- •Нейрохірургія
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми:
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Vіі. Еталони відповідей до задач.
- •Vііi. Рекомендована література до теми.
- •І. Актуальність теми
- •Іі. Головна мета навчання
- •В результаті вивчення теми студенти повинні
- •Конкретні цілі заняття:
- •Іv. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття (або під час засвоєння теми)
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Лікування черепно-мозкової травми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •І. Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Iі. Гіперекстензійні ураження:
- •Класифікація інфекційно-запальних ускладнень при хсмт
- •Класифікація ушкоджень периферичних нервів
- •Кваліфікована допомога
- •У спеціалізованих мікрохірургічних та нейрохірургічних стаціонарах необхідно:
- •Хірургічна тактика
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Клінічні задачі для самоконтролю
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження).
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіi. Рекомендована література
- •1. Ознайомитися з:
- •2. Знати:
- •Вивчити:
- •Засвоїти:
- •V. Зміст теми
- •Класифікація пухлин головного мозку
- •Класифікація пухлин головного мозку за гістоструктурою:
- •Механізм формування гіпертензійного синдрому
- •Дислокаційні синдроми
- •Особливості клінічних проявів пухлин головного мозку у дітей
- •Діагностика пухлин головного мозку
- •Лікування пухлин головного мозку
- •Гормонотерапія:
- •Невринома слухового нерва
- •Лікування
- •Пухлини ділянки турецького сідла
- •Аденоми гіпофіза
- •Краніофарингіоми
- •Метастатичні пухлини
- •Загальні рекомендації по веденню хворих з пухлинами головного мозку в післяопераційному періоді
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •VII. Задачі для самоконтролю.
- •Viiі. Еталони відповідей до задач
- •Додаток
- •Класифікація пухлин головного мозку, яка може застосовуватися для всіх первинних пухлин головного мозку.
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Фактори ризику ускладнень при хірургічному лікуванні хворих із стенотичними ураженнями судин головного мозку
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Консервативна терапія
- •І.Актуальність теми
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •Класифікація гострих порушень мозкового кровообігу
- •VI. Навчальний алгоритм для формування практичних навичок та вмінь дослідження (або обстеження)
- •Viі. Задачі для самостійного контролю
- •Viіі. Рекомендована література
- •Шкали для оцінки стану хворих з мозковими інсультами та прогнозування подальшого перебігу захворювання Шкала оцінки глибини порушення свідомості (Glasgow)
- •Рівні свідомості у співставленні із тяжкістю стану хворих за шкг
- •Шкала тяжкості стану хворих з субарахноїдальним крововиливом (wfns)
- •Класифікація тяжкості стану хворих при субарахноїдальному крововиливі
- •Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу
- •Оцінка тяжкості стану хворого (шкг)
- •Кровообіг
- •Стабілізація стану пацієнта
- •1. Ознайомитися з:
- •2.Знати:
- •Конкретні цілі заняття:
- •Вивчити
- •Засвоїти
- •V. Зміст теми
- •2. Протинабрякова терапія.
- •3. Протисудомна терапія.
- •VI. Задачі для самостійного контролю
- •Абсцес головного мозку
- •Загальний аналіз крові
- •Комп’ютерну томографію
- •Viі. Рекомендована література
- •Вади розвитку нервової системи (Adams r., Sidman r., 1968)
- •Вади розвитку головного мозку.
- •Гідроцефалія
- •Методи діагностики вродженої гідроцефалії.
- •Краніостеноз
- •Лікування краніостенозу:
- •Мальформація Кіарі
- •Клінічна картина мальформацій Кіарі
- •Діагностика
- •Лікування мальформації Кіарі
- •Черепно-мозкові грижі
- •Клінічна картина
- •Вади розвитку хребта та спинного мозку (дизрафії).
- •Класифікація spina bifida
- •Клінічна картина:
- •Методи діагностики вад розвитку нервової системи.
- •Пренатальна діагностика вад розвитку нервової системи плода.
