3.5.1.10. Мікродраже (Microdragee, ее).

Мікродраже (microdragee, -ее; micro-sugar-coated pill, -s; microdragee, -s: micro-gragea, -s) утворюються нанесенням лікарської речовини і цукрового сиропу (склеювальна речовина) на зернятка цукру або утворенням суспензії порошкоподібної лікарської речовини в розтопленій суміші покривних речовин (віск, кислота стеаринова тощо).

Мікродраже мають діаметр 30 — 50 мкм, можуть бути з оболонкою або без неї. Залежно від співвідношення лікарської та покривної речовини, отримують препарат з різною тривалістю вивільнення діючих речовин. Додання емульгаторів (лецитин, твін) дає змогу значно змінити швидкість вивільнення лікарської речовини.

3.5.1.11. СПАНСУЛИ (Spansulae, -arum).

Спансули — це капсули для приймання всередину, які містять у собі мікро-драже лікарських речовин з різною тривалістю дії. У спансулі може бути три, чотири і навіть більше п'яти типів мікро-драже з різною тривалістю вивільнення і абсорбування (всмоктування) діючих речовин.

Спансула може вмістити від 50 до 400 мік-родраже, а також суміші лікарських речовин і рідин.

Приклад.

Rp.: Spansularum (Spansulas) Feosfani N. 100 D. S. Приймати всередину

по 1 спансулі 3 рази

на день

3.5.1.12. ГРАНУЛИ (Granula, -arum).

Гранула (granula, -ae; granule, -s; granule, -s; granulo, -s) — тверда лікарська форма у вигляді однорідних частинок округлої, циліндричної або неправильної форми для застосування всередину.

До складу гранул входять лікарські й допоміжні речовини. Як допоміжні використовують тростинний, буряковий або молочний цукор, натрію гідрогенкарбонат, кислоту виннокам'яну, крохмаль, декстрин, глюкозу, тальк, цукровий сироп, спирт, воду, харчові барвники тощо.

При зберіганні гігроскопічних речовин у гранулах зростає їх стійкість, поліпшується смак, розчинність.

Розмір гранул 0,2 —3 мм. Вони повинні бути однорідно забарвлені. Гранули -~, це офіцинальна лікарська форма. їх виготовляють промисловим способом.

Виписуючи рецепт,після Recipe зазначають назву лікарської форми (у родовому відмінку множини): гранул (Granu-larum), назву лікарської речовини (у родовому відмінку однини) і загальну масу. Далі: Da. Singa. (Видай. Познач.) і спосіб приймання.

Приклад. Виписати 100 г гранул уродану (Urodanum). Призначити всередину по 1 чайній ложці в 1/2 склянки води тричі на день.

Rp.: Granularum Urodani 100,0 D. S. Приймати всередину по 1 чайній ложці на 1/2 склянки води З рази на день

3.5.1.13. Супозиторії (Suppositoria, -um).

Супозиторій (suppositorium, -і; suppository, -ries; suppositoire, -s; suppositorio, -s), (мильця) — дозована лікарська форма, при кімнатній температурі твердий, при температурі тіла розплавляється або розчиняється. Призначають для введення в порожнини тіла. Розрізняють три види супозиторіїв: супозиторії прямокишкові (ректальні), піхвові (вагінальні) і палички.

Прямокишкові (ректальні) супозиторії (suppositoria rectalia) мають циліндричну або конусоподібну форму. Маса ректального супозиторія — від 1,1 до 4 г. Якщо лікар не зазначає цього параметру, то їх виготовляють масою близько 3 г.

Піхвові (вагінальні) супозиторії (suppositoria vaginalia) мають сферичну, яйцеподібну або плоску форму із заокругленим кінцем. Маса піхвового супозиторія 1,5— б г. Якщо лікар не зазначає маси, їх виготовляють масою близько 4 г.

Палички (bacilli) мають вигляд циліндрів із загостреним кінцем, від 2 до 5 мм завтовшки і до 10 см завдовжки. Палички використовують для введення у сечівник, норицеві ходи.

