Розділи роботи дільничного педіатра :

Надання кваліфікованої педіатричної допомоги дітям в поліклініці та вдома, діагностика хвороб	Надання кваліфікованої медичної допомоги дітям в поліклініці та вдома Своєчасна госпіталізація Направлення на відновне лікування в санаторії Екстрена медична допомога незалежно від місця проживання Експертиза тимчасової непрацездатності Організація консультацій та лабораторних обстежень Відбір дітей для лікування та навчання в спеціалізованих дошкільних та шкільних закладах
Профілактична робота серед дітей своєї дільниці	Антенатальна охорона плода Профілактичне спостереження за здоровими дітьми Відвідування немовлят в перші дні після виписки з пологового будинку Диспансерне спостереження відповідно до груп здоров’я та виду патології Профілактичні щеплення Організація санітарного активу Проведення санітарно-просвітницької роботи серед батьків і дітей
Протиепідемічні заходи на дільниці	Обстеження дітей перед проведенням щеплень та контроль їх стану після щеплення Рання діагностика інфекційних захворювань Госпіталізація за потреби в інфекційну лікарню Заповнення екстрених повідомлень та сигналізація в СЕС про інфекційного хворого Організація спостереження за контактними з хворим на інфекційне захворювання Організація ізоляції інфекційного хворого
Диспансеризація дитячого контингенту	- Періодичні профілактичні огляди груп здорових дітей, об’єднаних віково-фізіологічними ознаками; - Оцінка стану здоров’я, виявлення чинників ризику, захворювань у преморбідному стані , їх діагностика - Своєчасне комплексне проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів - Активне динамічне спостереження за хворими
Санітарно-освітня робота
Звітно-статистична робота
Розрахунок вартості медичних послуг

У поліклініці функціонують кабінети долікарського прийому з кваліфікованим середнім медперсоналом, завданнями яких є:

• вимірювання артеріального тиску та температури;

• взяття мазка з зіву для бактеріологічних досліджень;

• видача довідок про епідемічне оточення за місцем проживання, виписок з історії розвитку дитини;

• видача направлення на обстеження перед вступом у дошкільні заклади та школи;

• проведення контрольних годувань дітей;

• проведення антропометричних досліджень.

Профілактична робота дільничного педіатра займає 80 % робочого часу і полягає в організації диспансерного нагляду за здоровими дітьми різного віку, яких виховують як удома, так і в дитячих установах, підготовці дітей до дошкільних установ, школи, організації протиепідемічних заходів, санітарно-гігієнічного виховання батьків.

Антенатальну профілактику, або допологовий патронаж, заняття з вагітними, профілактику захворювань новонароджених проводять разом акушери-гінекологи і педіатри.

Перший антенатальний патронаж проводять протягом 2 тижнів з моменту взяття вагітної на облік у жіночій консультації Антенатальну охорону плода в районних центрах проводить патронажна сестра, а в сільських амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах у разі відсутності патронажної сестри — акушерка чи фельдшер. При цьому з'ясовують вік, професію вагітної та її чоловіка, перенесені захворювання, наявність хронічних захворювань у сім'ї, шкідливі звички, кількість абортів, пологів, стан здоров'я у даний час, умови праці, побуту, харчування, режим праці та відпочинку, запрошують у дитячу поліклініку в день профілактичного прийому, заповнюють картку антенатального патронажу. Друге патронажне відвідування (на 28—32-му тижнях вагітності) проводить педіатр і медична сестра. Вони уточнюють терміни декретної відпустки, перевіряють виконання вагітною порад медичних працівників, дотримання режиму дня і харчування, навчають майбутню матір, як підготувати молочні залози до годування дитини, організувати в квартирі куточок для новонародженого.

Педіатр чи сімейний лікар і патронажна медсестра відвідують новонародженого в перші 3 дні після виписки з пологового будинку На кожного новонародженого і нову дитину на дільниці оформлюють історію розвитку дитини (форма № 112/О), яка є основним медичним документом. Історії розвитку дітей перших 3 років життя зберігають у кабінеті лікаря, а дітей старших 3-річного віку — в реєстратурі поліклініки.

