- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
- •Моніторинг геологічного середовища План
- •1.1 Геологічне середовище як частина навколишнього природного середовища
- •1.2 Основні форми техногенного порушення і забруднення геологічного середовища
- •1.3 Критерії оцінки еколого-геологічного стану територій
- •1.4 Загальна структура моніторингу геологічного середовища
- •1.5 Методи вивчення техногенних змін геологічного середовища
- •1.6 Особливості проведення моніторингу геологічного середовища в Україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •2. Моніторинг забруднення ґрунтів План
- •2.1 Основні фактори та показники техногенного порушення і забруднення ґрунтового покриву
- •2.2 Критерії оцінки стану ґрунтів
- •Віднесення хімічних речовин, що надходять у ґрунт, до класів небезпеки
- •2.3 Загальні принципи організації спостережень за рівнем хімічного забруднення ґрунтів
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів важкими металами
- •Організація спостережень за забрудненням ґрунтів пестицидами
- •2.6 Представлення результатів моніторингу забруднення ґрунтів
- •Питання для самоконтролю
- •Критерії якості підземних вод
- •3.3 Організація моніторингу забруднення підземних вод
- •Питання для самоконтролю
- •4.2 Порівняльна характеристика методів аналізу природних об’єктів
- •Загальна характеристика методів аналізу об’єктів природного середовища
- •4.3 Особливості аналітичного контролю природних об’єктів
- •5.1. Види і техніка відбору проб природних вод
- •5.2 Консервація, транспортування та зберігання проб води
- •5.3 Визначення хімічних інгредієнтів у розчиненому стані, колоїднодисперсній формі та в зависях
- •5.4 Концентрування мікрокомпонентів
- •5.5 Усунення речовин, що заважають аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •6. Аналітичний контроль атмосферного повітря План
- •6.1 Особливості аналітичного контролю атмосферного повітря
- •6.2 Відбір проб атмосферного повітря
- •6.3 Підготовка проб повітря до аналізу
- •Питання для самопідготовки
- •7.1 Особливості аналітичного контролю ґрунтів та донних відкладів
- •7.2 Відбір проб ґрунтів та донних відкладів
- •7.3 Підготовка проб ґрунтів та донних відкладів до аналізу
- •Основні етапи аналізу ґрунтів та донних відкладів
- •8. Біологічний моніторинг
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем.
- •8.2 Біологічний моніторинг як складова екологічного моніторингу
- •8.3 Біоіндикація і біотестування
- •8.4 Біоіндикаторні характеристики біосистем різного рангу
- •8.4.1. Організм і суборганізменні структури.
- •8.4.2. Популяції.
- •8.4.3 Багатовидові біосистеми (співтовариства; екосистеми).
- •8.4.3.1 Характеристики співтовариств, які використовуються при біоіндикації.
- •2. Динамічні характеристики співтовариства.
- •8.4.3.2 Стійкість екосистеми (співтовариства) до впливу. Біоіндикаційна роль видового складу співтовариств.
- •8.4.4 Біоіндикація за акумуляцією (використання накопичуючих біоіндикаторів).
- •8.5 Методи біоіндикації наземних екосистем
- •8.6 Біоіндикація водних екосистем
- •Питання для самопідготовки
- •Література
- •Список літератури
- •Моніторинг довкілля тексти лекцій
5.5 Усунення речовин, що заважають аналізу
Впливу речовин, що заважають аналізу, можна позбутися різними методами. Найбільш зручним є спосіб маскування, що використовується в основному при визначенні іонів металів оптичними або електрохімічними методами. Для цього іони, що заважають аналізу зв'язують в стійкі комплексні сполуки які не дають аналітичного сигналу властивого визначуваному металу. У той же час доданий до розчину комплексоутворювальний реагент не повинен впливати на вимірюваний аналітичний сигнал, тобто не повинен практично зв'язувати визначуваний іон. Для дотримання цих умов потрібно, щоб константа стійкості комплексної сполуки визначуваного іона з маскуючим реагентом була значно меншою від константи стійкості іона, що заважає аналізу, з цим же реагентом.
При аналізі природних вод таких умов досягти важко через те, що у водах завжди присутні неорганічні та органічні комплексоутворюючі сполуки, вплив яких на іони, що визначаються та заважають врахувати практично неможливо. Тому для маскування тих іонів, що заважають аналізу, при можливості переводять у такий ступінь окиснення, в якому вони не заважають аналізу, руйнують комплекси або попередньо відокремлюють іони металів екстракційним, сорбційним чи електрохімічним методами.
Визначенню загальної концентрації іонів металів, зокрема d-елементів, особливо заважають органічні високомолекулярні сполуки, які утворюють з іонами металів кінетично інертні стійкі комплекси, що маскують елементи, які необхідно визначити. Через те перед визначенням металів комплекси треба зруйнувати, тобто знешкодити вплив розчинених органічних сполук. Для цього найчастіше використовують метод так званого «мокрого спалювання» або фотохімічну та ультразвукову деструкцію.
Для „мокрого спалювання”, яке полягає в окисненні органічних речовин природних вод, пробу води підкислюють сумішшю концентрованої сірчаної та азотної кислот у співвідношенні 1:1 і випарують до появи густих парів сірчаної кислоти. Після цього розбавляють дистильованою водою, додають розчин KMnO4 і кип’ятять 3-5 хвилин. Якщо розчин став безбарвним, тоді ще додають KMnO4 і знову кип’ятять. Залишок KMnO4 розкладають кип’ятінням з НCl або додаванням по краплинах розведеного розчина Н2С2О4 до знебарвленого розчину. Для „мокрого спалювання” використовують кислоти особливої чистоти, в яких вміст тяжких металів незначний.
При аналізі профільтрованої природної води доцільно використовувати спосіб фотохімічної деструкції органічних речовин. Фотохімічну деструкцію проводять за такою методикою. В склянку місткістю 50 – 100 мл наливають проби природної води і додають декілька краплин розведеної сірчаної кислоти до рН =1. Потім проби розміщують під променями ртутної лампи потужністю 1000 Вт так, щоб відстань від лампи до поверхні води була не більше 5-6 см. Склянки охолоджують, продуваючи повітря з боку вентилятором. Фотохімічну деструкцію проводять протягом 50-60 хв. При наявності каталізатора HgCl2 деструкція основної маси органічних сполук закінчується за 15-20 хв. Повноту деструкції контролюють визначенням ХСК окремої порції води, обробленої аналогічно.
Ультразвукове опромінювання проб води значно прискорює розклад органічних сполук. При визначенні у природних водах органічних сполук їх при необхідності відокремлюють від компонентів, що заважають аналізу, і концентрують екстракційним або сорбційним методом.