4 Груповий спосіб оформлення схеми

Схеми, що мають однаковий рисунок, але відрізняються параметрами деяких складових частин, вхідними і вихідними даними, а також незначним розходженням побудови рисунка схеми, можуть бути оформлені груповим способом за ГОСТ 2.113-75. При цьому на схему розробляють груповий документ, що містить постійні і перемінні дані для виконань. На груповій схемі зображення схеми виробу є основним або базовим. Базове зображення має позначення, записане в основний напис.

Кожному виконанню повинне бути привласнене самостійне позначення, що складається з базового позначення і порядкового номера виконання, відокремлюваного від базового позначення знаком дефіс.

На рисунку 15 приведене зображення схеми електричної принципової фільтра для різних частот. Замість шести схем розроблений : один документ груповим способом. Зображення схеми є базовим (однаково для всіх шести схем).

Рис.15 Фільтр. Схема електрична принципова.

Перемінні дані для виконань приведені в таблиці. Перелік елементів оформлений за загальними правилами. При записі в перелік елементів, що мають перемінні дані, для виконань дається посилання на таблицю виконань. Знаком * позначені елементи, що підбираються при регулюванні.

5 Виконання схем різних типів

5.1 Схеми структурні

Електрична структурна схема – це конструкторський документ, який визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення і взаємозв’язок. Вони використовуються для загального знайомства з виробом. На структурній схемі розкривається не принцип роботи окремих функціональних частин виробу, а тільки взаємодія між ними. Тому складові частини виробу зображують спрощено у вигляді прямокутників довільної форми. Припускається використовувати умовні графічні позначення .

Графічна побудова схеми повинна давати найбільш повне наочне уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин виробу.

На лініях взаємодії рекомендується стрілками (по ГОСТ 2.721 – 74) позначать напрямок ходу процесу у виробі.

На схемі вказують найменування функціональних частин об’єкта яке записують всередині прямокутника. Припускається скорочувати найменування і записувати його на полі схеми. На схемі припускається розміщення написів, діаграм, таблиць і т. п., які визначають послідовність процесу в часі, а також вказувати параметри в характерних точках (сила струму, напруга і т.п.).

При великій кількості функціональних частин припускається замість найменувань і позначень проставляти порядкові номери (зверху вниз і зліва направо). В цьому разі над основним написом розміщають таблицю переліку елементів. На рисунку 16 наведена схема структурна пристрою регулювання яскравості.

Рис. 16 Приклад оформлення структурної схеми

На основі структурної схеми розробляються інші типи схем – функціональну і принципову.

5.2 Схеми функціональні

Схеми функціональні роз’яснюють окремі процеси які проходять в окремих функціональних ланцюгах виробів ,або у виробі в цілому. Ці схеми використовують для вивчення принципу роботи виробу, а також при наладці, контролю і ремонту.

Функціональна схема по зрівнянню зі структурною більш повно розкриває функції окремих елементів і пристроїв (рис.17). Функціональні частини і зв’язки між ними на схемі зображують у вигляді графічних позначень встановлених відповідними ГОСТами ЄСКД. Окремі функціональні частини припускається зображати у вигляді прямокутників. Графічна побудова схеми повинна давати найбільш наочне уявлення о послідовності процесів в даній схемі. Елементи і пристрої на схемі зображують на схемі спрощеним і розгорнутим способом.

Для кожної функціональної групи, пристрою, елементу повинні бути вказані позначення, назву і тип. Найменування не вказують, якщо функціональна група або елемент зображені у вигляді графічного позначення.

Рис. 17 Приклад оформлення функціональної схеми

Функціональні схеми використовують, як правило разом з принциповими, тому буквено-цифрові позначення елементів і пристроїв на цих документах повинні бути однакові. Перелік елементів в цьому випадку для функціональної схеми не розробляють, так-як користуються даними принципової електричної схеми. Якщо функціональна схема розроблена самостійно (без принципової схеми), буквено-цифрові позначення присвоюють елементам і пристроями за загальними правилами, виконують перелік елементів , в якому для кожного елемента і пристрої вказують тип і документ (ГОСТ, ТУ і др.), на основі яких вони використані.

На функціональних схемах рекомендується вказувати технічні характеристики функціональних частин (поряд з графічними позначеннями або на вільному полі схеми), діаграми і таблиці, параметри в характерних точках.