6.1.2. Етапи розвитку інформаційних систем менеджменту

6.1.2.1. Системи планування матеріальних ресурсів mrp

Системи планування матеріальних ресурсів MRP (Material Resource Planning) з’явилися приблизно на початку 70-х років ХХ ст. і переважали до кінця 70-х років. Інакше абревіатуру MRP розшифровують «Material Requirements Planning» — планування матеріальних потреб. Системи планування матеріальних ресурсів реалізують основні положення концепції MRP, сформульованої APICS (американським товариством з управління виробництвом і запасами):

• виробнича діяльність описується як потік взаємопов’язаних замовлень;

• за виконання замовлення враховуються обмеження ресурсів;

• забезпечується мінімізація виробничих циклів і запасів;

• замовлення постачання і виробництва формуються на основі замовлень реалізації і виробничих графіків;

• прямування замовлень ув’язується з економічними показниками;

• виконання замовлення завершується до того моменту, коли воно необхідне.

Надалі розвиток концепції MRP здійснювався в напрямі розширення функціональних можливостей підприємства задля повнішого задоволення потреб клієнтів і зниження виробничих витрат. Це привело до того, що наприкінці 70-х років концепцію MRP було доповнено положеннями про формування виробничої програми в масштабах усього підприємства і контроль її виконання на рівні підрозділів (Closed Loop MRP або, іншими словами, відтворення замкнутого циклу в MRP-системах).

6.1.2.2. Системи планування виробничих ресурсів mrpii

Переважний розвиток систем планування виробничих ресурсів MRPII (Manufacturing Resource Planning) відбувався у період з кінця 70-х — до кінця 80-х років. Основна суть концепції MRPII зводиться до того, що прогнозування, планування і контроль виробництва здійснюється для повного його циклу, починаючи від закупівлі сировини і закінчуючи відвантаженням товару споживачеві.

Стандарт APICS на системи класу MRPII містить опис 16 груп функцій системи, серед яких планування продажу і виробництва, розроблення графіка випуску продукції, планування матеріальних потреб, планування виробничих потужностей, управління попитом, управління на рівні виробничого цеху тощо.

Упровадження систем MRPII забезпечувало зростання ефективності роботи підприємств. Ця методологія базується на низці об’ємних взаємопов’язаних функціональностей, серед яких:

• бізнес-планування (Business Planning, BP);

• планування виробництва (Production Planning, PP);

• системи поточного виробництва типу «точно-у-строк» (Just-in-Time, JIT) та ін.

Але системи MRPII не позбавлені деяких вад. Це:

• слабка інтеграція із системами проектування та конструювання продукції, що є особливо негативним для підприємств, які виробляють конструктивно складну продукцію;

• слабка інтеграція із системами проектування технологічних процесів та автоматизації виробництва;

• недостатнє насичення системи управління функціями управ­ління витратами;

• відсутність інтеграції з процесами управління фінансами і кадрами;

• орієнтація системи управління підприємством виключно на існуючі замовлення, що ускладнює прийняття рішень на тривалу, середньострокову, а іноді й на короткострокову перспективу.