- •1. Вступ до mathcad
- •Інтерфейс mathcad
- •Курсор вводу
- •Математичний рЕґІон
- •Текстовий рЕґІон
- •Форматування рЕґІонів
- •Захист інформації
- •Настройка інтерфейсу
- •Оператори
- •Типи даних
- •Математичні вирАзи
- •Убудовані функції
- •Представлення результату обчислень
- •Символьні обчислення
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 1
- •Аналіз виробництва продукції.
- •Оцінка грошей у часі.
- •Розв’язання рівнянь
- •Функція root(…)
- •Функція polyroots(…)
- •Функції find(…), Lsolve(…), Minerr(…)
- •Пошук коренів за допомогою блоку given ... Find(…)
- •Пошук коренів за допомогою блоку given ... Minerr(...)
- •Що робити, якщо mathcad не може знайти розв’яЗок рівнянь
- •Розв’язаНнЯ рівнянь і систем рівнянь у символьномУ вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 2
- •Матричні операції
- •Способи задання масивів
- •Операції над масивами
- •Операція векторизацІї
- •Матричний спосіб розв’язання систем лінійних рівнянь
- •Розв’язання систем лінійних рівнянь за допомогою функції lsolve(...)
- •Пошук властивих векторів та значень матриць
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 3.1
- •Практична робота № 3.2
- •Практична робота № 3.3
- •Побудова графіків
- •Двовимірні графіки: декартові координати
- •Двовимірні графіки: полярні координати
- •Двовимірні графіки: графіки параметричних функцій
- •Форматування двовимірних графіків
- •ФормаТуВаНня осей графіка
- •Форматування ліній графіків (сліди)
- •Задання написів на графіках
- •Параметри графіків за умовчаНня
- •Тривимірні графіки: способи побудови
- •Тривимірні графіки: побудова сфери
- •Тривимірні графіки: побудова стовпчикової діаграми
- •Тривимірні графіки: графіки параметричних функцій
- •Форматування тРивимірних графіків
- •Побудова анімаційних графіків
- •Створення анімації
- •Відтворення анімації
- •Зберігання анімації
- •Відтворення попередньо збережених анімаційних кліпів
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 4
- •Диференціювання в частинних похідних
- •Застосування похідних при Розв’язаннІ економічних задач
- •Розрахунок продуктивності праці
- •Аналіз виробничих функцій
- •Еластичність
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 5
- •Задачі оптимізації
- •Пошук екстремумів функцій
- •ЗадаЧі лінійного, нелінійного, цілочислового програмування
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 6
- •Інтегрування
- •Обчислення первісних
- •Обчислення інтегралів
- •Обчислення невизначених інтегралів
- •Обчислення визначених інтегралів
- •Визначення підінтегральної функції таблично
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 7
- •СтатистичНа Обробка даних
- •Апроксимація та інтерполяція
- •Лінійна інтерполяція
- •Кубічна сплайн-інтерполяція
- •Інтерполяція функції двох змІнних
- •Аналіз виробництва продукції
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 2
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 3
- •Варіанти вихідних даних
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 5
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 6
- •Задача про використання потужностей (задача про завантаження устаткування)
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 7
- •Список літератури
Практична робота № 3.2
Розв’яжіть наведені задачі.
Із деякого листового матеріалу необхідно викроїти 200 заготовок типу А, 260 – типу В та 290 – типу С. При цьому можна застосовувати три способи розкрою. Кількість заготовок, отримуваних з кожного листа при кожному способі розкрою, зазначено в таблиці.
Тип заготовки |
Спосіб розкрою |
||
1-й |
2-й |
3-й |
|
А |
3 |
2 |
1 |
В |
1 |
6 |
2 |
С |
4 |
1 |
5 |
Визначити, скільки листів повинно бути розкроєно першим, другим і третім способами
Запишемо в математичній формі умови виконання завдання: позначимо через x1, x2, x3 кількість листів матеріалу, що розкроюються відповідно першим, другим і третім способами. Тоді при першому способі розкрою x1 листів буде отримано 3x1 заготовок типу А, при другому – 2x2, при третьому – x3. Для повного виконання завдання по заготовках типу А сума 3x1 +2x2 + x3 повинна дорівнювати 200, тобто:
3x1 + 2x2 + x3 = 200.
Аналогічно одержуємо рівняння: x1 + 6x2 + 2x3 = 260,
4x1 + x2 + 5x3 = 290,
яким повинні задовольняти невідомі для того, щоб виконати завдання по заготовках В і С.
Отримана система лінійних рівнянь виражає в математичній формі умови виконання всього завдання по заготовках А, В, С.
Для розв’язання даної системи лінійних рівнянь у MathCAD найкраще використовувати матричний метод. Для цього сформуємо матрицю системи:
Тепер можна розв’язати систему матричним способом:
або викликати функцію lsolve( ):
або скористатися блоком given … find( ), записавши систему рівнянь:
або вставити з панелі Символіка ідентифікатор solve:
Для розв’язання цієї ж задачі в Excel варто скористатися матричними функціями МЗВОР і МПОМНОЖ:
Зверніть увагу, що діапазонам В3:D5 і F3:F5 присвоєні імена Норма й План відповідно.
Однак можна використовувати й інші, не такі традиційні, методи розв’язання. Наприклад, розв’яжемо систему рівнянь, використовуючи Пошук розв’язку Excel:
Скористаємося сервісом Пошук розв’язку:
У результаті одержимо:
Розв’яжемо цю ж систему рівнянь, використовуючи можливості символьних обчислень MathCAD.
Застосуємо для розв’язання нашої задачі символ «Дозволити змінні» з панелі інструментів Символіка. Цей символ (або ідентифікатор) називається solve.
Щоб розв’язати систему рівнянь щодо 3-х невідомих:
натисніть кнопку Створити матрицю:
на Панелі інструментів Матриці, щоб уставити вектор, що складається із 3-х рядків і одного стовпця;
заповніть позиції вектора рівняннями, що складають систему (використовуйте жирний знак рівності або Ctrl =);
натисніть кнопку Дозволити змінні:
на Панелі інструментів Символіка. Позицію після solve заповніть вектором, що складається з позначень невідомих.
У результаті одержимо:
Перевірте правильність розв’язку.
Припустимо, що функція, яка характеризує валовий прибуток підприємства, має вигляд: де – валовий прибуток, – випуск продукції за період t. Спостереження охоплюють два періоди, для яких значення , наведені в таблиці:
Період t |
|
|
1 |
10 |
100 |
2 |
20 |
150 |
Скласти систему рівнянь для визначення , , і розв’язати її.
Визначити всю сукупність функцій валового прибутку, що задовольняють даній системі рівнянь.
Розв’язання.
Оскільки спостереження охоплюють два періоди, то ми маємо систему з двох лінійних рівнянь, а кількість шуканих змінних – 3.
Сформуємо ці рівняння, використовуючи знак символьної рівності (або Ctrl +). Для цього запишемо функцію валового прибутку у вигляді:
де за даними таблиці:
Таким чином, одержуємо систему рівнянь:
Система сумісна і має незліченну множину розв’язків. Виберемо одну змінну як вільну. Нехай це буде змінна с. Змінні a, b – базисні. Виразимо базисні змінні через вільну змінну:
(тобто: , )
і
Тоді вся сукупність валового прибутку:
або
Застосування властивих векторів при розв’язанні економічних задач. Модель лінійного обміну (модель міжнародної торгівлі).
Структурна матриця торгівлі трьох країн S1, S2, S3 має вигляд:
Знайти співвідношення національних доходів країн для збалансованої торгівлі.
Розв’язання.
Розглянемо теоретичну модель міжнародної торгівлі.
Нехай є n країн S1, S2,…, Sn, національний доход кожної з яких дорівнює відповідно x1, x2,…, xn. Позначимо коефіцієнтами aij частину національного доходу, яку країна Sj витрачає на закупівлю товарів у країни Si. Будемо вважати, що весь національний доход витрачається або на закупівлю товарів усередині країни, або на імпорт з інших країн, тобто:
Розглянемо матрицю:
яка одержала назву структурної матриці торгівлі.
З урахуванням попередньої рівності, сума елементів будь-якого стовпця матриці дорівнює одиниці.
Для будь-якої країни виторг від внутрішньої та зовнішньої торгівлі становитиме:
Для збалансованої торгівлі необхідна бездефіцитність торгівлі кожної країни , тобто виторг від торгівлі кожної країни повинен бути не меншим за її національний доход:
Якщо вважати, що , то одержимо систему нерівностей.
Склавши ліві й праві частини нерівностей, після групування запишемо:
З огляду на те, що вирази в дужках дорівнюють одиниці, приходимо до суперечливої нерівності:
Таким чином, нерівність неможлива, й умова набуває вигляду: , (з економічних міркувань це зрозуміло, тому що всі країни не можуть одночасно отримувати прибуток).
Уводячи вектор національних доходів країн, отримуємо рівняння:
,
тобто задача звелася до пошуку властивого вектора матриці А, що відповідає властивому значенню .
Відповідно до вищевикладеної теорії властивим значенням заданої матриці А є .
Перевіримо, чи задовольняє характеристичному рівнянню
det(A–E) = 0, де
Знаходимо властивий вектор , що відповідає властивому значенню , розв’язуючи систему:
або іншим способом:
,
знаходимо, що x = C, y = 2C, z = 1,5C.
Отриманий результат означає, що для збалансованої торгівлі співвідношення національних доходів повинно бути 1:2:1,5 або 2:4:3.