Текстова інформація
На схемі можуть бути зазначені різні категорії даних, що мають текстову і символічну форми. Ці дані в залежності від змісту і призначення можуть бути розташовані:
поруч з графічними позначеннями (літерно-цифрові позначення, позначення сигналів, форми імпульсів, технічні параметри та ін.);
всередині графічних позначень (найменування пристроїв, функціональних груп, умовні позначки потужності резисторів і ін.);
поруч з лініями (позначення ліній зв'язку, адреси, що кваліфікують символи);
на вільному полі схеми.
Текстова інформація, представлена на вільному полі схеми, може мати наступні форми запису:
суцільний текст (технічні вимоги, пояснення);
таблиці (перелік елементів, позначення вхідних і вихідних ланцюгів, таблиці з'єднання та ін.).
Текстові дані, що відносяться до ліній, орієнтують паралельно горизонтальним ділянкам відповідних ліній. При великій щільності схеми допускається вертикальна орієнтація даних.
Технічні параметри резисторів і конденсаторів указують так, як зображено на рис. 12, при цьому застосовують спрощений спосіб позначення одиниць виміру.
Рис. 12 Умовне позначення технічних параметрів
Літерно-цифрові позначення елементів і функціональних груп повинні забезпечувати взаємозв'язок документів у комплекті документації на об'єкт, повинні бути однаковими на всіх документах комплекту.
Позиційні позначення утворюються з застосуванням прописних букв латинського алфавіту, арабських цифр і знаків (кваліфікуючих символів) за ГОСТ 2.710-81. Структура літерно-цифрового позначення складається з обов'язкової і додаткової частин. Обов'язкова частина — літерний код і номер елемента. .
Літерний код встановлює ГОСТ 2.710-81 (одна чи кілька літер латинського алфавіту), наприклад, R-резистор, VT-транзистор, VD- діод або стабілітрон та ін. Порядковий номер елемента - одна або кілька арабських цифр. Порядкові номери присвоюють елементам одного і того ж виду, яким присвоєний однаковий літерний код, наприклад, R1, R2, VT1, VT2. Порядковий номер присвоюється елементам, починаючи з одиниці, і далі згідно з послідовністю розташування елементів на схемі – зліва праворуч і зверху донизу.
Додаткові частини позначаються кваліфікуючими символами:
Пристрій вищого рівня……………….. = Функціональна група вищого рівня .... ≠
Конструктивне позначення………….. +
Позначення елемента ........................... —
Позначення контакту………………… :
Адресне позначення ............................ ( )
Умовне літерне-цифрове позначення записується у вигляді послідовності літер, цифр без розділових знаків і пропусків.
Позначення на схемі наносять над графічним позначенням пристрою чи елемента праворуч від нього.
Дані про елементи повинні бути записані в перелік елементів. Перелік елементів оформляють у виді таблиці за формою, показаної на рисунку 13 і розміщають на першому листі схеми чи виконують у вигляді самостійного документа.
Рис. 13 Таблиця переліку елементів
Якщо перелік елементів розміщують на першому листі схеми, то його розташовують над основним написом на відстані не менш 12 мм. Продовження переліку поміщають ліворуч від основного напису, повторюючи головку таблиці. Перелік елементів у виді самостійного документа виконують на форматі А4. Основний напис і додаткові графи до неї виконують за ГОСТ 2.104-68 (форма 2 для першого листа, форма 2а для наступних листів), Переліку елементів, виконаному у вигляді самостійного документа, привласнюють код П и в основному напису вказують найменування виробу і конструкторського документа «Перелік елементів».
У графах переліку поміщають наступні дані:
у графі «Поз. позначення» — позиційне літерно-цифрове позначення елемента, чи пристрою функціональної групи;
у графі «Найменування» — найменування елемента чи пристрою, тип і позначення документа, на підставі якого цей елемент чи пристрій застосовані;
у графі «Примітка» — технічні дані, що не містяться в позначенні типу елемента, значення параметрів, що підбираються регулюванням, і ін.
Зв'язок переліку з графічними позначеннями здійснюється через позиційні позначення. Елементи в перелік записують групами за абеткою літерних позиційних позначень. У межах кожної групи, що має однакові літерні позиційні позначення, елементи розташовують по зростанню порядкових номерів. Допускається залишати трохи незаповнених рядків між групами елементів. Елементи одного типу з однаковими електричними параметрами записують у перелік в одну рядок, при цьому в графі «Кіл.» вказують загальна кількість однакових елементів.
При записі однакових по найменуванню елементів рекомендується поєднувати їх у групи, виконувати загальний заголовок і записувати в графі «Найменування» тільки тип і документ, на підставі якого цей елемент застосований.
Допускається позначення документів, на підставі яких застосовані елементи, записувати в загальному найменуванні (заголовку). Якщо продовження переліку перенесене на наступний чи лист вільне поле схеми, заголовок групи елементів повторюють.
Рис. 14 Приклад заповнення переліку елементів