- •1. Вступ до mathcad
- •Інтерфейс mathcad
- •Курсор вводу
- •Математичний рЕґІон
- •Текстовий рЕґІон
- •Форматування рЕґІонів
- •Захист інформації
- •Настройка інтерфейсу
- •Оператори
- •Типи даних
- •Математичні вирАзи
- •Убудовані функції
- •Представлення результату обчислень
- •Символьні обчислення
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 1
- •Аналіз виробництва продукції.
- •Оцінка грошей у часі.
- •Розв’язання рівнянь
- •Функція root(…)
- •Функція polyroots(…)
- •Функції find(…), Lsolve(…), Minerr(…)
- •Пошук коренів за допомогою блоку given ... Find(…)
- •Пошук коренів за допомогою блоку given ... Minerr(...)
- •Що робити, якщо mathcad не може знайти розв’яЗок рівнянь
- •Розв’язаНнЯ рівнянь і систем рівнянь у символьномУ вигляді
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 2
- •Матричні операції
- •Способи задання масивів
- •Операції над масивами
- •Операція векторизацІї
- •Матричний спосіб розв’язання систем лінійних рівнянь
- •Розв’язання систем лінійних рівнянь за допомогою функції lsolve(...)
- •Пошук властивих векторів та значень матриць
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 3.1
- •Практична робота № 3.2
- •Практична робота № 3.3
- •Побудова графіків
- •Двовимірні графіки: декартові координати
- •Двовимірні графіки: полярні координати
- •Двовимірні графіки: графіки параметричних функцій
- •Форматування двовимірних графіків
- •ФормаТуВаНня осей графіка
- •Форматування ліній графіків (сліди)
- •Задання написів на графіках
- •Параметри графіків за умовчаНня
- •Тривимірні графіки: способи побудови
- •Тривимірні графіки: побудова сфери
- •Тривимірні графіки: побудова стовпчикової діаграми
- •Тривимірні графіки: графіки параметричних функцій
- •Форматування тРивимірних графіків
- •Побудова анімаційних графіків
- •Створення анімації
- •Відтворення анімації
- •Зберігання анімації
- •Відтворення попередньо збережених анімаційних кліпів
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 4
- •Диференціювання в частинних похідних
- •Застосування похідних при Розв’язаннІ економічних задач
- •Розрахунок продуктивності праці
- •Аналіз виробничих функцій
- •Еластичність
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 5
- •Задачі оптимізації
- •Пошук екстремумів функцій
- •ЗадаЧі лінійного, нелінійного, цілочислового програмування
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 6
- •Інтегрування
- •Обчислення первісних
- •Обчислення інтегралів
- •Обчислення невизначених інтегралів
- •Обчислення визначених інтегралів
- •Визначення підінтегральної функції таблично
- •Питання для самоконтролю
- •Практична робота № 7
- •СтатистичНа Обробка даних
- •Апроксимація та інтерполяція
- •Лінійна інтерполяція
- •Кубічна сплайн-інтерполяція
- •Інтерполяція функції двох змІнних
- •Аналіз виробництва продукції
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 2
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 3
- •Варіанти вихідних даних
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 5
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 6
- •Задача про використання потужностей (задача про завантаження устаткування)
- •Завдання для самостійної роботи до рОзДілу 7
- •Список літератури
Практична робота № 3.3
Міжгалузевий баланс суспільного продукту (МГБ).
1. Позначення й теоретичні положення:
x – матриця міжгалузевих потоків, де xij (i, j = 1,…,n) – обсяг продукції i-ої галузі, що надходить на виробничі потреби j-ої галузі;
n – загальне число галузей матеріального виробництва;
Yi – обсяг кінцевої продукції i-ої галузі;
Xi – обсяг валової продукції i-ої галузі, що визначається як сума кінцевої та проміжної продукції:
(1)
Основним елементом математичної моделі міжгалузевого балансу «витрати-випуск» є квадратна матриця технологічних коефіцієнтів А=(aij). Числа aij показують, скільки продукції i-ої галузі необхідно затратити для виробництва одиниці продукції j-ої галузі безпосередньо у виробничому циклі j-ої галузі. Тому матрицю А називають матрицею прямих витрат.
