Экзамен тесты / Тесты ЭП ответы (ответы при открытии файла)

б) промислово-виробничий персонал підприємства;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та

(або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) непромисловий персонал підприємства.

249. Сукупність постійних робітників, які мають необхідну професійну підготовку і практичний досвід роботи, називають:

а) трудовими ресурсами;

б) персоналом підприємства;

в) службовцями;

г) явочною чисельністю працівників.

250. Категорії, на які поділяється персонал підприємства залежно від виконуваних функцій:

а) промислово-виробничий персонал підприємства та непромисловий персонал підприємства;

б) робітники, службовці, спеціалісти, керівники;

в) основні й допоміжні;

г) постійні працівники та працівники-сумісники.

251. До складу промислово-виробничого персоналу підприємства

входять працівники:

а) зайняті в цехах допоміжного виробництва підприємства;

б) зайняті в цехах основного, допоміжного господарства та сфері управління;

в) підрозділів суспільного харчування та медично-санітарних установ, які знаходяться на балансі підприємства;

г) підрозділів житлово-комунального господарства підприємства.

252. До основного виробничого персоналу належать:

а) працівники, що безпосередньо задіяні в процесі перетворення

матеріальних ресурсів на продукцію;

б) працівники, що виконують функції обслуговування основного

виробництва;

70

в) працівники, що виконують спеціальні функції, які забезпечують

виробничу діяльність;

г) працівники, які здійснюють технічне керівництво та консультування.

253. Основною класифікаційною ознакою поділу персоналу

підприємства на групи є ознака за:

а) виконуваними функціями;

б) віком;

в) регіоном проживання;

г) датою прийняття на роботу.

254. Для планування чисельності персоналу підприємства основним угрупуванням персоналу на підприємстві є:

а) за регіоном проживання; б) за віковою ознакою;

в) відповідно до характеру функцій, що виконуються; г) за стажем робітників.

255. Працівник, який належить до молодшого обслуговуючого

персоналу:

а) кур'єр;

б) інженер;

в) бухгалтер;

г) менеджер.

256.Чисельність працівників, яка включає всіх постійних, тимчасових

ісезонних працівників, прийнятих на роботу на строк один і більше днів незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відрядженні,

звільненні від праці за хворобою чи інших причин, називають:

а) наявна;

б) обліковою;

в) середньообліковою;

г) середньою наявною.

257. До службовців відносяться працівники, які:

а) обслуговують службові й інші невиробничі приміщення;

71

б) виконують адміністративні функції з підготовки та оформлення

документації;

в) здійснюють керівництво виробничим процесом;

г) обслуговують службові приміщення.

258. За рівнем кваліфікації розрізняють такі групи робітників:

а) без освіти; малокваліфіковані; висококваліфіковані;

б) некваліфіковані; малокваліфіковані; висококваліфіковані;

кваліфіковані.

в) малокваліфіковані; висококваліфіковані; кваліфіковані;

г) без освіти; кваліфіковані; висококваліфіковані.

259. Якщо планова трудомісткість програми дорівнює 425 тис. нормо-

годин, корисний фонд часу одного робітника — 420 годин у кварталі,

коефіцієнт виконання норм виробітку — 1,2, то чисельність відрядників буде дорівнювати:

а) 861 особа; б) 843 особи; в) 840 осіб; г) 870 осіб.

260. Планову чисельність робітників-відрядників (Чпл) можна визначити за формулою:

		Ч		х		ВП				;
Чпл	=		б						Ч
				100
а)
Ч пл	=					Р			;
			Нв хФе хК вн
б)
Ч пл	=				Т		;
			Ф хК
в)
			е				вн
Чпл	= МхСхНоб хКсп ,

г)

де Чб — базова чисельність основних робітників;

ВП — темп приросту обсягу валової продукції; ∆Ч — приріст чисельності основних робітників у плановому році;

Т — сумарна трудомісткість виробничої програми;

Фе — дійсний фонд часу роботи одного середньооблікового робітника;

Квн — середній коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству;

72

Нв — годинна норма виробітку одного робітника;

Р — планова кількість виробів;

М — загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується;

С — кількість змін роботи устаткування;

Ксп — коефіцієнт спискового складу;

Ноб — кількість основних робітників, які одночасно обслуговують один складний агрегат.

261. Спеціальність — це:

а) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних знань;

б) вид трудової діяльності, здійснення якої потребує практичних навичок;

в) більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії;

г) сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

262. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника

включає фонд часу:

а) календарний, плановий, фактичний;

б) плановий, квартальний, фактичний;

в) ефективний, нормативний, дійсний;

г) календарний, номінальний, ефективний.

