Экзамен тесты / Тесты ЭП ответы (ответы при открытии файла)

б) кумулятивний;

в) виробничий;

г) зниження залишку.

213. Назва методу, відповідно до якого норма амортизації розраховується за формулою:

НА = (ПВ-ЛВ)/Q,

де ЛВ — ліквідаційна вартість ОВФ;

ПВ — первинна вартість ОВФ;

Q — обсяг виробництва продукції (робіт, послуг), що планується за період корисної експлуатації ОВФ,

а) прямолінійного списання;

б) кумулятивний;

в) виробничий;

г) зниження залишку.

214. Показник, що відображає величину вартості основних фондів підприємства, яка припадає на одну гривню виготовленої продукції,

називається:

а) фондомісткістю продукції;

б) фондорентабельністю;

в) фондовіддачею продукції;

г) матеріаломісткістю.

215. Фондовіддача розраховується як:

а) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік;

б) відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до середньорічної вартості основних фондів підприємства;

в) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

г) відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

60

216. Фондоємність розраховується як:

а) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік;

б) відношення обсягу товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік до середньорічної вартості основних фондів підприємства;

в) відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу;

г) відношення середньооблікової чисельності промислово-виробничого персоналу до середньорічної вартості основних фондів підприємства.

217. У базисному році середньорічна вартість основних виробничих фондів дорівнювала 20 тис. грн, а обсяг реалізованої продукції — 35 тис.

грн, величина фондовіддачі та фондомісткості базового року буде дорівнювати:

a) 1,57 грн/грн і 0,67грн/грн;

б) 0,68 грн/грн і 1,46 грн/грн;

в) 1,75 грн/грн і 0,57 грн/грн;

г) 1,47 грн/грн і 0,68 грн/грн.

218. Методика розрахунку фондорентабельності — це:

а) відношення товарної (валової, чистої, нормативно-чистої) продукції до середньорічної вартості основних засобів підприємства;

б) відношення середньорічної вартості основних засобів підприємства до товарної (валової, чистої, нормативно-чистої) продукції підприємства;

в) відношення прибутку від реалізації продукції підприємства до середньорічної вартості основних засобів підприємства;

г) відношення середньорічної вартості основних засобів підприємства до прибутку від реалізації продукції підприємства.

219. Методика розрахунку фондоозброєності — це:

а) відношення товарної (валової, чистої, нормативно-чистої) продукції до

середньооблікової чисельності персоналу підприємства;

61

б) відношення середньорічної вартості основних засобів підприємства до товарної (валової, чистої, нормативно-чистої) продукції до підприємства;

в) відношення прибутку від реалізації продукції підприємства до середньооблікової чисельності персоналу підприємства;

г) відношення середньорічної вартості основних засобів підприємства до середньооблікової чисельності персоналу підприємства.

220. Коефіцієнт змінності обладнання розраховується двома методами:

а) Кз = Тф/Те; Кз = Тф/Т1е;

б) Кз = Тф/Т1е; Кз=Nв-з/(О×Д);

в) Кз=Тф/ (О×Д); Кз = Тф/Т1е;

г) Кз=Nв-з/N1в-з, Кз = Тф/Т1е,

де Тф — фактично відпрацьоване число верстато-годин у календарному періоді (доби, декада, місяць і т.д.);

Те — ефективний фонд часу обладнання (у верстато-годинах) за відповідний календарний період;

Т1е — однозмінний ефективний фонд часу обладнання (у верстато-

годинах) за відповідний період;

Nв-з — фактично відпрацьоване число верстато-змін за відповідний

період;

N1в-з — фактично відпрацьоване число верстато-змін у першу зміну за відповідний період;

О — загальна кількість установленого обладнання (на дільниці, в

цеху, на підприємстві);

Д— кількість робочих днів у календарному періоді.

221.Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання розраховується за формулою:

а) Ке = Тф/Те; б) Ке = Тф/Т1е;

в) Ке =Nв-з/(О×Д);

62

г) Ке =Тф/ (О×Д),

де Тф — фактично відпрацьоване число верстато-годин у календарному періоді (доби, декада, місяць і т.д.);

Те — ефективний фонд часу обладнання (у верстато-годинах) за відповідний календарний період;

Т1е — однозмінний ефективний фонд часу обладнання (у верстато-

годинах) за відповідний період;

Nв-з — фактично відпрацьоване число верстато-змін за відповідний

період;

О — загальна кількість установленого обладнання (на дільниці, у цеху,

на підприємстві);

Д— кількість робочих днів у календарному періоді.