Супозиторії складаються з лікарської речовини та основи. Як основу використовують масло какао (oleum Cacao), бутирол (Butyrolum), желатино-гліцеринову суміш (massa gelatinosa), синтетичну масу — поліетиленоксид (polyaethylenoxydum) та ін.

Ректальні супозиторії мають широке застосування. З прямої кишки лікарські речовини абсорбуються у кров швидше, ніж при їх введенні через рот. При цьому на них не впливають ферменти системи травлення, неприємний смак та інші подібні властивості не мають суттєвого значення.

Супозиторії виписують розгорнутим способом. Після Rp. зазначають назву кожної речовини — основної, формоутворювальної (родовий відмінок однини) і дозу на один супозиторій. В Subscriptio зазначають: Misce fiat suppositorium recta-le (vaginale) — m. fiat supp. rectale.

Слід також написати, скільки супозиторіїв потрібно видати хворому — D. t. d. N... . Далі сигнатура — спосіб вживання.

Приклад. Виписати 10 ректальних супозиторіїв но 0,015 г екстракту беладонни (Ext-ractum Belladonnae). Призначити по 1 супозиторію у пряму кишку тричі на день.

Rp.: Extr. Belladonnae 0,015

Olei Cacao 3,0

M. f. suppositorium rectale

D. t. d. N. 10

S. По І супозиторію у пряму кишку 3 рази на день (попередньо зняти обгортку)

Виписати 10 вагінальних супозиторіїв по 0,05 г трихомонациду (Trichoraonacidum). Призначати по 1 супозиторію в піхву двічі на день.

Rp.: Trichomonacidi 0,05 Olei Cacao 4,0 M. f. suppositorium vaginale D. t. d. N. 10

S. По І супозиторію в піхву 2 рази на день (попередньо • зняти обгортку)

Більшість супозиторіїв виготовляють на підприємствах фармацевтичної промисловості. При виписуванні рецепта можна користуватись також скороченою формою. При цьому після Rp. зазначають назву лікарської форми — Suppositorium (знахідний відмінок однини). Далі, після прийменника з (cum) пишуть назву лікарської речовини (орудний відмінок однини) та її дозу на одне приймання. Зазначають, скільки супозиторіїв потрібно видати — D. t. d. N... Далі — сигнатура.

Приклад. Виписати 10 ректальних супозиторіїв по 0,2 г іхтіолу (Ichthyolum). Призначити по 1 супозиторію у пряму кишку.

Rp.: Suppositorium cum Ichthyolo 0,2 D. t. d. N. 10

S. По І супозиторію у пряму кишку (попередньо зняти обгортку) Цей рецепт можна написати інакше. Після Rp. назву лікарської форми пишуть у родовому відмінку множини (Suppositorium), прийменник (cum), назву лікарської речовини (орудний відмінок однини), дозу на одне приймання і кількість. Після того пишуть D. S. і спосіб застосування.

Rp.: Suppositorium cum Ichthyolo 0,2 N. 10 D. S. По І супозиторію у пряму

кишку (попередньо зняти

обгортку)

Деякі офіцинальні супозиторії мають спеціальні назви. їх виписують без зазначення окремих речовин і їх доз. Після Rp. пишуть назву лікарської форми в родовому відмінку множини (Suppositorium), далі назву супозиторію в називному відмінку в лапках і зазначають кількість. Після того пишуть D. S. і спосіб застосування.

Приклад. Виписати 10 супозиторіїв «Анузолу».

Rp.: Suppositorium

«Anusolum» N. 10

D. S. По 1 супозиторію у пряму

кишку (попередньо зняти

обгортку)

3.5.2. М'ЯКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ (Formae medicamentorum molles).

3.5.2.1. МАЗІ (Unguenta, -urn).

Мазь (unguentum, -і; ointment, -s; pom-made, -s; pomada, -s) — м'яка недозована лікарська форма в'язкої консистенції для зовнішнього застосування. Це одна з найдавніших лікарських форм; призначена для місцевого або резорбтивного ефекту.

