2. Методи демографічного прогнозування

Всі прогнозні технології можна поділити на:

• експертно-оціночні;

• статистичні.

Експертні, оціночні технології базуються на судженнях і висновках експертів.

Статистичні технології базуються на статистичних методах аналізу історичних даних. У загальному випадку статистичні технології використовуються тоді, коли:

– попередні дані об’єднані причинно-наслідковими зв’язками;

– попередні дані можуть бути піддані кількісному описанню;

– дослідник вважає, що попередня модель явища буде існувати і у майбутньому.

На практиці застосовують обидві технології прогнозування. Проте, якщо дослідник бачить майбутнє у значній мірі залежним від минулого, то більш ефективними будуть статистичні технології. А чим більше очікуване майбутнє буде відрізнятися від минулого сценарію розвитку, тим більше треба залучати експертні оцінки.

Перспективні розрахунки базуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісного характеру (таблиць дожиття населення і плідності жінок). Однак імовірності померти або народити дитину не є стабільними у часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються при припущенні, що зберігається існуючий постійний режим відтворення населення на період прогнозу. Середньо- і довгострокові розрахунки здійснюються при припущенні змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності країни (регіону) здійснюються коригуванням чисельності населення за матеріалами останнього перепису на природний і механічний приріст у межпереписний період. Тоді чисельність населення на початок року буде обчислюватись так:

Маючи загальну чисельність народжених, можна визначити кількість дівчаток і хлопчиків згідно з реальною статевою структурою народжених:

= ,

де 𝝳 – частка дівчаток серед народжених.

Розглянутий метод застосовується за умови незмінності режиму відтворення протягом періоду прогнозування. Таке припущення можливе тільки для короткострокових прогнозів.

Середньо- та довгострокові перспективні розрахунки мають враховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого – вплив окремих факторів інтенсивності природного руху і міграції.

Перше завдання розв’язується побудовою моделі тренду, а друге – регресійної трендової моделі. У випадку спрощених розрахунків застосовуються такі трендові моделі:

• лінійна – якщо чисельність населення змінюється за арифметичною прогресією;

• експонента – якщо чисельність населення змінюється за геометричною прогресією;

• параболічна – якщо чисельність населення змінюється з поступовим скороченням ланцюгових абсолютних приростів з переходом їх до від’ємних значень.

Перспективні розрахунки мають враховувати вплив міграційних процесів, особливо у регіонах з високою рухливістю населення: окремо для кожної вікової групи населення і для населення регіону в цілому.

Перспективна чисельність населення регіону в цілому:

,

де - фактичний середньорічний темп зростання (скорочення) чисельності населення.

Формула виведена при припущенні, що зі всіх мігрантів тільки одна половина буде приймати участь у процесі відтворення населення цього регіону, а друга – у регіоні в’їзду мігрантів.

За умови збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду використовується формула:

,

де - середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, ‰;

п – кількість років у прогнозному періоді.

При цьому:

Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статевовікових груп виконуються методом компонентів (вікових перестановок). Переміщення населення до наступної вікової групи здійснюється множенням вихідної чисельності тої чи іншої групи на імовірність дожити до наступного року, що характерна для кожного віку.

Такі розрахунки ґрунтуються на матеріалах останнього перепису і даних таблиць дожиття і плідності.

Для осіб кожної вікової групи перспективна чисельність визначається за формулою:

,

де – чисельність населення x-вікової групи на момент останнього перепису;

- коефіцієнт дожиття до наступного х+1 віку за даними таблиці дожиття населення з постійним режимом відтворення.

Проте невизначеною залишається чисельність народжених для кожного прогнозованого періоду. Для її розрахунку використовують табличні (іноді фактичні) вікові коефіцієнти плідності жінок , а також дані останнього перепису про чисельність жінок дітородного віку у кожній х-віковій групі. Тоді чисельність усіх народжених у і-ому прогнозному році буде обчислюватися за формулою: