- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду 27
- •Частина 1
- •1. Основні поняття та визначення
- •2. Математична модель конвективного теплообміну
- •2.1. Рівняння енергії
- •2.2. Рівняння руху (Навьє - Стокса)
- •2.3. Рівняння нерозривності
- •2.4. Математична модель конвективного теплообміну. Умови однозначності
- •3. Окремі випадки розв’язання математичної
- •3.1. Стаціонарна теплопровідність
- •3.1.1. Теплопровідність плоскої необмеженої пластини
- •3.3.1.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.1.2. Граничні умови третього роду. Теплопередача
- •3.1.2. Теплопровідність необмеженої циліндричної стінки
- •3.1.2.1. Граничні умови першого роду
- •3.1.2.2. Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •3.2. Нестаціонарна теплопровідність
- •4. Конвективний теплообмін
- •4.1. Основи теорії подібності
- •4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
- •4.3. Критерії гідродинамічної подібності
- •4.4. Критерії теплової подібності
- •4.5. Критеріальне рівняння конвективного теплообміну
- •4.6. Принципи отримання окремих критеріальних залежностей
- •4.7. Окремі випадки конвективного теплообміну
- •4.7.1. Теплообмін при течії у трубах
- •4.7.2. Теплообмін при поперечному обтіканні
- •4.7.3 Теплообмін при природній конвекції
- •5. Теплообмін при зміні агрегатного стану
- •5.1. Теплообмін при кипінні
- •5.2. Теплообмін при конденсації пари
- •6. Теплообмін при випромінюванні
- •7. Методика розрахунку теплообмінників
- •7.1. Класифікація теплообмінних апаратів
- •7.2. Основні положення і рівняння теплового розрахунку
- •7.3. Гідромеханічний розрахунок теплообмінних апаратів
- •Частина 2
- •1. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •1.1. Загальні поняття та визначення
- •1.2. Гріючі агенти і способи нагрівання
- •1.2.1. Нагрівання водяною парою
- •1.2.2. Нагрівання гарячою водою
- •1.2.3. Нагрівання топковими газами
- •1.2.4. Нагрівання високотемпературними теплоносіями
- •1.2.5. Нагрівання електричним струмом
- •1.3. Охолоджуючі агенти, способи охолодження і конденсації
- •1.3.1. Охолодження до звичайних температур
- •1.3.2. Охолодження до низьких температур
- •1.3.3. Конденсація пари
- •2. Випарювання
- •2.1. Загальні поняття та визначення
- •2.2. Однокорпусні випарні установки
- •2.2.1. Матеріальний баланс
- •2.2.2. Тепловий баланс
- •2.2.3. Поверхня нагрівання
- •2.2.4. Температурні втрати і температура кипіння розчинів
- •2.3. Багатокорпусні випарні установки
- •2.3.1. Основні схеми багатокорпусних випарних установок (бву)
- •2.3.2. Матеріальний баланс
- •2.3.3. Тепловий баланс
- •2.3.4. Загальна корисна різниця температур і її розподіл по корпусах
- •2.3.5. Розподіл загальної корисної різниці температур за умови рівності поверхонь нагріву корпусів
- •2.3.6. Розподіл загальна корисна різниця температур за умови мінімальної сумарної поверхні нагрівання корпусів
- •2.3.7. Вибір числа корпусів
- •2.4. Будова випарних апаратів
- •2.5. Розрахунок багатокорпусних випарних установок
- •2.5.1. Наближений розрахунок
- •2.5.2. Схема розрахунку багатокорпусної випарної установки
- •2.5.3. Уточнений розрахунок
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Основні параметри вологого повітря
- •3.4. Рівновага при сушінні
- •3.5. Вологість матеріалу і зміна його стану в процесі сушіння
- •3.6. Матеріальний і тепловий баланс сушіння
- •3.7. Графоаналітичний розрахунок процесу сушіння
- •3.8. Варіанти процесу сушіння
- •3.8.1 .Сушіння з частковим підігрівом повітря в сушильній камері
- •3.8.2. Сушіння з проміжним підігрівом повітря по зонах
- •3.8.3. Сушіння з частковою рециркуляцією відпрацьованого повітря
- •3.9. Швидкість і періоди сушіння
- •3.10. Зміна температури матеріалу в процесі сушіння
- •3.11. Інтенсивність випару вологи
- •3.11.1. Випар вологи з поверхні матеріалу
- •3.11.2. Переміщення вологи у середині матеріалу
- •3.12. Тривалість процесу сушіння
- •3.13. Конструкції сушарок
- •4. Холодильні процеси
- •4.1. Термодинамічні основи одержання холоду
- •4.2. Методи штучного охолодження
- •Основна
- •Додаткова
- •Теплові процеси та апарати
4.2. Основні принципи методу аналізу розмірностей
Багато процесів мікробіологічної технології залежать від великої кількості різних факторів, що для них не вдається отримати повного математичного опису можна лише в самому загальному вигляді уявити залежність між різними змінними, впливаючими на протікання процесу.