Мазь є нестійкою лікарською формою. Вона складається з основи (Constituens) і рівномірно розподіленої в ній лікарської речовини. Як основу для мазей використовують: вазелін (Vaselinum), ланолін (Lanolinum), який може бути водним (La-nolinum hydricum) і безводним (Lanolinum anhydricum), або свинячий очищений смалець (Adeps suillus depuratus seu Axungia porcina depurata). Крім того, як формоутворювальні речовини використовують вуглеводи, жирові, емульсійні, безводні, силіконові, поліетиленгліколеві та інші синтетичні основи.

Якщо лікар не зазначає назву основи, то мазь виготовляють на вазеліні. Мазі, виготовлені на свинячому смальці, мають обмежений термін зберігання — не більше 2 тижнів (свинячий смалець окиснюється — гіркне).

Для очних мазей як основу використовують суміш із 10 частин безводного ланоліну і 90 частин вазеліну для очних мазей. Ці суміші сплавляють, фільтрують і в розтопленому стані стерилізують.

Мазь виписують загальною масою 20 — 100 г, а очні мазі — від 5 до 10 г. Найра-ціональнішою формою випуску мазі є тюбики, які забезпечують зберігання максимальної їх стерильності.

Розрізняють просту і складну мазь. Проста мазь складається з двох речовин: лікарської і формоутворювальної. Мазь, яка містить більше двох речовин, називається складною.

Рецепт на мазь можна оформити двома способами — скороченим і розгорнутим. Скороченим способом виписують прості мазі, виготовлені на вазеліні. Після Rp. пишуть назву лікарської форми в родовому відмінку однини (Unguenti), назву лікарської речовини (родовий відмінок однини), її концентрацію (у відсотках або співвідношенні мас) і загальну масу.

Приклад. Виписати ЗО г 2,5 % мазі гідрокортизону (Hydrocortisonum).

Rp.: Ung. Hydrocortisoni 2,5 % 30,0 D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри

Розгорнутий спосіб виписування: після Rp. зазначають назву (родовий відмінок однини) і масу лікарської речовини й наповнювача в грамах, після чого пишуть: «Misce, fiat unguentum (M. f. ung.)» і сигнатуру — спосіб вживання.

Приклад. Виписати 50 г мазі з 5 % метил-урацилу (Methyluracilum) та 0,2 % фурациліиу (Furacilinum).

Rp.: Methyluracili 2,5

Furacilini 0,1 Vaselini ad 50,0 M. f. ung.

D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри

Існують офіцинальні мазі, склад яких зазначено у Фармакопеї. До них належать: цинкова Ma3b(unguentum Zinci), нафталанова мазь (unguentum Naphtha-lani) та ін.

Виписуючи рецепт на офіцинальну мазь, після Rp. зазначають лікарську форму (Unguenti), назву лікарської речовини (родовий відмінок однини) і загальну масу. Далі пишуть сигнатуру — спосіб вживання.

Приклад. Виписати ЗО г цинкової мазі.

Rp.: Ung. Zinci 30,0

D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри

Деякі офіцинальні мазі (спермацетова — unguentum Cetacei, нафталанова — unguentum Naphthalan!, гліцеринова — unguentum Glycerini) використовують як формоутворювальні (Constituens) для інших мазей.

Приклад. Виписати 20 г 10 % мазі дерматолу (Dermatolum) на основі нафталанової мазі (ung. Nahthalani).

Rp.: Dermatoli 2,0

Ung. Naphthalani ad 20,0 M. f. ung.

D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри

Призначаючи мазь малим дітям, слід пам'ятати про досить високу абсорбційну здатність дитячої шкіри, що значно збільшує можливість резорбтивної дії лікарських речовин.

3.5.2.1.1. ОЧНІ МАЗІ (oculenta, -orum).

Очну мазь (oculentum, 4; eye ointment, -s; pommade, -s; ophtalmique, -s; pomada, -s; oftalmica, -s) найчастіше виписують скороченим способом.

Приклад. Виписати 5 г 1 % очної мазі атропіну сульфату (Atropini sulfas).

Rp.: Uiig. Atropini sulfatis 1 % 5,0' D. S. Очна мазь.

Закладати під повіку правого ока на ніч

3.5.2.2. ПАСТИ (Pastae, -arum).

Паста (paste, -ae; paste, -s; paste, -s; pasta, -s) — це різновид мазі тістоподібної консистенції з вмістом 25 — 65 % порошкоподібних речовин.

