- •Змістовий модуль №1. Демографія як галузь знань про населення
- •Змістовий модуль № 2. Джерела даних про населення
- •1. Предмет демографії, її основні категорії
- •2. Методологічні основи демографії
- •Змістовий модуль № 2. Джерела даних про населення
- •1. Переписи населення. Категорії населення при переписах.
- •2. Поточний облік природного і механічного руху населення
- •1. Абсолютна чисельність населення. Середньорічна чисельність населення.
- •3. Старіння населення і його показники
- •Змістовий модуль №4. Шлюбність і розлучуваність
- •1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії
- •1. Шлюб і шлюбність як демографічні категорії
- •2. Припинення шлюбу
- •3. Показники шлюбності і припинення шлюбу
- •Шлюбності: ; розлучуваності:
- •Шлюбності: ; розлучуваності:
- •Змістовий модуль №5. Вивчення народжуваності і плідності
- •1. Поняття народжуваності і плідності
- •2. Репродуктивна поведінка
- •3. Показники народжуваності та плідності
- •Змістовий модуль №6. Смертність і тривалість життя
- •1. Поняття смертності. Епідеміологічний перехід
- •2. Показники смертності населення
- •3. Таблиці дожиття та середньої очікуваної тривалості життя
- •Змістовий модуль №7. Міграція населення
- •1. Міграції, їх сутність і класифікація.
- •4. Міграції в Україні.
- •1. Міграції, їх сутність і класифікація
- •2. Стадії міграції
- •3. Показники міграції
- •Змістовий модуль №8. Режим відтворення населення в цілому
- •1. Сутність відтворення населення. Концепція демографічного переходу.
- •2. Історичні типи відтворення населення
- •3. Показники відтворення населення
- •Змістовий модуль №9. Демографічне прогнозування
- •1. Поняття і види демографічних прогнозів.
- •4. Демографічне прогнозування як передбачення, моделювання і перспективний аналіз.
- •1. Поняття і види демографічних прогнозів
- •2. Методи демографічного прогнозування
- •3. Прогнозування смертності і народжуваності
- •Змістовий модуль №10. Демографічна політика в епоху депопуляції
- •1. Зміст і основні заходи демографічної політики
- •2. Необхідність демографічної політики в Україні і її напрямки
3. Показники народжуваності та плідності
Для вимірювання народжуваності використовують систему показників, яка дозволяє визначити її загальний рівень, динаміку і інтенсивність, а також її величину у різних субнаселеннях (соціально-економічних і демографічних групах).
Екстенсивний аналіз народжуваності та плідності охоплює основні сукупності: чисельність народжених і чисельність матерів (жінок дітородного віку). Також досліджуються сукупності випадків народжень і кількість подружніх пар (родин). Число випадків народжень не співпадає з числом народжених із-за наявності многоплідних народжень.
Кількість народжень ділиться за статтю, черговістю народжень, на народжених у шлюбі і поза шлюбом, за місцевістю і календарним часом народження, ознакою живонародження (мертвонародження). Складаються статистичні групування народжених за: статтю, черговістю народжень, місцевістю народження, віком матері (5-тирічний інтервал).
Використовується система відносних величин:
1 ) структури (частки: живонароджених, кожної статі, кожної черговості народження, народжених у шлюбі);
2) координації (співвідношення: живо- і мертвонароджених, хлопчиків та дівчаток, народжених у шлюбі і поза шлюбом, першої і інших черговостей народження);
3) динаміки (числа народжених за місяцями року і по рокам) і сезонних коливань числа і інтенсивності народжень.
Розраховується середній, модальний і медіанний вік матері, а також черговість народжень і кількість дітей у родині. Причому оцінюється середня фактична і бажана кількість дітей у родині. За цими ознаками обчислюються показники варіації.
Система показників інтенсивності народжуваності і плідності охоплює: загальний і спеціальний коефіцієнти народжуваності, а також часткові (вікові) і сумарний коефіцієнти плідності.
Загальний коефіцієнт народжуваності характеризує рівень народжуваності, притаманний населенню певного регіону:
Він показує, скільки в середньому живо народжених ( ) приходиться на 1000 осіб середньорічної чисельності населення ( ). Він залежить від статевовікової структури населення. Оскільки у процесі народження бере участь не усе населення, а тільки репродуктивне, то точніше спеціальний коефіцієнт народжуваності.
Спеціальний коефіцієнт народжуваності (коефіцієнт плідності) характеризує рівень плідності дітородного контингенту:
,
– середньорічна чисельність жінок у віці 15 – 49 років.
Між спеціальним і загальним коефіцієнтами народжуваності існує такий взаємозв’язок:
,
– частка жінок фертильного віку у загальній чисельності населення.
Часткові (вікові) коефіцієнти плідності характеризують вікову плідність жінок дітородного віку і показують кількість новонароджених у розрахунку на 1000 жінок x-вікової групи (одно- або п’ятирічної):
,
де - середньорічна чисельність жінок кожної х-вікової групи.
На основі вікових коефіцієнтів плідності обчислюється спеціальний коефіцієнт народжуваності як середня арифметична зважена на частки жінок х-вікової групи у чисельності жінок дітородного віку :
За віковими коефіцієнтами плідності визначається сумарний коефіцієнт плідності:
,
де - величина вікового інтервалу (5 років).
Коефіцієнт показує, скільки дітей може народити в середньому одна жінка за існуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період. Сумарний коефіцієнт розраховується як сума вікових коефіцієнтів плідності. Оскільки останні обчислюються у проміле, то для обчислення сумарного коефіцієнту плідності в середньому на одну жінку суму коефіцієнтів ділиться на 1000. Якщо визначається за п’ятирічними віковими інтервалами, то їх сума помножується на 5.
Сумарний коефіцієнт плідності при наявності інформації розкладають на відповідні коефіцієнти шлюбної і позашлюбної плідності:
,
де - сумарний коефіцієнт шлюбної плідності;
- сумарний коефіцієнт позашлюбної плідності.
Для наведених коефіцієнтів народжуваності і плідності, окрім часткових, використовується міжнародна оціночна шкала, яка дає можливість визначити існуючий у країні (регіоні) рівень цих показників і характер відтворення населення, а також зробити порівняльний аналіз.
Лекція №5