17. Морфологія та ультраструктура актиноміцетів. Патогенні представники.

Актиноміцети (aktis - промінь, mykes - гриб) - одноклітинні бактерії, які раніше вважали грибами через здатність клітин галузитись. Вони належать до родин Actinomycetaceae та Nocardiaceae, Будова актиноміцетів подібна до структури звичайної мікробної клітини однак існують деякі відмінності за хімічним складом цукрів. Актиноміцети, як правило, сапрофіти, вільно живуть у грунті, забезпечуючи його плодючість і запах, та інших об’єктах зовнішнього середовища. Багато з них є продуцентами антибіотиків (стрептоміцин, тетрацикліни).

Проникаючи в організм людини або тварин, за певних умов актиноміцети здатні викликати захворювання з хронічним перебігом - актиномікоз та нокардіоз. Збудниками їх є Actinomyces israelii (рис. 2.35), A. bovis, A. naeslundіі, Nocardia asteroides (рис. 2.36). Найчастіше ушкоджуються шкіра, підшкірна клітковина з утворенням нориць, лімфатичні вузли, органи дихання. У тканинах, уражених актиноміцетами, знаходять особливі структури - скупчення видозміненого міцелію, які називають друзами

18. Морфологія та ультраструктура спірохет. Морфологічні різновидності, патогенні види. Методи виявлення спірохет

Це особлива група грамнегативних звивистих мікроорганізмів, які мають вигляд довгих, спірально закручених, тонких ниток. Довжина їх коливається в межах 7-50, а товщина - 0,3-0,5 мкм. Вони належать до порядку Spirochaetales, який об’єднує три патогенних для людини роди: Treponema, Borrelia і Leptospira, які відрізняються між собою за рядом ознак.

Спільним для всіх спірохет є наявність цитоплазматичного циліндра, відмежованого ЦПМ і вкритого тришаровою клітинною стінкою (рис. 2.37),(рис. 2.38). Він намотаний навколо фібрилярного апарата, що складається з білка флагеліну, і розташований всередині клітини. Фібрили прикріплюються до дисковидних утворень на кінцях збудників, які називаються блефаропластами. У цитоплазмі знаходиться нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, включення. Спор і капсул мікроби не утворюють, однак при несприятливих умовах здатні формувати цисти. Спірохети мають різні типи рухів: згинальний, поступальний, обертальний, маятникоподібний.

Число і форма завитків характерні для кожного виду спірохет. Вони формують завитки І порядку. У трепонем є 8-14 завитків І порядку, однакових за формою та величиною. У борелій нараховується 4-8 великих завитків неправильної форми, неоднакових за величиною. Ці мікроорганізми найбільші серед патогенних спірохет. Лептоспіри мають 12-18 завитків І порядку, але вони дрібні й тісно прилягають один до одного, під звичайним світловим мікроскопом практично не диференціюються. На кінцях мікроби мають вторинні завитки, що надає їм S-, С-подібної форми, робить схожими на гачок (рис. 2.39).

За методом Романовського-Гімзи лептоспіри забарвлюються в блідо-рожевий колір, трепонеми - в рожевий, борелії - в синьо-фіолетовий.

Патогенними для людини є Treponema pallidum, яка викликає сифіліс, Borrelia recurrentis - збудник епідемічного поворотного тифу, B. duttoni, B. сaucasica - збудники ендемічного поворотного тифу, а також Leptospira interrogans, що спричиняє у людини лептоспіроз.