42. Фіскальна політика, спрямована на пропозицію.

Фіскальна політика може впливати на сукупну пропозицію. Такий варіант фіскальної політики спирається на теорію економіки пропозиції, в основі якої лежить необхідність зменшення рівня оподаткування.

згідно з теорією економіки пропозиції зниження рівня оподаткування викликає ще один ефект — збільшення сукупної пропозиції і зниження цін. На думку її прихильників, зазначений ефект викликається певними змінами в економіці. По-перше, внаслідок зниження особистих податків збільшуються приватні заощадження, які створюють передумови для зростання інвестицій. Крім того, зниження особистих податків збільшує післяподаткову зарплату, що посилює стимули до праці. По-друге, зниження податку на прибуток підвищує прибутковість інвестицій, що теж стимулює їх збільшення.

Завдяки переліченим змінам в економіці зниження податків у підсумку сприяє збільшенню сукупної пропозиції, що забезпечує, з одного боку, додаткове зростання реального доходу, а з іншого — певний антиінфляційний ефект.

Проте політика низького оподаткування, яка відстоюється прихильниками теорії економіки пропозиції, має і певні вади. По-перше, вплив податків на сукупну пропозицію розгортається протягом значного часу, тривалість якого важко передбачити. По-друге, зниження податків набагато відчутніше впливає на попит, аніж на пропозицію, і тому дефляційний ефект може бути несуттєвим. По-третє, зниження податків негайно породжує бюджетний дефіцит, що може перекреслити всі позитивні наслідки.

43. Кейнсіанська теорія державного регулювання економіки.

Прихильники кейнсіанської теорії вважають, що ринковий механізм самостійно не може гарантувати досягнення в економіці повної зайнятості. Вони стверджують, що завдяки ринковим регуляторам економіка може бути врівноважена, тобто в ній може забезпечуватися рівновага між сукупним попитом і сукупною пропозицією, але водночас може існувати неповна зайнятість, вимушене безробіття та високий рівень інфляції.

Аргументи кейнсіанської теорії:

1) Відсоткова ставка не гарантує забезпечення рівноваги між заощадженнями та інвестиціями.

По-перше, власники заощаджень та інвестицій – різні суб’єкти у них різні мотиви.

По-друге, % ставка неєдиний чинник впливу на рівень заощаджень.

По-третє, % ставка також неєдиний чинник при вирішенні питання стосовно інвестування(інший нормачистого прибутку).

По-четверте, уявлення класиків щодо ролі поточних заощаджень як джерела інвестицій дещо спрощене, невраховуються інші чинники.

2) Кейнсіанці ставлять під сумнів класичні положення про високу еластичністть цін і зарплати. По-перше, зниженню цін і зарплати протидіють відповідно: монополії і профспілки. По-друге, якщо навіть припустити зниження зарплати, то це не викличе зростання сукупного доходу працюючих і сукупний попит буде відставати від ВВПп.

44. Соціальний захист населення в Україні та його особливості.

Соціальний захист – це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам населення, а також за певних економічних умов всім членам суспільства.

Система соціального захисту в Україні включає :

1) пенсії (ПФ, ФСС);

2) допомога по безробіттю (ФЗ);

3) система короткотермінових грошових допомог при хворобі, при народженні дитини (ФСС, ПФ).

4) універсальні системи:

* програма допомоги сім‘ям із дітьми (ПФ, ФСС, МБ+ДБ);

* державні програми дотацій і житлових субсидій (ДБ);

* допомога на поховання (ФСС, ПФ, ФЗ, МБ);

* державна система охорони здоров‘я (МБ, ДБ, ЧФ);

* державна система освіти(МБ, ДБ).

5) соціальний захист осіб, котрі постраждали в результаті аварії на ЧАЕС

6) система соціальних допомог

* цільові допомоги (грошові, натуральні, безготівкові, тобто пільги по оплаті);

* соціальне забезпечення (система інтернатних установ та територіальних центрів).

7) соціальний захист через недержавні організації

8) соціальна допомога з фондів підприємств

9) система соціального захисту населення складається з :

* соціального страхування

* соціальної допомоги

* соціальних гарантій

10) система соціального страхування і пенсійного забезпечення, що діє в Україні включає у себе :

* пенсійну систему

* соціальне страхування на випадок безробіття

* соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

* соціальне страхування від нещасних випадків

За даними Міністерства праці і соціальної політики України і пенсійного фонду, системою соціального страхування та пенсійного забезпечення охоплено приблизно 21 млн. застрахованих осіб та 14,4 млн. пенсіонерів.

Державну соціальну допомогу, що надається в Україні, можна поділити відповідно до критеріїв відбору отримувачів:

- соціальна допомога, яка надається з урахуванням потреб, але без урахування майнового стану або доходу.

- адресна соціальна допомога, яка надається з урахуванням доходу або майнового стану.

Система соціального захисту в Україні перебуває в кризовому стані. Невдоволені пенсіонери. Більшість з них добросовісно пропрацювали десятки років на виробництві, але тепер позбулися своїх накопичень, а на свою пенсію навіть не мають можливості заплатити за квартиру, не можуть нормально харчуватися, купити обнову, перемонтувати телевізор. Невдоволені працівники бюджетної сфери, що по кілька місяців не можуть одержати заробітну плату, оскільки у держави не має для цього коштів. Невдоволений також уряд, оскільки соціальні виплати зайняли в бюджеті таке місце, що внаслідок їх обов‘язковості потіснили всі інші витрати, передусім інвестиції.