Паста довше, ніж мазь, утримується на місці прикладання.

Завдяки більшому вмістові порошкоподібних речовин паста має значні адсорбуючі і підсушувальні властивості.

Жирові основи для паст такі самі, як для мазей: Vaselinum, Lanolinum, Adeps suillus depuratus, unguentum Naphtalani, unguentum Glycerini, unguentum Cetacei.

Якщо порошкоподібних речовин у складі пасти менше 25 %, потрібно додавати індиферентні наповнювачі. Ними можуть бути: тальк (Talcum), б ла глина (Bolus alba), пшеничний крох іаль (Amylum Tri-tici), рисовий крохмаш (Amylum Oryzae), лікоподій, або спори плауна (Lycopodium).

Пасту виписують у розгорнутому вигляді, зазначаючи назви всіх речовин та їх кількість, після чого вказують: Misce, fiat pasta (M. f. pasta).

Приклад. Виписати 50 г пасти, яка містить 5 % анестезину (Anaesthesinum).

Rp.: Anaesthesini 2,5 Talci 10,0 Vaselini ad 50,0 M. f. pasta D. S. Прикладати до уражених ділянок шкіри

Виписуючи пасту скороченим способом, після Rp. зазначають лікарську форму (Pastae), назву лікарської речовини, її вміст у відсотках і загальну масу пасти. Далі пишуть: D. S. і спосіб застосування. Написаний вище рецепт можна виписати скороченим способом:

Rp.: Pastae Anaesthesini 5 % 50,0 D. S. Прикладати до уражених ділянок шкіри

Для введення у порожнину зуба застосовують стоматологічну пасту. Стоматологічна паста повинна бути густішої консистенції (порошкоподібних речовин не менше 75 %), щоб нею можна було щільно заповнювати вузькі зубні канали. Як основу в стоматологічних пастах використовують гліцерин (Glycerinum). Його додають краплями, кількість яких у рецепті зазначають словами: quantum satis (q. s.) — скільки потрібно.

Приклад. Виписати стоматологічну пасту з трикрезолом (Tricresolum) та формаліном (Formalinum).

Rp.: Tricresoli 4,0 Formalini 1,0 Boli albae 8,0 Glycerini q. s. Ut. f. pasta D. S. Закладати

в порожнину зуба

3.5.2.3. ЛІНІМЕНТИ (Linimenta, -orum).

Лінімент, або рідка мазь (linimentum, -і; liniment, -s; liniment, -s; linimento, -s) — м'яка лікарська недозована форма для зовнішнього застосування. Це драглиста маса або густа рідина, що розріджується при температурі тіла. Лініменти можуть мати вигляд:

1) прозорих сумішей взаєморозчин-них речовин (наприклад, жирних олій з ефірними оліями, хлороформом, метилса-ліцилатом);

2) драглистих сумішей (розчин мила у спирті з додаванням лікарських речовин);

3) емульсій;

4) суспензій.

Основою для лініментів можуть бути рідкі олії: вазелінова (oleum Vaselini), лляна (oleum Lini), соняшникова (oleum Helianthi), рицинова (oleum Ricini) та ін.

Лініменти використовують при опіках шкіри, у випадках обморожень, тріщин, а також як косметичні засоби. Недоліками лініментів є їх низька стійкість; вони погано зберігаються, тому їх виготовляють на короткий термін.

Лінімент у вигляді емульсії або суспензії перед вживанням потрібно збовтувати.

Лінімент як недозовану лікарську форму виписують розгорнутим способом, зазначаючи назви лікарських речовин (родовий відмінок однини), їх масу. Після цього пишуть: Misce, fiat linimentum — М. f. lin. і сигнатуру — спосіб вживання.

Приклади. 1. Виписати 100 г рідкої мазі з вмістом ксероформу (Xeroformium) і дьогтю

(Pix liquida, Picis liquidae) по 3 г на рициновій олії.

Rp.: Xeroformii

Picis liquidae aa 3,0 Olei Ricini ad 100,0 M. f. lin.

D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри

2. Виписати 20 г рідкої мазі, що містить розчин аміаку (Sol. Ammonii caustici) і соняшникову олію (oleum Helianthi) у співвідношенні 1 : 3.