Протягом першого місяця життя медичний працівник обслуговує дитину тільки вдома. Профілактична робота з дітьми першого року життя включає патронажний нагляд, профілактичні прийоми з оцінкою фізичного, нервово-психічного і рухового розвитку дітей, контроль за правильним вигодовуванням, режимом життя і виховання. У цьому педіатрам допомагає кабінет здорової дитини – методичний центр з питань розвитку,виховання здорової дитини. Працівники кабінету – лікар і досвідчена медсестра (фельдшер) проводять індивідуальні та колективні бесіди з батьками дітей, передусім раннього віку (до 3-х років) з питань виховання здорової дитини;

- навчає медичних сестер дільничних та батьків методиці догляду за дітьми, загартування, організації режиму дня, віковим комплексам масажу, гімнастики, технології приготування дитячого харчування, правилам харчування дитини, тощо;

- забезпечує впровадження принципів грудного вигодовування;

- проводить роботу з профілактики рахіту;

- спільно з дільничним педіатром та дільничною медичною сестрою готує дітей до вступу у дошкільний та загальноосвітній шкільний навчальний заклад.

У кабінеті зібрані:

- матеріали з питань природного та штучного вигодовування дітей першого року життя;

- таблиці вікових режимів;

- таблиці показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей раннього віку;

- стенди з комплексами масажу та гімнастики, фізичних вправ для дітей раннього віку;

- стенди із схемами загартування дітей;

- виставка предметів догляду за дитиною, особистої гігієни, одягу, взуття, іграшок для різних вікових груп;

- схеми специфічної та неспецифічної профілактики рахіту;

- стенд з підготовки дитини до перебування у дошкільному навчальному закладі;

- схеми імунопрофілактики.

Дитяче населення підлягає обов’язковій диспансеризації. Це активне динамічне лікарське спостереження за:

- здоровими дітьми (першого року життя; дітьми дошкільного віку від 3 до 6 років в організованих колективах; дітьми, які не відвідують дитячі дошкільні заклади; школярами до 14 років, підлітками; учнями ПТУ; працюючими підлітками у віці 15-17 років; постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС; діти з сімей, де є генетичні хвороби))

- дітьми з факторами ризику

- пацієнтами, які перенесли гострі захворювання;

- дітьми з хронічною потологією.

Протягом першого року життя здорова дитина повинна бути оглянута дільничними медичними працівниками поліклініки 14 разів, а також ортопедом, офтальмологом, невропатологом. Медична сестра відвідує дитину вдома 1 раз на місяць. Схема кратності обов’язкових медичних профілактичних оглядів дитячого населення представлена у додатку 3. Дільничний педіатр відображає результати спостережень в етапних епікризах історії розвитку дитини (у віці дитини 3, 6 і 9 міс). Наприкінці першого року спостереження після огляду і обстеження дитини (загальні аналізи крові, калу і сечі, антропометричні вимірювання), проведення профілактичних щеплень педіатр складає детальний епікриз, накреслює план оздоровчих заходів на наступний період.

У віці 5 років і перед вступом до школи комплексні медичні огляди дітей проводять лікарі основних спеціальностей: офтальмолог, отоларинголог, невропатолог, хірург, стоматолог, логопед. За наявності дефектів мови призначають лікування у логопеда. Звертають увагу на фізичний і нервово-психічний розвиток дітей, стан кісткової і м'язової систем, внутрішніх органів, виявляють дефекти постави, зору, слуху, мови, наявність каріозних зубів. На кожну дитину, яка потребує диспансерного спостереження, оформляють картку диспансерного нагляду (форма № 30/0).

У 6-річному віці відбувається прискорення фізичного розвитку, збільшення навантаження на систему кровообігу, відзначається і порушення постави, нерідко - зміна лімфатичного апарату і носоглотки. Тому за півроку до вступу до школи діти проходять всебічне медичне обстеження. Перед комплексним медичним оглядом проводять лабораторні дослідження (аналізи крові, сечі, калу), антропометричне вимірювання, визначення артеріального тиску.

Висновки кожного спеціаліста фіксують в індивідуальній картці дитини (форма № 26/0) і в історії розвитку дитини і (форма № 112/О).. У процесі щорічної диспансеризації дитячого населення дільничний чи сімейний лікар оформляє заключний епікриз, у якому приводить дані анамнезу, огляду, стану окремих органів і систем, розвитку мови та інтелекту, а з 12-річного віку—і дані статевого розвитку, вказує діагноз, групу здоров'я, групу фізичного виховання, за необхідності — призначення.

