- •3. Мережі ip.
- •Коротка історія Internet та ip-технологій
- •Модель tcp/ip.
- •Потреба в проектуванні ip-мереж
- •Проектування ip-мережі
- •Загальний погляд на проектування.
- •Етапи проектування мережі
- •Розгляд застосувань
- •Розгляд платформ.
- •Розгляд мережевої інфраструктури.
- •Ідеальна мережа
- •Структура ip-адреси.
- •Повнокласова та безкласова ip-адресація
- •Структура ip-адрес при повнокласовій адресації.
- •Використання мережевої маски.
- •Безкласова ip-адресація
- •Мережі та підмережі.
- •Спосіб впровадження підмереж.
- •Розширений мережевий префікс і мережева маска.
- •Організація підмереж – складання адресного плану
- •Загальні правила побудови адресного плану мережі з підмережами.
- •Нові розв’язання для масштабування адресного простору Internet.
- •Мережеві маски змінної довжини.
- •Впровадження cidr
- •Раутінг у безкласовому середовищі.
- •Трансляція мережевих адрес
- •Статична nat.
- •Динамічна nat .
- •Динамічна nat з перевантаженням.
- •Динамічна nat з надлишковими зовнішніми інтерфейсами.
- •Nat всередині локальних адрес.
- •Динамічна nat з трансляцією номерів портів для глобальної адресації.
- •Спільне використання статичної та динамічної nat.
- •Переваги та недоліки nat
- •Відповідність між mac-адресами та ip-адресами.
- •Протоколи високого рівня і mac-адреси.
- •Протокол arp.
- •Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- •Пересилання данограм.
- •Концепція пересилання данограм.
- •Опції данограми.
- •Інкапсуляція, фрагментація та реасемлювання данограми.
- •Інкапсуляція данограми.
- •Фрагментація данограми.
- •Реасемблювання данограми.
- •Протокол повідомлень управління icmp
- •Повідомлення icmp
- •Раутінг в ip-мережах
- •Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •Встановлення маршруту
- •Комутація.
- •Маршрутовані протоколи і протоколи раутінгу
- •Прямий і непрямий раутінг.
- •Прямий раутінг і використання arp
- •Непрямий раутінг
- •Машрути за замовчуванням
- •Використання протоколу icmp для маршрутизації
- •Статичний раутінг та організація підмереж
- •Під’єднання окремого вузла до раутера wan
- •Стандартна керована конфігурація раутера
- •Під’єднання локальної мережі до раутера wan
- •Ієрархічний розподіл адрес класу c
- •Об’єднання мереж через wan-зв’язок “пункт-пункт”
- •Замовник з багатьма локалізованими lan
- •Замовник з окремими lan, сполученими через виділені лінії
- •Замовник із сервером мережевого доступу
- •Динамічний раутінг
Об’єднання мереж через wan-зв’язок “пункт-пункт”
Цей приклад показує, як об’єднати дві локальні мережі через WAN-зв’язок типу “пункт-пункт” (3.41).
Р ис. 3.41. Об’єднання двох LAN через зв’язок “пункт-пункт”.
Вважається, що мережа закрита, тобто не під’єднана до Internet. Це дає значну свободу при використанні IP-адрес для такої мережі, однак таке розв’язання повинне бути сумісним із адресним простором, виділеним уповноваженою організацією (Internet Assigned Numbers Authority – IANA) для приватних мереж:
Діапазон адрес |
|
від |
до |
10.0.0.0 |
10.255.255.255 |
172.16.0.0 |
172.31.255.255 |
192.168.0.0 |
192.168.255.255 |
У цьому прикладі для кожної LAN відповідно використані мережеві адреси класу B 172.20 і 172.21, а для WAN-зв’язку – мережева адреса класу C 192.168.100:
Діапазон адрес |
Мережева маска |
|
від |
до |
|
172.20.0.0 |
172.20.255.255 |
255.255.0.0 |
172.21.0.0 |
172.21.255.255 |
255.255.0.0 |
192.168.100.0 |
192.168.100.255 |
255.255.255.0 |
IP-адреси та мережеві маски для кожного інтерфейсу такі:
Інтерфейс |
IP-адреса |
Мережева маска |
Вузол A |
172.20.1.1 |
255.255.0.0 |
Вузол Y (Net 0) |
172.20.254.254 |
255.255.0.0 |
Вузол Y (Net 2) |
192.168.100.1 |
255.255.255.0 |
Вузол Z (Net 1) |
172.21.254.254 |
255.255.0.0 |
Вузол Z (Net 2) |
192.168.100.2 |
255.255.255.0 |
Вузол K |
172.20.1.1 |
255.255.0.0 |
Заповнення таблиць рвутінгу для кожного вузла показано нижче. Зауважимо, що для раутерів Y та Z не вказані маршрути за замовчуванням, бо якщо раутер Y є маршрутом за замовчуванням для раутера Z і навпаки, то виникає петля раутінгу для пакетів, призначених для вузлів, які не містяться в будь-якій із мереж. Для вузла A прийнятно мати маршрут за замовчуванням до раутера Y, бо раутер Y може відкинути пакет, якщо призначення недосяжне.
Вузол |
Адреса мережі |
Мережева маска |
Шлюз |
Інтерфейс |
A |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
172.20.254.254 |
172.20.1.1 |
172.20.0.0 |
255.255.0.0 |
172.20.1.1 |
172.20.1.1 |
|
Y |
172.21.0.0 |
255.255.0.0 |
192.168.100.2 |
192.168.100.1 |
172.20.0.0 |
255.255.0.0 |
172.20.254.254 |
172.20.254.254 |
|
192.168.100.0 |
255.255.255.0 |
192.168.100.1 |
192.168.100.1 |
|
Z |
172.20.0.0 |
255.255.0.0 |
192.168.100.1 |
192.168.100.2 |
172.21.0.0 |
255.255.0.0 |
172.21.254.254 |
172.21.254.254 |
|
192.168.100.0 |
255.255.255.0 |
192.168.100.2 |
192.168.100.2 |
|
K |
0.0.0.0 |
0.0.0.0 |
172.21.254.254 |
172.21.1.1 |
172.21.0.0 |
255.255.0.0 |
172.20.1.1 |
172.21.1.1 |
Якщо потрібний окремий WAN-зв’язок через об’єднання мереж, то зв’язок Net 2 між Y і Z може бути поділений на підмережі, що дозволяє забезпечити 64 різні канали “пункт-пункт” всередині адресного простору 192.168.100.0. Це можна здійснити, використовуючи мережеву маску 255.255.255.252 для поділу мережі класу C на 64 підмережі з двома бітами для номерів станцій, що дозволяє в кожній підмережі мати дві чинні адреси для вузлів і дві зарезервовані для адрес “ця мережа” і “широкомовна”.