Якщо, наприклад згідно практичним даним, деяка величина залежить від параметрів ,,,, то загальний вигляд залежності між даними величинами
(74)
Для пошуку конкретного виду функціональної залежності, тобто для знаходження розрахункового рівняння, може бути застосований метод аналізу розмірностей.
В основу методу покладена – теорема Бекінгема, згідно якої загальна функціональна залежність, зв’язуюча між собою n змінних величин при m основних одиницях їх виміру, можна представити у вигляді залежності між (n-m) безрозмірними комплексами цих величин, а при наявності подібності – в вигляді зв’язку між (n-m) критеріями подібності.
Так, наприклад, якщо розлядаєме явище описується в загальному вигляді співвідношенням (75) зв’язуючим п’ять будь-яких фізичних величин і якщо ці величини виражаються за допомогою трьох основних одиниць вимірювання, то n=5, m=3.
Тоді відповідно (n-m)=2, і вказана функціональна залежність може бути представлена у вигляді функції між деякими двома безрозмірними комплексами 1 і 2.
(75)
або
(76)
Розглянемо використання методу аналізу розмірностей на цьому прикладі, вважаючи, що розмірності усіх п’яти величин, характеризуючих процес, виражаються через основні одиниці вимірювання в СІ, а саме – одиниці довжини L (м), часу Т (сек) і маси М (кг).
Нехай функція загального вигляду (72) може бути наближено представлена у вигляді степеневої залежності між величинами
(77)
де - невідомі чисельні величини
Виразимо розмірність величин в одиницях довжини, часу, маси:
В цих виразах розмірностей показниками ступеню при L,T,M - деякі певні числові величини.
Враховуючи, що розмірність загальних частин рівняння (77) однакова, а х - безрозмірний коефіцієнт, замінимо в ньому всі величини їх розмірностями
(78)
або при підстановці конкретного виразу розмірності кожної величини
Розкриваючи дужки у правій частині цього рівняння і групуючи однорідні члени, отримаємо
Показники ступенів при однакових основних одиницях в обох частинах рівняння повинні бути рівні. Тому
(79)
У цій системі з 3-х рівнянь маємо чотири невідомі: . Будь-які три з них завжди можна виразити через четверту наприклад.
(80)
де A,B,C,D,E,F—певні числові величини, значення яких визначаються з системи рівнянь (79) за значеннями всіх числових величин а,b,с.
Підставимо тепер значення у рівняння (78)
або
,
звідки переходячи до безрозмірної форми отримаємо
(81)
В цьому рівнянні, у відповідності з - теоремою, зв’язок між п’ятьома початковими величинами представлений у вигляді загальної залежності між двома безрозмірними комплексами цих величин
Для знаходження конкретного вигляду рівняння слід визначити числові значення невідомих величин - коефіцієнта х і показника ступеню у.
Це може бути зроблено шляхом експериментальних досліджень на дослідній установці (моделі) і обробки результатів експериментів у вигляді залежностей між безрозмірними комплексами і .
Для користування методом аналізу розмірностей необхідно попередньо знати, які змінні повинні входити у залежність загального вигляду. Якщо при складанні такої початкової залежності не врахувати тих чи інших параметрів, які суттєво впливають на процес, то це може привести до серйозних помилок при отриманні кінцевого розрахункового рівняння, що є недоліком цього методу.