Диспансеризацію дітей шкільного віку здійснюють шкільні педіатри разом з лікарями-спеціалістами шляхом проведення планових оглядів, під час яких особливу увагу приділяють режиму дня, харчуванню, гігієнічному вихованню школярів, своєчасному проведенню профілактичних щеплень, оздоровчих заходів, ранньому виявленню захворювань, диспансерному спостереженню за хворими дітьми з різноманітною патологією. (додаток 4)

Медична допомога дітям у поліклініці будується за дільнично-територіальним принципом. Обслуговування дітей на дільниці проводять за системою «єдиного» педіатра від моменту виписки з пологового будинку і до передання під нагляд лікарю підліткового кабінету. Система «єдиного» педіатра забезпечує тісний зв'язок лікаря з сім'єю і постійний нагляд за станом здоров'я дітей. Загальна кількість дітей віком до 18 років на одного лікаря-педіатра -800, на сімейного лікаря- 1500. На кожну педіатричну дільницю передбачається 1 посада дільничного лікаря і 1 посада патронажної сестри; 8 педіатричних дільниць об'єднуються у відділення на чолі із завідувачем

Прийом дітей у поліклініці. Ефективна організація роботи дільничних медичних працівників залежить від правильно складеного змінного графіка роботи, який дозволяє батькам з дітьми відвідувати поліклініку у зручний для них час; правильної організації роботи допоміжної ланки (реєстратури, кабінетів функціональної діагностики і лабораторії); використання консультативної допомоги. Один день на тиждень виділяється для профілактичного прийому здорових дітей. Поліклінічний прийом дільничний лікар проводить разом із медичною сестрою. Всі дані про обстеження, діагноз і лікування дитини вносять у форму № 112/0.

Робота на дільниці

Дільничний педіатр щодня протягом 3—4 год. обслуговує дітей своєї дільниці вдома, виконуючи: патронажне відвідування здорових дітей, первинні виклики до хворої дитини, активне відвідування хворих до повного одужання. За необхідності госпіталізації дільничний педіатр оформляє детальну виписку з історії розвитку (форма № 112/0) із вказівкою про проведене лікування, профілактичні щеплення, епідемічне оточення. У разі виявлення інфекційного захворювання оформляє екстрене повідомлення (форма № 058/0), яке направляє в санітарно-епідеміологічну станцію; встановлює карантин. За здоровими дітьми лікарі повинні проводити спостереження безпосередньо в поліклініці. В разі гострого перебігу захворювань або загострень хронічних хвороб лікування дитини і її обстеження лікар проводить в домашніх умовах. У поліклініку такі пацієнти потрапляють через окремий вхід – це дає можливість усувати контакт зі здоровими дітьми. У вихідні і святкові дні хворих дітей удома обслуговує черговий лікар .Таким підрозділом у поліклініці є кабінет невідкладної допомоги, де надається необхідна медична допомога дітям при станах, не загрожуючих життю, а також обслуговуються виклики, що надійшли після завершення їх прийому в поліклініці. Педіатром може організовуватися стаціонар удома для надання кваліфікованої медичної допомоги дітям. Основні завдання стаціонару вдома включають проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих дітей при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, доліковування після виписки із стаціонару. Відбір хворих дітей для лікування в стаціонарі вдома здійснює лікар-педіатр дільничний за погодженням з завідувачем педіатричним відділенням поліклініки.

При потребі лікуючий лікар залучає до обстеження і лікування хворої дитини лікарів-спеціалістів і діагностичні відділення лікувально-профілактичного закладу.

Хворих дітей першого року життя, а також у випадку несприятливого перебігу захворювання хворого госпіталізують у профільне відділення лікарняного закладу.

На сучасному етапі поряд з розвитком стаціонарів удома набули поширення денні стаціонари, організація яких має на меті:

• інтенсифікацію роботи дитячої поліклініки;

• більш повне забезпечення дітей стаціонарною допомогою;

• раціональне використання ліжкового фонду;

Структура денного стаціонару для дітей

• процедурний кабінет;

• кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих;

• кабінет лікаря;

• палати для хворих;

На лікування в денний стаціонар направляються хворі діти:

• що не потребують строго постільного режиму;

• здатні до активного пересування;

• що не мають протипоказань для лікування у поза стаціонарних умовах;

Медична облікова документація стаціонару вдома та денного стаціонару поліклініки:

- карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о

- історія розвитку дитини (ф.112/о), медична карта амбулаторного хворого (ф. 025/0), де лікуючий лікар (лікар-педіатр дільничний, сімейний лікар) і медична сестра щоденно до одужання дитини записують динаміку стану її здоров'я та лікувально-діагностичних заходів, а лікарі-спеціалісти здійснюють запис з рекомендаціями в день проведення консультації дитини;

- журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. N 001-З/о)

- маніпуляцій ний листок.

