Экзамен тесты / Тесты ЭП ответы (ответы при открытии файла)

б) функціональна;

в) дивізіональна;

г) матрична.

56. Назвіть організаційну структуру недоліком якої є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, ще облікові,

кадрові функції, функції контролю якості:

а) лінійної;

б) лінійно-штабної;

в) функціональної;

г) дивізіональної.

57. Тип організаційної структури управління, при якому кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох відділів апарату управління підприємством:

а) лінійна;

б) функціональна;

в) лінійно-функціональна;

г) матрична.

58. Тип організаційної структури управління, при якому кожний виробничий підрозділ підприємства має власну розгалужену структуру управління:

а) лінійна;

б) функціональна;

в) лінійно-функціональна;

г) дивізіональна.

59. Тип організаційної структури управління, при якому фахівці, що входять до складу проектних груп, мають подвійне підпорядкування:

керівнику функціонального відділу і керівнику проектної групи:

а) лінійна;

б) функціональна;

в) лінійно-функціональна;

20

г) матрична.

60. До керівників функціональних підрозділів на виробничому

підприємстві належать:

а) начальник цеху, майстер дільниці, начальник відділу кадрів;

б) начальник відділу кадрів, начальник планово-економічного відділу,

начальник відділу маркетингу;

в) майстер дільниці, старший економіст, начальник відділу маркетингу;

г) начальник відділу фінансів, начальник цеху, завідуючий складом.

61. Економічність апарату управління визначають за формулою:

а) Кey = Кс / Кчу; б) Кey = Кчу-1 / Кс;

в) Кey = Кс х Кчу; г) Кey = Кс х (1 + Кчу),

де Кеу — коефіцієнт економічності апарату управління;

Кс — коефіцієнт відповідності існуючої структури на підприємстві типовій структурі;

Кчу — коефіцієнт відповідності фактичної чисельності працівників апарату управління їх нормативній чисельності.

62. Стратегічне управління — це:

а) розробка бізнес-плану підприємства;

б) розрахунок планових показників використання всіх видів ресурсів;

в) вироблення стратегії підприємства на основі прогнозів майбутнього стану середовища;

г) цілеспрямоване керівництво всіма ланками підприємства для організації і координації їхньої діяльності в процесі виробництва продукції.

ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЛАНУВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

63. Прогнозування розвитку підприємства — це:

а) процес підготовки виробництва для успішного функціонування на стадії відкриття підприємства;

21

б) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення;

в) процес наукового обґрунтування можливих кількісних та якісних змін стану підприємства у майбутньому, а також альтернативних способів та строків досягнення очікуваного стану;

г) процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових цілей та напрямків діяльності підприємства, а також способів їх досягнення.

64. Планування діяльності підприємства — це:

а) процес підготовки виробництва для успішного функціонування на стадії відкриття підприємства;

б) процес визначення цілей, які підприємство передбачає досягти за певний період, а також способів їх досягнення;

в) процес наукового обґрунтування можливих кількісних та якісних змін стану підприємства у майбутньому, а також альтернативних способів та строків досягнення очікуваного стану;

г) процес здійснення сукупності систематизованих та взаємоузгоджених робіт із визначення довгострокових цілей та напрямків діяльності підприємства, а також способів їх досягнення.

65. Планування діяльності підприємства - це:

а) визначення показників розвитку підприємства;

б) визначення цілей підприємства, а також засобів і шляхів їх досягнення;

в) розрахунок обсягів випуску продукції і величини прибутку;

г) розрахунок показників ефективної діяльності підприємства.

66. Недоліком цього методу планування є то, що він не враховує умов

виробництва, які змінюються в плановому періоді:

а) факторний;

б) балансовий;

в) екстраполяції;

г) нормативний.

22

67. Метод планування, заснований на допущенні, що сформована раніше тенденція динаміки рівня планованого показника, збережеться й у майбутньому – це:

а) балансовий;

б) екстраполяції;

в) факторний;

г) нормативний.

68. Метод планування є найбільш точним і належить до основних методів розрахунку планових показників:

а) балансовий;

б) екстраполяції;

в) факторний;

г) нормативний.

69. Метод планування, що припускає коригування фактичної величини планованого показника з урахуванням у плановому періоді технічних і організаційних умов, які змінюються:

а) балансовий;

б) екстраполяції;

в) факторний;

г) нормативний.

70. Встановлення відповідності між обсягом виробництва і необхідними для цього ресурсами це основна сутність методу:

а) балансового;

б) екстраполяції;

в) факторного;

г) нормативного.

71. Методи планування взаємно доповнюють один одного. Так, для забезпечення обґрунтованості планів балансовий метод обов'язково повинен застосовуватися в сполученні з …:

а) методом екстраполяції;

23

б) факторним методом;

в) нормативним методом;

г) поточним методом.

72. У залежності від рівня планування розрізняють плани

підприємства:

а) фірмові, внутрішньофірмові;

б) інвестиційні та фінансові;

в) попередні та остаточні;

г) укрупнені та уточнені.

73. Етап, що визначається як перша функція менеджменту, оскільки саме на цьому етапі визначаються конкретні цілі, завдання розвитку підприємства і його окремих підрозділів і раціональні (ефективні) шляхи їх досягнення, має назву:

а) прогнозування;

б) проектування;

в) планування;

г) управління.

74. Принцип планування, що означає встановлення такого плану,

який сприяв би найбільш доцільному використанню ресурсів, називається принципом:

а) матеріальної й моральної зацікавленості;

б) безперервності;

в) оптимальності;

г) обґрунтованості планів.

75. Укажіть принцип планування, який полягає у врахуванні об'єктивних закономірностей функціонування економічних систем у процесі планування виробничо-господарської діяльності підприємств:

а) обґрунтованість;

б) науковість;

в) гнучкість;

24

г) комплексність.

