пункт 2.2.2.
2.4.4. Зняти та занести
у звіт осцилограми сигналів у точках
Uin
та U', Uin
та Uout.
(Осцилограми
знімати з однаковими параметрами
осцилографу!)
Визначити період виникаючих коливань
та tзср
логічних елементів генератора.
,
,
n
–
кількість
логічних елементів (повинна бути
непарною, наприклад, для схеми на рис.9
n
= 1)
2.4.5. Дослідити некерований генератор (рис10).
Р
исунок
10
2.4.6. Зібрати схему, яка вказана на рис 13.10, використати новий макрос "SZ"
2.4.7. Виконати пункт 2.2.2.
У осцилографі встановити: Time Base = 0.02 s/div
2.4.8. Зняти та занести у звіт осцилограми сигналів у точках Uс1, Uс2, U3, U2, Uout1, Uout2 (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).
2.4.9. Змінюючи ємність конденсатору "С" усередині елементу "SZ", встановити та вказати у звіті, до яких змін імпульсів на виході це призводить.
Контрольні запитання
1. Методи отримання затримки.
2. Умовне графічне зображення елементів затримки.
3. Принцип дії елемента затримки з диференціальним RC-ланцюгом на вході. Переваги та недоліки.
4. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів, коротших за вхідні (рис. 13.3, 13.4).
5. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів тривалістю 3tзср (рис. 13.5).
6. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів довільної тривалості (рис. 13.6, 13.7).
7. Принцип дії та часові діаграми роботи схем зміни тривалості вхідних імпульсів (рис. 13.8)
8. Методи побудови генераторів імпульсів на базі елементів затримки. Керування такими генераторами (рис. 13.9).
9. Визначення tзср логічних елементів, включених послідовно.
10. Визначення tз01 та tз10 логічного елементу.
Лабораторна робота 7 дешифратори
1. Мета
Ознайомлення з роботою та будуванням прямокутного дешифратору.
2. Завдання по лабораторній роботі
2.1. Дослідження дешифратору у статичному режимі.
2.1.1. Зібрати схему яка показана на рис.1:
Р
исунок
1
2.1.2. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "PS".
Для створення складного елементу (наприклад, з ім'ям PS) необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:
2.1.3. Зібрати схему яка показана на рис.2:
Рисунок 2
2.1.4. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "VS".
2.1.5. Зібрати схему яка вказана на рис.3
Рисунок 3
2.1.6. Згідно логічним виразам, скласти таблицю станів (ТС).
2.1.7. Занести цю ТС у генератор слів, та дослідити роботу дешифратора (привести часову діаграму)
2
.2.
Дослідження дешифратору у динамічному
режимі.
2.2.1. Зібрати схему, яка показана на рис.4:
Рисунок 4
2.2.2. За допомогою ГІ, ГС, ЛА, осцилографу зробити наступне: подати на вхід Х1 сигнал прямокутної форми з наступними параметрами: Amplitude=4V, Duty Cycle=50, Frequency=10 kHz. Зі входу YN зняти осцилограми (N-порядковий номер студента або бригади)
Контрольні запитання
1. Які пристрої називаються дешифраторами?
2. Чим визначається число лінійних дешифраторів у першій ступіні прямокутного дешифратора?
3. Укажіть розходження між повним і неповним дешифратором.
4. Доведіть, що на виходах елементів ИЛИ-НЕ першої ступіні дешифратора получаються кон’юнкции від сигналів на їхніх входах.
5. У яких прямокутних дешифраторах виходи інверсні і у яких прямі?
6. Укажіть розходження між дешифраторами з прямими й інверсними виходами.
7. Запишіть таблицю істиності повного дешифратора з заданої викладачем розрядністю вхідних кодів.
8. Чим визначається число каскадів прямокутного дешифратора?
9. Як позначається збільшення числа каскадів дешифратора на його швидкодію?
10. Намалюйте умовне графічне зображення досліджуваного в даній роботі прямокутного дешифратора.
11. Методика виявлення і локалізації несправності дешифратора.
12. Намалюйте схему повного дешифратора, заданого викладачем типу і розрядністю вхідних кодів.
13. Порівняєте дешифратори різних типів по швидкодії.
14. Порівняйте дешифратори різних типів по апаратурних затримках.
15. Достоїнства і недоліки дешифратора, зазначеного викладачем типу.
16. Як побудувати дешифратор кодів великої розрядності (розрядність задається викладачем) на базі дешифраторів кодів меншої розрядності (дворазрядних), виготовлених у виді СИС.
17. Намалюйте тимчасові діаграми заданого викладачем дешифратора.
18. Чим визначається навантажувальна здатність заданого викладачем дешифратора.