222.При розрахунку планового ефективного фонду часу виробничого устаткування враховуються тільки простої устаткування внаслідок:

а) неукомплектованості робітниками;

б) незабезпеченості матеріальними ресурсами;

в) організаційних неполадок;

г) планового ремонту.

223. Кількість устаткування 136 верстатів, кількість відпрацьованих годин становить 3900 год., годинна продуктивність праці дорівнює

3,8 погонних метра. Згідно з наведеними даними, величина виробничої потужності підприємства буде дорівнювати:

a) 139578,95 п. м;	б) 2015520 п. м;
в) 458793,9 п. м;	г) 9542,872 п. м.

МАТЕРІАЛЬНО-СИРОВИННІ РЕСУРСИ ТА ОБОРОТНІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

224. Промислова сировина поділяється на такі групи:

а) мінеральна сировина вторинні матеріали; штучні матеріали;

63

б) первинна сировина; сільськогосподарська сировина; штучні матеріали;

в) мінеральна сировина; первинна сировина; сільськогосподарська сировина;

г) сільськогосподарська сировина; штучні матеріали.

225. Основні матеріали — це:

а) ті предмети праці, які складають основу речового вмісту готового продукту;

б) ті предмети праці, які складають основний капітал підприємства;

в) ті предмети праці, які по частинах переносять свою вартість на готову продукцію;

г) знаряддя праці.

226. Оборотні фонди підприємства — це частина виробничих фондів

підприємства, яка:

а) у вигляді певної сукупності предметів праці повністю використовується в кожному виробничому циклі;

б) відшкодовується з прибутку підприємства;

в) підлягає амортизації протягом періоду корисного використання;

г) змінює чи повністю втрачає свою натуральну форму та переносить свою вартість на вартість готової продукції.

227. До складу оборотних виробничих фондів підприємства входять:

а) виробничі запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива, незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів;

б) верстати, агрегати, пристосування, тара і стелажі;

в) готова продукція, грошові кошти в касі і на розрахунковому рахунку підприємства;

г) прибуток підприємства, заробітна плата і амортизація.

228. Незавершене виробництво — це:

а) незакінчена обробкою продукція на складі;

б) вартість продукції з незакінченою обробкою, яка знаходиться на обладнанні у цеху;

64

в) незакінчена продукція: на робочому місці, у технічному контролі, на складі готових деталей, транспортується;

г) частково оброблені сировина і матеріали, що знаходяться поза процесом обробки, чекаючи наступної стадії.

229. Нормативна величина незавершеного виробництва по кожному

виробу j-го виду визначається за формулою:

а) НЗВj = Ад.j хСвjхТцjхkз.в.j;

б) НЗВj=Ад.jхСпjхТцjхkз.в.j;

в) НЗВj=Ад.jхСвjхТцj;

г)НЗВj = Ад.j х Спj хkз.в.j,

де Ад.j — середньоденний випуск j-го виробу в натуральному відображенні;

Свj, Спj — відповідно виробнича та повна собівартість j-го виробу;

Тц.j — тривалість виробничого циклу виготовлення j-го виробу в календарних днях;

kз.в.j — коефіцієнт зростання витрат у виробництві по j-му виробу.

230. Норматив обігових коштів у незавершеному виробництві

розраховується за такою методикою:

а) середньоденний обсяг виробництва продукції i-го виду (у

натуральному виразі) х Витрати на виробництво продукції i-го виду х Тривалість виробничого циклу продукції i-го виду х Коефіцієнт нарощування витрат у виробництві продукції i-го виду;

б) собівартість одноденного випуску продукції i-го виду х Норма запасу готової продукції (в днях);

в) середньодобовий обсяг виробництва j-го виду продукції (в

натуральному виразі) х Норма витрат матеріалу i-го виду на виробництво j-го виду продукції х Ціна за одиницю матеріала i-го виду х Норма запасу матеріалу i-го виду (в днях);

65

г) вартість МБП i-го виду на одного робітника виробничого підрозділу підприємства х Чисельність робітників виробничого підрозділу підприємства,

яких забезпечують МБП i-го виду.

231. Коефіцієнт зростання витрат у виробництві по j-му виробу при

рівномірному зростанні наступних витрат визначається за формулою:

а) kз.в.j = 0,5×Умj+Упj;

б) kз.в.j = 0,5× (1-Умj);

в) kз.в.j=Умj+0,5×Упj;

г) kз.в.j=0,5×(1-Упj),

де Умj, Упj — питома вага відповідно початкових матеріалів та наступних витрат у виробничій собівартості j-го виробу.