- •II. Постнатальна діагностика вад розвитку нервової системи новонароджених та дітей старшого віку.
- •Лікування
Міністерство охорони здоров’я України
Запорізький державний медичний університет
Нейрохірургія
Навчально-методичний посібник для викладачів та студентів вищих медичних закладів III-IV рывня акредитації
Запоріжжя, 2012 р.
Методичний посібник підготували:
Професор Перцов Володимир Іванович
Доцент Савченко Євгеній Іванович
Асистент Тяглий Сергій Василтович
Рецензент: професор кафедри госпітальної хірургії ЗДМУ , доктор мед. наук, О.В.Губка
Зав.кафедри травматології і ортопедії ЗДМУ, доктор мед.наук, М.Л.Головаха
Медичний посібник затверджено на засіданні Центральної методичної ради ЗДМУ
Больові синдроми
І. Актуальність теми.
Біль є одним з найважливіших питань у медичній науці. Щорічно у світі від нього страждає майже кожна п’ята працездатна людина. Проблема болю за останні дисятиліття набула окрім медичного ще і соціального значення, так як кількість людей страждаючих больовими синдромами різного походження і характеру неухильно зростає. За даними ВООЗ, різними больовими синдромами страждає кожен п’ятий працездатний член суспільства. Больовими синдромами хворіють люди різного віку, від юнацького до старечого, та все ж частіше дана проблема зустрічається у людей працездатного віку.
Що стосується етіології та патогенезу різного роду больових синдромів то загальновідомо, що причини їх виникнення є поліетілологічними, і за весь період вивчення таких причин було запропоновано багато теорій які так чи інакше пояснюють різні механізми синтезу болю, як однієї із найтяжчих форм стражань людей.
В багатьох випадках больові синдроми можуть приводити до інвалідизації людей, а в окремих випадках навіть суіцидальних вчинків. Серед всіх больових синдромів які мають місце в медичній практиці, особливою жорстокістю відрізняються фантомні та каузалгічні больові синдроми, однак на сьогодні в цьому все ж таки домінують, що статистично доведено, корінцевий спинальний та тригемінальний больові синдроми, а чи не найпоширенішим вважається міофасціальний больовий синдром, котрий проявляється локальним чи сегментарним болем в різних частинах тіла. Частота останнього у дорослого населення сягає 15-30%.
Значна увага лікарів, науковців прикута також до проблеми профілактики та лікування післяопераційного болю. У світі постійно розробляються і порівнюються, що до їх ефективності, різні протибольові припарати, алгоритми застосування лікування, в тому числі і хірургічного. Практично у всіх цивілізованих країнах існують асоціації по боротьбі з болем, які координують науково-практичну діяльність лікарів у цьому напрямку. Щороку відбуваються міжнародні та національні конгреси, на яких обговорюються різноманітні аспекти проблем болю.
Враховуючи дастатньо високу частоту поширеності больового синдрому, його впливу на працездатність, активність, якість життя пацієнтів, інвалідизацію, а через це величезні економічні втрати, актуальність даної теми, також, що до вивчення її студентами медиками, є очевидною.
ІІ. Головна мета навчання: Студенти повинні вміти провести клінічний огляд хворого, визначити вид больового синдрому, надати першу допомогу при нестерпних болях, призначити знеболюючу терапію, аналгетики, провести малі хірургічні втручання (медикаментозні блокади), у випадку неефективності консервативного лікування. Студенти також повинні вміти оформляти медичну докукментацію, проводити санітарно-просвітницьку роботу, вести диспансерний облік хворих, які перестраждали тяжким больовим синдромом, чи знаходяться в стадії ремісії останнього.
Студенти повинні засвоїти сучасну класифікацію больових синдромів і їх обгрунтування, Студенти повинні вивчити і знати етіопатогенез та принципи діагностики з застосуванням сучасних допоміжних методів обстеження хворих, основні методи хірургічного і схеми консервативного лікування, принципи вибору методу лікування, можливі ранні та пізні ускладнення тих чи інших методів лікування, та необхідні методи боротьби з ними, принципи реабілітації хворих, що страждали на тяжкий больовий синдром.