263. Ефективний фонд робочого часу (Фе) розраховують за

формулою:

а) Фе = (К-В-П)хДс;

б) Фе = 365х24;

в) Фе = (К-В-П-Н)хДс;

г) Фе = (К-В-Н)хДс,

де К – кількість календарних днів, В – кількість вихідних днів, П – кількість святкових днів, Дс – середня тривалість зміни, Н – кількість неявок.

73

264. Календарний фонд 365 днів, вихідні 110, святкові 10, 2 зміни,

робочий день 8 годин, втрати часу на переналагодження обладнання складають в середньому 7 днів на рік. Ефективний фонд часу дорівнює:

а) 3920 годин; б) 3808 годин;

в) 274,4 години; г) 1901,2 години.

265. Календарний фонд 365 днів, вихідні 110, святкові 10, 1 зміна,

робочий день 8. Режимний фонд часу дорівнює:

а) 1960;

б) 1704;

в) 2454;

г) 715.

266. Робітників 26, 1 зміна, коефіцієнт приведення явочної чисельності до списочної 1.05. Кількість робочих місць дорівнює:

а) 25;

б) 3;

в) 23;

г) 27.

267. Продуктивність праці — це:

а) показник, що характеризує ефективність праці;

б) здатність праці випускати певну кількість продукції за одиницю часу;

в) затрати живої праці;

г) сукупність властивостей людини як робочої сили.

268. Рівень продуктивності праці можна охарактеризувати

показником:

а) економія часу;

б) виробіток;

в) темпи росту продуктивності праці;

г) норма часу.

269. Рівень виробітку (П) обчислюють за формулою:

а)

П =

Ч ВП

;

б)

П =

ВП Ч

;

	П =	ВПпл - ВПбаз	;	П =		ВПпл		,
в)		Ч		г)	Ч	пл	- Ч	баз
де	Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу;
ВП — обсяг випуску продукції;

Чпл —– планова чисельність промислово-виробничого персоналу;

74

Чбаз — базова чисельність промислово-виробничого персоналу;

ВПпл — плановий обсяг випуску продукції;

ВПбаз — базовий обсяг випуску продукції.

270. Розрізняють такі види продуктивності праці:

а) продуктивність індивідуальної праці; суспільної праці;

б) продуктивність колективної праці; суспільної праці;

в) продуктивність суспільної праці, колективної праці;

г) продуктивність колективної праці; індивідуальної праці.

271. Чинники, які впливають на рівень продуктивності праці, за

змістом поділяють на такі групи:

а) економічні, ергономічні, матеріально-технічні, організаційні, галузеві;

б) економічні, матеріально-технічні, фізіологічні, психологічні, галузеві;

в) економічні, кваліфікаційні, матеріально-технічні, організаційні,

соціальні;

г) економічні, матеріально-технічні, організаційні, соціальні, галузеві.

272. Обсяг товарної продукції базисного року 120000, середньорічна чисельність працівників у базисному році 178. Середньорічний виробіток товарної продукції (виробіток) на одного працівника складе:

а) 674; б) 120178;

в) 679; г) 0,0015.

273. У результаті модернізації продуктивність ливарного обладнання на приладобудівному підприємстві у звітному році зросла на 22%, що обумовило зниження трудомісткості ливарних робіт на:

а) 28,2%; б) 16,5%;

в) 18,0%; г) 25,4%.

274. Трудомісткість складальних робіт у звітному році на машинобудівному підприємстві зменшилася на 10%, що обумовило зростання середнього виробітку складальників на:

а) 9,0%; б) 12,5%;

в) 8,0%; г) 11,1%.

75

275. Трудомісткість складальних робіт у звітному році на машинобудівному підприємстві зменшилася на 18 %, що обумовило

зростання середнього виробітку складальників на:
а) 16%;		б) 22%;	в) 24%;	г) 15%.
276. Показник технічної озброєності праці визначається як:
а)	різниця між кількістю введеного і виведеного з експлуатації
обладнання протягом календарного року;
б)	відношення середньорічної вартості основних фондів до
чисельності робітників у найбільшу зміну;
в)	відношення введених в експлуатацію протягом року основних
фондів до чисельності ПВП;
г)	відношення вартості активної частини основних фондів до
чисельності ПВП.

