- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
- •Моніторинг геологічного середовища План
- •1.1 Геологічне середовище як частина навколишнього природного середовища
- •1.2 Основні форми техногенного порушення і забруднення геологічного середовища
- •1.3 Критерії оцінки еколого-геологічного стану територій
- •1.4 Загальна структура моніторингу геологічного середовища
- •1.5 Методи вивчення техногенних змін геологічного середовища
- •1.6 Особливості проведення моніторингу геологічного середовища в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Моніторинг забруднення ґрунтів План
- •2.1 Основні фактори та показники техногенного порушення і забруднення ґрунтового покриву
- •2.2 Критерії оцінки стану ґрунтів
- •Віднесення хімічних речовин, що надходять у ґрунт, до класів небезпеки
- •2.3 Загальні принципи організації спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунтів
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів важкими металами
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів пестицидами
- •2.6 Представлення результатів моніторингу забруднення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії якості підземних вод
- •3.3 Організація моніторингу забруднення підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •4.2 Порівняльна характеристика методів аналізу природних об’єктів
- •Загальна характеристика методів аналізу об’єктів природного середовища
- •4.3 Особливості аналітичного контролю природних об’єктів
- •5.1. Види і техніка відбору проб природних вод
- •5.2 Консервація, транспортування та зберігання проб води
- •5.3 Визначення хімічних інгредієнтів у розчиненому стані, колоїднодисперсній формі та в зависях
- •5.4 Концентрування мікрокомпонентів
- •5.5 Усунення речовин, що заважають аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •6. Аналітичний контроль атмосферного повітря План
- •6.1 Особливості аналітичного контролю атмосферного повітря
- •6.2 Відбір проб атмосферного повітря
- •6.3 Підготовка проб повітря до аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •7.1 Особливості аналітичного контролю ґрунтів та донних відкладів
- •7.2 Відбір проб ґрунтів та донних відкладів
- •7.3 Підготовка проб ґрунтів та донних відкладів до аналізу
- •Основні етапи аналізу ґрунтів та донних відкладів
- •8. Біологічний моніторинг
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем.
- •8.2 Біологічний моніторинг як складова екологічного моніторингу
- •8.3 Біоіндикація і біотестування
- •8.4 Біоіндикаторні характеристики біосистем різного рангу
- •8.4.1. Організм і суборганізменні структури.
- •8.4.2. Популяції.
- •8.4.3 Багатовидові біосистеми (співтовариства; екосистеми).
- •8.4.3.1 Характеристики співтовариств, які використовуються при біоіндикації.
- •2. Динамічні характеристики співтовариства.
- •8.4.3.2 Стійкість екосистеми (співтовариства) до впливу. Біоіндикаційна роль видового складу співтовариств.
- •8.4.4 Біоіндикація за акумуляцією (використання накопичуючих біоіндикаторів).
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем
- •8.6 Біоіндикація водних екосистем
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Список літератури
- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
Організація спостережень за забрудненням ґрунтів пестицидами
На початковому етапі вивчається матеріал про фізико-географічні умови об'єкту дослідження, інформація про тривалість застосування пестицидів, вибираються поля, де пестициди застосовувалися найбільш тривалий час (5-7 років), аналізується врожайність.
Дослідження забруднення ґрунтів проводяться на постійних і тимчасових пунктах. Постійні пункти створюються на період не менше за 5 років. До постійних пунктів відносяться території молокозаводів, м'ясокомбінатів, елеваторів, плодоовочевих баз, птахоферм, рибгоспів і лісгоспів. Чисельність постійних пунктів залежить від кількості і розмірів господарств. Для оцінки фонового забруднення ґрунту вибираються дільниці, віддалені від сільськогосподарських і промислових виробництв, в “буферній зоні” заповідників.
На тимчасових пунктах спостереження ведуться протягом одного вегетаційного періоду або року.
Звичайно в господарстві обстежується 8-10 полів під основними культурами. У області щорічно треба обстежити не менш двох господарств. Проби відбираються 2 рази на рік: навесні після сівби, восени після збирання урожаю. Для встановлення динаміки або міграції пестицидів в системі ґрунт-рослина спостереження проводяться не рідше 6 разів на рік (фонові - перед посівом, 2-4 рази під час вегетації, 1-2 рази після збирання врожаю).
Для оцінки площинного забруднення ґрунту пестицидами складається проба ґрунту, в яку входять 25-30 проб (виїмок), відібраних в полі по діагоналі тростяним ґрунтовим буром, який занурюється на глибину орного шару (0-20 см). Ґрунт, що потрапив в пробу з підорного шару, видаляється. Маса виїмки становить 15-20 г. Відбір проби можна проводити за допомогою лопати. Якщо обстеження провадяться в садах, то кожна проба відбирається на відстані 1 м від стовбура дерева. Проби повинні бути близькі за кольором, структурою, механічним складом.
При вивченні вертикальної міграції пестицидів закладаються ґрунтові розрізи, розміри яких залежать від товщини ґрунтів. Ґрунтовий шурф перетинає всю серію ґрунтових горизонтів. Розміри шурфу становлять приблизно 0,8х1,5х2,0 м. Коротка стінка шурфу (лицьова або робоча) на момент опису повинна бути звернена до сонця.
Перед відбором проб проводиться короткий опис місця розташування розрізу і ґрунтових горизонтів (вогкість, колір, механічний склад, структура, новоутворення, включення, сліди діяльності тварин, мерзлота). Проби беруться на лицьовій стороні шурфу, починаючи з нижніх горизонтів. З кожного генетичного горизонту ґрунту береться один зразок товщиною 10 см.
Площа поля, що характеризується однією пробою, неоднакова для різних категорій місцевості (в степових районах це 10-20 га, в зрошуваній зоні – 2-3 га, в гірських районах – 0,5-3 га).
Проби-виїмки зсипаються в крафт-папір, ретельно перемішуються, квартуються 3-4 рази, знову перемішуються і діляться на 6-9 частин, з центра яких береться однакова кількість ґрунту в мішечок або крафт-папір. Маса отриманого початкового зразка становить 400-500 г. Зразок забезпечується етикеткою і реєструється в польовому журналі: порядковий номер зразка, місце відбору, рельєф, вид сільськогосподарського угіддя або господарської діяльності, площа поля, дата відбору, хто відбирав.
Початкові проби повинні аналізуватися в природно-вологому стані. Якщо аналіз протягом дня не може бути зроблений за будь-яких причин, то проби висушуються до повітряно-сухого стану в захищеному від сонця місці. Методом квартування береться в лабораторії проба масою 0,2 кг. Проба розтирається в фарфоровій ступці, просівається крізь сито з діаметром отвору 0,5 мм, після чого з неї беруться наважки для хімічного аналізу по 10-50 г.