Конкретні цілі: Для реалізації мети необхідно вміти;
1. вивчити етіопатогенетичні механізми виникнення основних видів тяжких больових синдромів, навчитись діагностувати основні причини їх виникнення.
2. оцінити ступінь тяжкості больового синдрому.
3. інтерпретувати основні можливі фактори його виникнення, клінічно та з допомогою допоміжних методів діагностики.
3. визначати методи невідкладної допомоги, тактику лікування та покази, при необхідності, до нейрохірургічного лікування.
ІІІ. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
Нормальна анатомія |
Мати уявлення про будову, локалізацію чутливих рецепторів, провідних шляхів, підкіркових ядер та кірково-підкіркових зв’язків приймаючих участь в сприйнятті, передачі та диференціації больових відчуттів, знати будову черепа, хребта та основні структури головного і спинного мозку, і периферичної нервової системи.. |
Нормальна фізіологія |
Визначити можливі етіопатогенетичні механізми формування того чи іншого больового синдрому та призначити необхідні додаткові методи обстеження, вміти провести клінічне обстеження хворого з будь якою формою больового синдрому. |
Патологічна анатомія |
Розпізнавати патологічні зміни (новоутворення, патології судин, вогнища демієлінізації, тощо) в головному, спинному мозку та структурах периферичної нервової системи, котрі можуть бути провідним фактором у формуванні того чи іншого больового синдрому. Знати особливості змін корінців та гілок нервів задіяних в патологічний процес при больових синдромах. |
Гістологія . |
Знати гістологічну будову нейронів, нервових стовбурів та рецепторів. |
Патологічна фізіологія . |
Знати основні види порушень функції черепно-мозкових та периферичних нервів задіяних в патологічні процеси больових синдромів. |
Оперативна хірургія та топографічна анатомія. |
Знати топографічну анатомію голови, хребта і спинного мозку, черепно-мозкових і периферичних нервів, нервових сплетень та вегетативної нервової системи, основні інструменти, що застосовуються в нейрохірургічній практиці. Вміти провести медикаментозні блокади при тяжких корінцевих спинальних та тригемінальних болях. |
Ендокринологія. |
Мати поняття про єдину гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову систему. |
Офтальмологія. |
Знати про роль офтальмологічних методів обстеження хворих з тригемінальним больовим синдромом. Вміти оцінити дані дослідження гостроти зору, полів зору, очного дна. |
Отоларингологія. |
Знати значення отоларингологічного дослідження в діагностиці тригеміналгій |
Неврологія. |
Знати та вміти інтерпретувати основні симптоми які можуть лежати в основі патологічних процесів больових синдромів. Вміти проводити неврологічний огляд хворих з больовими синдромами |
Психіатрія. |
Знати особливості основних емоційно-вольових та когнітивних порушень при тяжких хронічних больових синдромах. |
Стоматологія. |
Знати особливості “одонтогенних” тригемінальних больових синдромів. |
Щелепно-лицева хірургія. |
Знати особливості тригемінального больового синдрому після краніофаціальної травми та ятрогенних уражень в ділянці обличчя. |
Імунологія. |
Знати особливості порушень імунного статусу пацієнтів з больовими синдромами. Вміти оцінити дані імунограми в нормі та при патології. |
Мікробіологія. |
Знати особливості перебігу больових синдромів викликаних нейроінфекцією. Вміти оцінити лабораторні дані обстежень на предмет нейроінфекцій. |
Електрофізіологія. |
Знати особливості функціональних змін при нейроелектрофізіологічних обстеженнях хворих з міофасциальним больовим синдромом. Вміти оцінити результати електрофізіологічних обстежень. |
Рентгенологія. |
Знати особливості нейрорентгенанатомії голови, хребта і спинного мозку. Основні принципи, методика проведення рентгенографії черепа, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. Вміти оцінювати дані рентген., КТ і МРТ обстежень голови, хребта і спинного мозку. |