- •Кафедра соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я Методична розробка № _1__ для студентів _5_ курсу _медичного ф-ту
- •V. Зміст теми заняття.
- •Розділи роботи дільничного педіатра :
- •Облікові та звітні документи дитячої лікарні
- •Структурно-логічна схема теми
- •Vі. План та організаційна структура заняття.
- •Vіі. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •Vіі.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
- •Vіі.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.
- •Vіі.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.
- •Vіі.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.
- •Vііі. Література:
Vіі.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.
Програмні тестові питання.
1. Дитяча поліклініка в районі своєї діяльності забезпечує:
* організацію та проведення профілактичних заходів;
- формування ціни медичних послуг дітям;
* лікувально-консультативну допомогу в поліклініці та вдома;
* лікувально-консультативну допомогу в дошкільних закладах і школах;
* протиепідемічні заходи;
- санаторно-курортне лікування;
* соціально-правову допомогу дітям;
- швидку медичну допомогу дітям;
- вивчення гігієнічних умов виховання та навчання дітей.
2. Якість роботи дитячої поліклініки впливає на:
* частоту госпіталізації;
* тривалість перебування в стаціонарі;
* рівень смертності немовлят;
* раціональне використання ліжок;
- тривалість санаторно-курортного лікування;
* частоту викликів швидкої медичної допомоги;
- рівень народжуваності;
* результат лікування;
- рівень перинатальної смертності.
3. Функції реєстратури дитячої поліклініки:
- заповнення статистичного талону;
- направлення на профілактичне щеплення;
- направлення на санаторно-курортне лікування;
* видача необхідної інформації відвідувачам;
* запис на прийом до лікаря;
* прийом і реєстрація викликів лікаря додому;
* підбір необхідної документації на прийом до лікаря;
- аналіз відвідувань поліклініки
4. Основні завдання долікарського кабінету дитячої поліклініки:
* вимірювання артеріального тиску;
* взяття мазка з зіву для бактеріологічних досліджень;
- виписка рецептів (повторно);
* видача направлення на обстеження перед вступом у дошкільні заклади та школи;
- навчання матерів методам проведення масажу та гімнастики згідно з віком дитини;
* проведення контрольних годувань дітей;
* проведення антропометричних досліджень;
- проведення профілактичних оглядів;
- проведення профілактичних щеплень.
5. Обов’язки лікаря-педіатра з антенатальної охорони плоду:
* вибірковий контроль за виконанням вагітними призначень акушера-гінеколога та лікарів інших спеціальностей;
- проведення консультацій в медико-генетичному центрі для прогнозування наслідків вагітності;
* контроль за своєчасним виконанням дільничною медсестрою антенатального патронажу;
- забезпечення психопрофілактичної підготовки до пологів;
* оцінка соціально-психологічного клімату сім’ї вагітної.
6. Принципи організації відновлювального лікування в дитячій поліклініці:
* своєчасний початок лікування;
* комплексність;
* індивідуальний підхід;
* наступництво;
- розрахунок вартості лікування;
* безперервність;
- встановлення інвалідності;
- вивчення соціально-побутових умов дітей.
7. Дитяча поліклініка організується як:
* самостійний заклад;
* складова частина міської поліклініки;
* складова частина дитячої лікарні;
- складова частина діагностичного центру;
- складова частина дільничної лікарні.
8. Основні причини низького рівня здоров’я дітей :
* несприятливе економічне оточення ;
- неповне виявлення захворювань;
* нераціональне , недостатнє харчування;
- низький рівень госпіталізації школярів;
* психологічний дисбаланс в школі та сім’ї;
* гіпокінезія;
* низький рівень санітарної культури;
* шкідливі звички з раннього віку.
9. Організація денних стаціонарів для дітей має на меті:
* інтенсифікацію роботи дитячої поліклініки;
* більш повне забезпечення дітей стаціонарною допомогою;
* раціональне використання ліжкового фонду;
- поліпшення догляду за тяжко хворими;
- поліпшення протиепідемічної роботи;
- зниження летальності;
- зниження захворюваності дітей .
10. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей проводиться за даними:
* функціонального стану органів та систем;
* резистентності (опірності) та реактивності організму;
* рівня та гармонійності фізичного та нервово-психічного розвитку;
- антенатальної охорони плоду;
* наявності хронічної (в тому числі природженої) патології.