232. Норматив обігових коштів у виробничих запасах розраховується

за такою методикою:

а) середньоденний обсяг виробництва продукції i-го виду (у

натуральному виразі) х Витрати на виробництво продукції i-го виду х Тривалість виробничого циклу продукції i-го виду х Коефіцієнт нарощування витрат у виробництві продукції i-го виду;

б) собівартість одноденного випуску продукції i-го виду х Норма запасу готової продукції (в днях);

в) середньодобовий обсяг виробництва j-го виду продукції (в

натуральному виразі) х Норма витрат матеріалу i-го виду на виробництво j-го виду продукції х Ціна за одиницю матеріалу i-го виду х Норма запасу матеріалу i-го виду (в днях);

г) вартість МБП i-го виду на одного робітника виробничого підрозділу підприємства х Чисельність робітників виробничого підрозділу підприємства,

які забезпечують МБП i-го виду.

233. Якщо собівартість виробу — 280 у.о.; вартість первинних

матеріальних витрат — 128 у.о. Тоді коефіцієнт наростання витрат має

дорівнювати:

а) 0,80; б) 0,73; в) 0,60; г) 0,77.

66

234. Напівфабрикати власного виробництва — це:

а) предмети праці, обробка яких не завершена в одному із виробничих підрозділів підприємства;

б) предмети праці, які перебувають безпосередньо на робочих місцях;

в) предмети праці, що повністю оброблені у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах;

г) предмети праці, які перебувають у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

235. Норми витрат матеріальних ресурсів розробляють:

а) на підприємстві;

б) галузевими міністерствами;

в) статистичними установами;

г) Міністерством економіки.

236. До матеріальних норм і нормативів належать:

а) тривалість чергових відпусток;

б) норми оплати відряджень;

в) норми витрат електроенергії;

г) норми амортизаційних відрахувань.

237. Методами нормування витрат матеріальних ресурсів є:

а) техніко-аналітичний; дослідно-лабораторний; звітно-статистичний;

б) прямолінійний, дослідно-лабораторний;

в) прямолінійний, дослідно-лабораторний; звітно-статистичний;

г) техніко-аналітичний; звітно-статистичний.

238. Гранично допустима величина витрат матеріальних ресурсів на

виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва — це:

а) норма витрат;

б) чиста вага;

в) матеріаломісткість;

г) потужність.

67

239. Мінімально необхідну кількість днів, на яку потрібно визначити запас для нормального функціонування підприємства, називають:

а) оптимізацією оборотних фондів б) нормою запасу оборотних фондів;

в) тривалістю одного обороту;

г) коефіцієнтом завантаження.

240. За періодом дії норми ділять на:

а) річні, квартальні, місячні;

б) оперативні, поточні, перспективні;

в) абсолютні й відносні;

г) фактичні й перспективні.

241. Правильна формула розрахунку матеріаломісткості (Мм) має вигляд:

а) Мм=MхQ; б) Мм=M/Q; в) Мм=Q/M; г) Мм=(MхQ)/100,

де М — витрата матеріальних ресурсів на весь об'єм виробленої продукції,

Q — обсяг виробленої продукції.

242. Цей вид виробничих запасів створюється на період, який дорівнює половині інтервалу між суміжними постачаннями матеріальних ресурсів:

а) страховий запас;

б) підготовчий запас;

в) поточний запас;

г) транспортний запас.

243. Частина виробничого запасу, призначена для забезпечення нормального ходу виробничого процесу у зв'язку з неспівпадінням термінів постачань на склади підприємства-споживача від постачальника з ритмом їх виробничого споживання, називається:

а) поточний запас;

б) підготовчий запас;

68

в) страховий запас;

г) загальний запас.

244. Правильна формула максимального поточного запасу (Зтек.макс.)

має вигляд:

а) Зтек.макс.=РсхТ; б) Зтек.макс.=Рс/Т; в) Зтек.макс.= (РсхТ)/100; г) Зтек.макс.= Т/Рс ,

де Рс — середньодобова витрата,

Т— інтервал постачання:

245.Якщо середньодобова витрата матеріалу (Рс) дорівнює 765,

норма страхового запасу (Нд) відповідно 23, то страховий запас (Зс)

дорівнює:

а) 17595; б) 33; в) 0,0013; г) 67.

246. Якщо середньодобові витрати 10, інтервал поставки 5, тоді середній поточний запас дорівнює:

а) 25; б) 2; в) 50; г) 100.

247. Поточний виробничий запас утворюється з метою забезпечення:

а) підготовки сировини до виробничого споживання;

б) доставки сировини від постачальника до споживача;

в) приймання і складування сировини;

г) безперебійного процесу виробництва між двома черговими поставками матеріальних ресурсів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

Ресурси підприємства та їх використання

ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

248. Персонал підприємства — це:

а) працівники, які мають високий рівень кваліфікації та певний досвід

роботи на підприємстві;

69