4. Пошук та побудова декоративних деталей вази

Важливою складовою курсової роботи є пошук і побудова декоративних деталей, розміщуваних на одному або двох обломах декоративної вази. Це можуть бути прості геометричні тіла типу пірамідок, півкульок, лунок півсферичної форми, намистинок чи більш складні за пластикою пелюстки квіток, рослинні листки, йоніки тощо. Форма декоративних деталей залежить від профілю облому, на якому вони розміщуються. На прямолінійних обломах типу полички краще виглядають деталі круглястої форми. На криволінійних частинах силуету більш природним буде застосування пелюсток, листків або йоніків (додаток 2).

Як уже говорилося вище, головною метою побудови декоративних деталей є розвиток просторової уяви, набуття проекційного мислення й освоєння проекційного методу побудови при виконанні архітектурного проекту на старших курсах. Тому другим кроком створення декоративної деталі на обломі декоративної вази є досягнення проекційної відповідності фасаду, плану та профілю декоративної деталі.

Студент, як і дипломований фахівець, створюючи форму декоративної вази, в першу чергу задумує її силует (обриси форми) в ортогональному (фронтальному) зображенні. Це універсальне зображення будь-якого тіла обертання, що більш повно, порівнюючи з перспективним зображенням, розкриває його об’ємно-пластичні та естетичні якості. Тому і декоративна деталь як органічна складова частина художньої форми вази повинна бути задумана й зображена спочатку у фронтальному положенні. Одночасно із цим виконується вертикальний розріз по осі деталі, котрий є профільною проекцією деталі і розміщується в силуеті вази з абсолютною проекційною відповідністю з фронтальним зображенням декоративної деталі (рис. 4.1). Таким чином, декоративна деталь у першому наближенні представлена двома проекціями, за якими може бути побудована третя – план деталі.

У зв’язку з тим, що декоративна деталь метрично розташована по колу архітектурного облому, вона повинна (за розмірами в осях) цілочисельно розміститися на цьому колі. Ідеальним варіантом є така кількість деталей на колі, що ділиться на чотири, тобто у чверті кола деталі також укладається ціле число раз без залишку. У цьому випадку фронтальному зображенню деталі буде відповідати деталь, вісь якої збігається з фронтальною віссю вази. Між цими двома проекціями деталі у плані повинна поміститись ціла кількість декоративних деталей (рис. 4.2).

Відповідно до цього правила, зносимо розмір ширини деталі на відповідне коло плану і перевіряємо можливість розподілу у чверті цього кола рівної кількості декоративних деталей згідно із задуманим образом (фронтальним зображенням). Як правило, з першого разу цілочисельний поділ чверті плану архітектурного облому, на котрому розміщується декоративна деталь, не вдається.

Другим кроком проектування деталі є коригування її кутових розмірів у плані для досягнення цілочисельного розміщення деталі у чверті кола облому. Відкоригований розмір половини деталі переноситься на фасад управо і вліво від центральної осі вази. По уточненій ширині деталі студент коригує все її фронтальне зображення. Після цього вибудовується план декоративної деталі у проекційній відповідності з її фронтальним зображенням за допомогою профільної проекції (рис. 4.1, 4.2 та 4.3).

Побудований план деталі за допомогою кальки переноситься на місця розміщення деталей по колу архітектурного облому. Потім будуються фасадні зображення декоративних деталей у проекційній відповідності з їх планом за допомогою серії січних площин.

Горизонтальні січні площини проводяться на фасаді. Точки перетину їх із профільною проекцією відшуковуються на плані декоративних деталей і з нього проекційно переносяться на відповідну січну фасаду. З’єднуючи послідовно побудовані на фасаді точки, отримують фасадні зображення

Рис. 4.1. Побудова деталі