Питання експертизи тимчасової непрацездатності батьків у зв’язку з хворобою дитини, доглядом за здоровою дитиною віком до 3-х років, а також питання інвалідності та втрати здоров’я неповнолітніх у дитячій поліклініці здійснює ЛЕК. Головний лікар поліклініки на підставі Наказу «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» №455, 2001р., Наказу N 189 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» від 09.04.2008р.затверджує персональний склад ЛКК, порядок, час та режим її роботи. До складу ЛЕК входять: заступник головного лікаря з медичної частини, завідуючі педіатричними відділеннями (№1,№2,№3),завідуючий шкільно-дошкільним відділенням. Рішення (висновок) ЛЕК записується в історію розвитку дитини та в журнал запису висновків ЛЕК (ф. 35/о) за підписами голови та членів ЛЕК.

Випадок тимчасової непрацездатності працюючих підтверджується видачею листка непрацездатності (в окремих випадках – довідкою), студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів – довідкою встановленої форми (ф.N 095/0).

Експертизу інвалідності у дітей до 18 років проводить ЛЕК, встановлює категорію «дитина-інвалід», складає індивідуальну програму реабілітації на основі Державної типової програми реабілітації інвалідів.

У медичному забезпеченні дітей важливе місце посідає стаціонарна допомога, потреба в якій виникає при необхідності в постійному лікарському спостереженні за хворою дитиною, в проведенні комплексного інтенсивного лікування та досліджень, які неможливо здійснити в амбулаторно-поліклінічних умовах. Стаціонарна допомога надається в дитячих лікарнях (багатопрофільних чи спеціалізованих). Основним завданням дитячої лікарні є надання висококваліфікованої допомоги в достатньому об'ємі. У її структуру входять різні підрозділи (додаток 5). Наявність спеціалізованих відділень і їх профіль визначаються з урахуванням місцевих умов, особливостей регіональної захворюваності, вікового складу дітей.

Основні підрозділи дитячої лікарні:

• приймальне відділення;

• лікувальні відділення (соматичні та спеціалізовані);

• лікувально-допоміжні та діагностичні підрозділи;

• кухня;

• архів;

• патолого-анатомічне відділення;

• пральня.

Приймальне відділення забезпечує:

• медичний огляд, заповнення медичної документації, розподіл дітей у відповідні відділення;

• ізоляцію дітей, які були в контакті з інфекційними хворими;

• надання першої невідкладної допомоги;

• санітарну обробку;

• облік руху хворих у стаціонарі;

• довідково-інформаційні функції;

• виписку із стаціонару.

Лікувальні відділення дитячого стаціонару розраховані на 40-60 ліжок з ізольованими одна від одної палатними секціями. Палати можуть бути невеликими, на 3-4 ліжка, що дозволяє заповнювати їх одночасно з урахуванням віку і захворювання дитини. У відділеннях для старших дітей передбачені їдальні, кімнати для ігор і шкільних занять. Це особливо важливо для дітей з хронічними захворюваннями, що вимагають тривалого стаціонарного лікування (ревматизм, гломерулонефрит і ін.). У цих стаціонарах вводяться посади педагогів-методистів, які організовують виховну роботу з дітьми. У дитячих лікарнях створюються також відділення реанімації і палати інтенсивної терапії, у тому числі для новонароджених.

У будь-якому з відділень стаціонару дитина знаходиться під безпосереднім спостереженням лікаря, який обстежує його, встановлює діагноз, визначає план лікування, перевіряє правильність і своєчасність виконання всіх призначень медичною сестрою, проводить санітарно-освітню роботу з батьками, у разі потреби організовує консультації пацієнта іншими фахівцями.

Під час лікування дітей в стаціонарі матері надається можливість знаходитися разом з дитиною в спеціальних відділеннях спільного перебування матері і дитини.