76. Принцип планування, який означає, що плани нижчих ланок

(цехів) повинні бути спрямовані на виконання цілей вищої ланки

(підприємства) – це:

a) принцип безперервності;

б) принцип обґрунтованості;

в) принцип ієрархічності;

г) принцип стабільності.

77. Шляхи досягнення встановлених у планах цілей повинні сприяти раціональному використанню виробничих ресурсів згідно з таким принципом:

а) принцип обґрунтованості;

б) принцип науковості;

в) принцип комплексності;

г) принцип ефективності.

78. Назвіть принцип планування, який полягає в необхідності сполучення перспективного, поточного й оперативного планування, у

розробці сполучених планів на суміжні тимчасові періоди:

а) принцип безперервності;

б) принцип обґрунтованості;

в) принцип гнучкості;

г) принцип комплексності.

79. Планування на підприємстві повинне охоплювати всі сфери

(сторони) його діяльності (виробничу, науково-технічну, комерційну,

соціальну, природоохоронну) відповідно до принципу:

а) принцип безперервності;

б) принцип обґрунтованості;

в) принцип гнучкості;

г) принцип комплексності.

25

80. Обов'язкове використання при підготовці планових рішень відповідних нормативних документів, прогресивних і обґрунтованих норм і нормативів припускає реалізацію принципу:

а) принцип обґрунтованості;

б) принцип науковості;

в) принцип гнучкості;

г) принцип ефективності.

81. План, що розробляється для діючого виробництва на всіх рівнях народного господарства, у якому плануються: випуск і реалізація продукції, забезпечення виробництва матеріальними, трудовими й фінансовими ресурсами, технологічне вдосконалювання виробництва й інші сторони господарсько-фінансової діяльності підприємств та інших ланок народного господарства, має назву:

а) бізнес-план;

б) виробничий план;

в) стратегічний план;

г) програма.

82. План, який розробляється у випадку створення підприємства,

розширення, технічного вдосконалювання або придбання підприємства або майна, має назву:

а) стратегічний план;

б) бізнес-план;

в) програма;

г) виробничий план.

83. Необхідність постійного коригування діяльності підприємства з урахуванням зміни зовнішнього середовища і внутрішньовиробничих умов обумовлює використання такого принципу планування:

а) безперервність;

б) обґрунтованість;

в) гнучкість;

26

г) комплексність.

84. Для забезпечення своєчасного і рівномірного виконання плану випуску продукції на основі ритмічної роботи всіх виробничих підрозділів підприємства розробляється вид планів:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) програма;

г) стратегічний план.

85. Шляхи вирішення конкретних проблем, які носять яскраво виражений цільовий характер, містить такий вид планів:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) бізнес-план;

г) програма.

86. Залучення необхідних коштів для реалізації інвестиційних проектів є основним призначенням плану:

а) оперативно-календарний;

б) поточний;

в) бізнес-план;

г) програма.

87. Укажіть план, в якому відбиті головні цілі діяльності підприємства на перспективний період і основні шляхи їхнього

досягнення:

а) оперативно-календарний;

б) стратегічний план;

в) бізнес-план;

г) програма.

88. Трирічні плани підприємства належать до одного з зазначених нижче видів планів:

а) перспективний довгостроковий;

27

б) поточний;

в) календарний;

г) перспективний середньостроковий.

89. Цілі, які ставлять у перспективному плануванні:

а) стратегічні;

б) оперативні;

в) тактичні;

г) поточні.

90. У залежності від тривалості планового періоду розрізняють три основних види планів підприємства:

а) середньострокове, поточне, оперативне;

б) довгострокове, середньострокове. короткострокове;

в) перспективне, поточне, оперативне;

г) довгострокове, поточне, короткострокове.

91. Плани підприємства, всі завдання яких є обов'язковими для

виконання, називають:

а) директивними;

б) регулятивними;

в) індикативними;

г) поточними.

92. За ступенем точності (деталізації) розрізняють плани

підприємства:

а) фірмові, внутрішньофірмові;

б) інвестиційні та фінансові;

в) попередні та остаточні;

г) укрупнені та уточнені.

93. Сутність індикативного планування полягає в тому, що:

а) всі завдання планів є обов’язковими для виконання підрозділами

підприємства;

б) виконання планових завдань не є обов’язковим, план має

28

рекомендаційний характер;

в) здійснюється шляхом установлення адресних завдань і розподілу необхідних для їх реалізації ресурсів серед виконавців плану;

г) завдання плану мають адресний характер і відзначаються надмірною деталізацією.

94. Планування, яке на підприємстві охоплює річний період і є сукупністю планів з різних видів діяльності, називається:

а) стратегічним плануванням;

б) поточним плануванням;

в) оперативним плануванням;

г) бізнесом-плануванням.

95. Плани, які носять рекомендаційний характер і є орієнтиром для підприємств та інших підрозділів народного господарства при формуванні їх економічної політики, мають назву:

а) директивні; б) регулятивні;

в) індикативні; г) поточні.

96. Бізнес-план розробляють для:

а) обґрунтування створення підприємства: одержання кредиту, технічного вдосконалення діючого підприємства;

б) визначення довгострокової перспективи розвитку підприємства;

в) розрахунку показників діяльності підприємства на плановий рік;

г) вирішення проблем, непов’язаних з виробництвом продукції.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

97. Зовнішнє середовище господарювання підприємства — це:

a) сукупність законодавчих і регламентують всі сторони діяльності взаємовідносини з підприємством на

суспільних норм і стандартів, що підприємства, суб’єктів, які здійснюють основі цих норм і стандартів, а також

29