Записана в матричній формі система балансів є системою лінійних рівнянь:
X = AX + Y (2)
Ця модель міжгалузевого балансу (модель Леонтьєва) пов’язує обсяги валових випусків з обсягами кінцевої продукції й може бути використана для згідного розрахунку цих розмірів.
Якщо розміри Xi, Yi та xij виміряні в натуральних одиницях, то говорять про моделі міжгалузевого балансу в натуральному вираженні, якщо у вартісному, то про модель у вартісному вираженні. Позначимо через р=(p1, p2,…,pn) набір цін на продукцію відповідних галузей, а зірочкою * – виміри, зроблені по вартості. Тоді зв’язок між показниками моделей у вартісному й натуральному вираженні:
Xj* = pj Xj xij* = pi xij Yi* = pi Yi. (3)
Отже,
aij* = xij* / Xj* = (pi / pj) aij. (4)
Для того щоб за даним вектором кінцевого випуску Y знайти вектор валового випуску X, необхідно розв’язати систему рівнянь:
X – AX = Y. (5)
З економічних міркувань усі коефіцієнти матриці прямих затрат A невід’ємні, тобто A 0. Невід’ємні також компоненти заданого вектора Y 0. Розв’язок X, що має бути знайденим, за змістом також повинен мати невід’ємні компоненти, тобто потрібний X 0.
Якщо існують два такі вектори Y > 0 та X 0, що X – AX = Y, то матрицю A називають продуктивною. Продуктивність матриці означає, що виробнича система здатна забезпечити деякий позитивний кінцевий випуск за всіма продуктами. Цей випуск у випадку продуктивності матриці А може бути знайдений як розв’язок системи (5):
X = (E – A)-1Y. (6)
Матриця (Е – A) –1 називається матрицею повних витрат.
Існує декілька критеріїв продуктивності матриці А. Однією з умов продуктивності невід’ємної квадратної матриці A є невід’ємність матриці повних витрат, тобто виконання умови (Е – A) –1 0.
Крім цього, продуктивність матриці можна визначити, знайшовши всі її властиві значення, які у випадку продуктивності матриці повинні бути за модулем меншими за одиницю.
Можна скористатися й таким критерієм: матриця А продуктивна, якщо максимум сум елементів її стовпців не перевищує одиниці (причому хоча б для одного стовпця сума його елементів строго менша за одиницю).
Умова задачі.
Дані: матриця міжгалузевих зв’язків x у натуральному вираженні; вектор р цін продукції галузей і вектор кінцевої продукції Y.
Необхідно:
визначити, чи є матриця коефіцієнтів прямих затрат A в натуральному вираженні продуктивною, і зробити висновок про можливості випуску продукції;
перейти від натуральної форми моделі до вартісної й визначити, чи є вартісна матриця коефіцієнтів прямих витрат продуктивною;
у випадку продуктивності розрахувати валовий обсяг випуску.
Послідовність обчислень та аналізу результатів:
За заданою матрицею міжгалузевих зв’язків та вектором кінцевої продукції розрахувати валовий випуск (формула 1).
За заданим вектором цін та векторами кінцевої й валової продукції розрахувати матрицю міжгалузевих зв’язків у вартісному вираженні, а також вартісні вектори кінцевої продукції й валового випуску (формули 3).
Розрахувати матрицю прямих витрат у натуральному й вартісному вираженнях (формули 4).
Розрахувати матрицю повних витрат у вартісному й натуральному вираженнях і зробити висновок про продуктивність або непродуктивність матриці A.
У випадку продуктивності матриць розв’язати систему рівнянь (5), розрахувавши обсяг валової продукції (6).