Rp.: Sol. Ammonii caustici 5 ml Ol. Helianthi 15 ml M. f. lin.

D. S. Розтирати в ділянці уражених суглобів

3.5.2.4. ПЛАСТИРІ (Emplastra, -orum).

Пластир (emplastrum, -і; plaster, -s; emplastre, -s; emplastro, -s) — лікарська форма у вигляді пластичної маси, що здатна розм'якшуватися при температурі тіла і щільно прилипати до шкіри. Цю масу можна наносити, наприклад, на тканину. Пластирі призначені для зовнішнього застосування. Розрізняють пластирі тверді при кімнатній температурі, які розм'якшуються при температурі тіла, та рідкі, або шкірні клеї — рідини, що здатні утворювати на шкірі еластичну плівку.

На відміну від інших м'яких лікарських форм, пластир досить щільно прилипає до шкіри, швидше мацерує її. Він зберігає тепло і сприяють глибшому проникненню і дії лікарських речовин. Щоб пластир прилипав, як основи використовують жири, віск, парафін та ін. Пластирі використовують для захисту ушкодженої шкіри від зовнішнього впливу, для фіксації пов'язок, стягання країв рани, для місцевої дії лікарських речовин на шкіру та ін.

Більшість пластирів виготовляє фармацевтична промисловість.

Пластир виписують скороченим способом.

Приклад. Виписати 50 г простого свинцевого пластиру для застосування на ураженій ділянці шкіри.

Rp.: Plumbi simplicis 50,0 D. S. Підігріти, нанести

на тканину і прикласти до ураженої ділянки шкіри „ми

3.5.2.5. АПЛІКАЦІЇ (Applicationes, -num).

Аплікація (applicatio, -onis; application, -s; application, -s; applicacion, -s) — це офіцинальна лікарська форма мазеподібної (або рідкої) консистенції. Призначена для нанесення на шкіру для лікування при ушкодженнях або для знищення паразитів.

П ри к л ад.

Rp.: Applicationis Dicophani 100,0 D. S. Втирати у шкіру голови no 1 столовій ложці. Протягом двох діб голову не мити

3.5.2.6. ПРИПАРКИ (Cataplasmata).

Припарка (cataplasmatum, -is; poultivhe, -s; cataplasme, -s; cataplasma, -s) — це напівтверда форма для нанесення на шкіру. Викликає поверхневу гіперемію, поліпшує кровообіг у ділянках застосування. Припарки застосовують для захисту шкіри від подразнення. Тривале їх використання може спричинити втрату еластичності шкіри.

П рик лад.

Rp.: Cataplasmatis Kaolini 100,0 D. S. Нанести на уражену ділянку шкіри

3.5.3. РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ (Formae medicamentorum fluidae)

Розчина (solutio, -onis; solution, -s; solution, -s; solution, -s) — універсальна рідка лікарська форма, що призначена для зовнішнього, внутрішнього або парентерального (ін'єкційного) застосування. їх отримують розчиненням однієї чи кількох лікарських речовин у воді, спирті, ефірі, олії тощо. Розчини є гомогенною системою з молекулярним або йонним ступенем дисперсності розчиненої речовини (розмір частинок < 1 ммк). Безсумнівною їх перевагою порівняно з іншими лікарськими формами є те, що дія лікарських речовин, введених в організм у рідкому стані, настає швидше, а фармакологічний ефект препарату є найбільш повним.

Розчин складається з основної, діючої, речовини (basis) і формоутворювальної —

розчинника (constituens). Простий розчин містить одну розчинену лікарську речовину, складний — кілька. Залежно від розчинника розчини можуть бути водні, спиртові, ефірні, олійні. Як розчинники найчастіше використовують дистильовану воду (aqua distillata), спирт етиловий (spiritus aethylicus), а також рідкі олії, наприклад мигдалеву (oleum Amygdalarum), персикову (oleum Persicorum), соняшникову (oleum Helianthi), вазелінову (oleum Vaselini) та ін. Інколи як розчинник використовують ефір медичний (Aether medi-cinalis), гліцерин (Glycerinum).