МОТИВАЦІЯ І ОПЛАТА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

277. Мотивація високопродуктивної діяльності визначається як:

а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства;

б) сукупність прогресивних норм праці;

в) процес спонукання себе та інших до діяльності для реалізації цілей підприємства (організації) або приватних цілей;

г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досягнення певних

цілей.

278. До економічних (непрямих) методів мотивації працівників

належать:

а) доплати за стаж, пільгове користування житлом, пільгове харчування,

пільгове користування транспортом;

б) премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання,

відрядна і почасова оплата, виплати за відсутність невиходів;

76

в) гнучкі робочі графіки, охорона праці, збагачення праці, просування по службі, програми підвищення якості праці, участь у прийнятті рішень на більш високому рівні;

г) участь у прибутках, оплата навчання, відрядна і почасова оплата,

доплати за стаж, гнучкі робочі графіки.

279. До економічних (прямих) методів мотивації працівників

належать:

а) доплати за стаж, пільгове користування житлом, пільгове харчування,

пільгове користування транспортом;

б) премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання,

відрядна і почасова оплата, виплати за відсутність невиходів;

в) гнучкі робочі графіки, охорона праці, збагачення праці, просування по службі, програми підвищення якості праці, участь у прийнятті рішень на більш високому рівні;

г) участь у прибутках, оплата навчання, відрядна і почасова оплата,

доплати за стаж, гнучкі робочі графіки.

280. До негрошових методів мотивації результативної діяльності

працівників належить:

а) доплати за стаж, пільгове користування житлом, пільгове харчування,

пільгове користування транспортом;

б) премії за раціоналізацію, участь у прибутках, оплата навчання,

відрядна і почасова оплата, виплати за відсутність невиходів;

в) гнучкі робочі графіки, охорона праці, збагачення праці, просування по службі, програми підвищення якості праці, участь у прийнятті рішень на більш високому рівні;

г) участь у прибутках, оплата навчання, відрядна і почасова оплата,

доплати за стаж, гнучкі робочі графіки.

281. Мінімальна заробітна плата — це ...

а) будь-який заробіток, що залежить від результатів праці працівника і визначається тарифними ставками, розцінками, посадовими окладами;

77

б) установлений державою розмір заробітної плати, менше якого не може здійснюватись оплата за фактично виконану роботу (за повний місяць);

в) будь-який заробіток, що за трудовим договором виплачується працівникові за виконану роботу та надані послуги;

г) виплати працівнику, за якими йому надається право на отримання фінансових інструментів власного капіталу, емітованих підприємством (або його материнським підприємством).

282. Найбільш точне визначення терміна «оплата праці» — це:

а) відшкодування витрат на відтворення робочої сили;

б) ціна робочої сили;

в) грошова оцінка виконаної роботи;

г) винагорода в грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує за виконану роботу.

283. Номінальна заробітна плата — це:

а) грошова сума, яку одержує працівник за виконану роботу;

б) законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки;

в) мінімальний розмір заробітної плати, що має місце на підприємстві у певному періоді;

г) грошовий еквівалент матеріальних благ, які можуть бути придбані на заробітну платню.

284. Реальна заробітна плата — це:

а) грошова сума, яку одержує працівник за виконану роботу;

б) законодавчо зафіксовані тарифні розцінки і тарифні ставки;

в) мінімальний розмір заробітної плати, що має місце на підприємстві в певному періоді;

г) грошовий еквівалент матеріальних благ, які можуть бути придбані на заробітну платню.

285. Основні функції заробітної плати (вкажіть найбільш повну

відповідь):

а) відтворююча; стимулююча; регулююча; соціальна;

78

б) стимулююча; економічна;

в) регулююча;

г) соціальна; регулююча.

286. Однією з функцій оплати праці є:

а) управляюча функція;

б) системна функція;

в) стимулююча функція;

г) виробнича функція.

287. Одна з функцій заробітної плати полягає у необхідності встановлення залежності між рівнем заробітної плати та результатами праці:

а) регулююча;

б) стимулююча;

в) відтворювальна;

г) виробнича.

288. Відтворювальна функція визначає … рівень оплати праці,

необхідний для забезпечення життєвих потреб працівника і його родини.

Відсутнє слово:

а) максимальний;

б) мінімальний;

в) середній;

г) абсолютний.

289. Основним принципом реалізації відтворювальної функції

заробітної плати є:

а) забезпечення стану нормальної життєдіяльності працівників та членів їх

сімей;

б) диференціація рівня оплати праці;

в) забезпечення можливості праці працівників;

г) забезпечення можливості подорожувати світом.

79