Перша допомога при обмороженнях Алгоритм дії

1. Обстежити пацієнта.

2. З'ясувати наявність ознак обмороження.

3. У дореактивному періоді обморожену ділянку розтерти теплими руками, спиртом або вовняною тканиною від периферії до центру.

4. Накласти на обморожену поверхню теплоізолювальну пов'язку.

5. Забороняється розтирати обморожену поверхню снігом!

6. Провести знеболювання:

- анальгін 50 % — 2,0—4,0 + димедрол 1 % — 1,0 внутрішньом'язово;

- баралгін 4,0.

8. У приміщенні потерпілого переодягти в теплий сухий одяг, закутати, зігріти грілками або зробити ванну.

9. Дати гарячий чай, каву.

10. Якщо обморожені ділянки на кінцівках, то потрібно зробити теплу ванночку для ніг або рук. Температуру води від 18 °С поступово (ЗО—40 хв) підвищувати до 37 °С. Зігрівання проводити доти, доки обморожені ділянки не стануть роже­вого кольору.

11. Обережно висушити стерильними серветками. На обмо­рожену поверхню накласти асептичну напівспиртову теплоізо­лювальну пов'язку. За потреби іммобілізувати кінцівку шиною.

12. Транспортувати пацієнта в опіковий центр або хірургіч­не відділення.

Перша допомога при електротравмі Алгоритм дії

1. Знеструмити пацієнта:

• виключити рубильник;

• зняти дріт під струмом з пацієнта за допомогою сухої палки;

• одягти гумові рукавички, стати на гумовий коврик і за одяг відтягти пацієнта поза "крокове поле".

2.При зупинці серця почати виконувати непрямий масаж серця та штучне дихання

3. Негайно викликати бригаду швидкої допомоги.

4. Після відновлення самостійного дихання і серцевої діяль­ності потерпілого обережно транспортувати в хірургічне або ре­анімаційне відділення для подальшого лікування і профілакти­ки ускладнень (обов'язково в горизонтальному положенні).

Примітка. Всі потерпілі з електротравмою повинні бути обо­в'язково госпіталізовані та під наглядом за ними у лікувально­му закладі протягом 72 год (навіть, якщо зупинки серця та ди­хання не було).

Ураження блискавкою

Ураження блискавкою виникає під дією надзвичайно потуж­них електричних розрядів (до 10 000 000 Вт). На організм та­кож впливають звукова і повітряна вибухова хвилі. Вони можуть стати причинами тяжкої травми і найчастіше супроводжують­ся фібриляцією серця. Дуже небезпечним є ураження голови.

Клінічна картина. Спостерігається виражене ураження цен­тральної і периферійної нервових систем. Спочатку потерпілий непритомніє і може перебувати у такому стані від кількох хви­лин до кількох діб. Спостерігають руховий неспокій, клонічні судоми, порушення зору і слуху. Після цього виникають марен­ня, галюцинації (зорові й слухові), парези кінцівок та черепних нервів, особливо окорухового, зорового, лицьового, у більш лег­ких випадках потерпілі довгий час скаржаться на головний біль, порушення рівноваги, парестезію, невротичні реакції. На шкірі можуть залишитися сліди від блискавки у вигляді деревоподіб­них смуг червоно-бурого кольору, зумовлених розширенням судин, і опіки. Інколи спостерігають ураження внутрішніх органів та розвиток інфаркту міокарда.

Надання першої допомоги найчастіше починають із серце­во-легеневої реанімації. Після відновлення серцевої діяльності та за наявності ознак серцевої недостатності продовжують про­водити заходи до її усунення. Хворих госпіталізують у відділен­ня реанімації та інтенсивної терапії. Закопувати в землю уражених блискавкою категорично за­бороняється! Закопування створює додаткові несприятливі умо­ви: погіршується дихання потерпілого (якщо воно було), виникає охолодження, затруднюється кровообіг і, що найважливе, відкладається початок надання дієвої допомоги. Своєчасна перша допомога постраждалим від електричного струму або блискавки, негайно розпочаті та наполегливо про­довжувані заходи по відновленню життєво важливих функцій (штучне дихання та непрямий масаж серця) є найефективнішим варіантом порятунку потерпілих.