- •1. Організаційна структура управління Державними фінансами.
- •2. Порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій.
- •3. Економічна доцільність відомчої класифікації видатків бюджету.
- •4. Правова і організаційна основа Державних фінансів.
- •5. Економічна суть нового підходу у класифікації видатків Державного бюджету.
- •6. Регулювання доходів бюджету.
- •7. Фінансовий механізм, його суть, елементи.
- •8. Джерела формування доходів Державного бюджету.
- •9. Економічні засади функціональної класифікації видатків бюджету.
- •10. Органи управління Державними фінансами України та їх функції.
- •11. Збалансованість бюджетів.
- •12. Прямі податки та їх роль у формуванні доходів Державного бюджету
- •14. Державний борг та управління ним.
- •15. Фінансові показники і їх зв'язок з загальноекономічними показниками.
- •17. Форми державного кредиту та особливості їх ви
- •16. Повноваження законодавчих та виконавчих органів щодо формування видаткової частини бюджету.
- •18. Статутний фонд як джерело фінансової діяльності підприємства.
- •19. Економічний зміст бюджетного дефіциту і шляхи його подолання.
- •20. Взаємовідносини бюджетів з іншими ланками фінансової системи.
- •21. Умови скорочення бюджетних видатків.
- •22. Основи формування доходної частини єдиного кошторису бюджетної установи.
- •23. Фінансова політика держави та її особливості в Україні.
- •24. Фінансові ресурси, їх види і характеристика.
- •25. Економічні засади формування економічного кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
- •28. Поняття та суть фінансової політики держави.
- •29. Класифікація видатків за економічними ознаками та їх характеристика.
- •30. Функції Державних фінансів та особливості функціонування окремих ланок державних фінансів.
- •32. Законодавча основа бюджетних класифікацій України.
- •33. Економічний зміст бюджетної класифікації України.
- •34. Ек зміст соціального страхування.
- •35. Державні фінанси - їх склад і структура.
- •36. Доходи Державного бюджету, їх склад і структура.
- •41. Розмежування повноважень державних законодавчих та виконавчих органів у бюджетному процесі.
- •42. Видатки Державного бюджету на соціальний розвиток економіки України.
- •43. Фінансове планування в бюджетних організаціях.
- •44. Економічна суть фінансового планування і прогнозування..
- •45. Субсидії, субвенції, дотації у збалансуванні бюджетів.
- •46. Склад бюджетної системи України і напрямки її подальшого реформування.
- •47. Органи управління фінансами, їх функції та характеристика.
- •48. Особливості організації фінансів бюджетних організацій.
- •50. Склад видатків Державного бюджету.
- •51. Фінанси бюджетних організацій в системі Державних фінансів.
- •57. Основні спрямування використання коштів окремих видів державних цільових фондів.
- •52. Принципи побудови бюджетної системи.
- •55. Бюджетний устрій держави.
8. Джерела формування доходів Державного бюджету.
Базою для формування доходів державного бюджету України виступають фінансові ресурси країни. Фонди фінансових ресурсів є об’єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах
Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внутрішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі. Фінансові ресурси держави включають ті з них, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення. У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи й різних видів централізованих та децентралізованих фондів. Інша частина фінансових ресурсів у держави знаходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина – у розпорядженні населення в формі вкладів, заощаджень і депозитів у банківській системі та в інших фінансових установах.
Створення й використання фінансових ресурсів одночасно передбачає їхній рух. При переміщенні фінансові ресурси відокремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.
Однією з головних проблем щодо наповнення Державного бюджету в Україні є необхідність кардинальної реформи системи пільг, які надаються платникам податків та платежів.
9. Економічні засади функціональної класифікації видатків бюджету.
Із впровадженням нової програмної класифікації видатків бюджету, за якою складається та затверджується бюджет, і яка також буде використовуватися для аналізу та для прийняття відповідних бюджетних рішень, виникає питання про роль функціональної класифікації, а також економічної класифікації, яка служила основою для аналізу та контролю.
Відповідно до Бюджетного кодексу бюджетна класифікація має такі складові частини:
1. Класифікація доходів бюджету.
2. Класифікація видатків бюджету.
3. Класифікація фінансування бюджету.
4. Класифікація боргу.
Зупинимося докладніше на класифікаціях видатків бюджету, оскільки їх використання і застосування зазнає найбільших змін із впровадженням програмно-цільового методу. Видатки бюджету класифікуються за:
1. бюджетними програмами (програмна класифікація видатків);
2. функціями, з виконанням яких пов'язані видатки (функціональна класифікація видатків);
3. економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці
видатки (економічна класифікація видатків);
4. ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація).
10. Органи управління Державними фінансами України та їх функції.
Фінансова політика держави безпосередньо виробляється і реалізується органами управління державними фінансами. В країнах з розвинутою ринковою економікою більша частина фінансових відносин перебуває поза прямим управлінням з боку держави, оскільки частина фінансових ресурсів формується та використовується тут їх власниками у відповідності з їх же інтересами.
Управління фінансами включає дві основні складові: система органів управління і система методів управління.
На Міністерство фінансів в Україні покладені завдання загального керівництва всією системою фінансів країни. Основними його функціями є:
розробка напрямків фінансової політики держави;
організація бюджетного процесу за всіма етапами;
мобілізація коштів;
організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання;
організація функціонування ринку цінних паперів;
забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин тощо.
До складу Міністерства фінансів входять два відокремлених підрозділи: Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство, на яких покладено функції контролю. Другий блок системи органів управління фінансами складається з органів, що здійснюють переважно функції контролю: Рахункова палата, Комітет нагляду за страховою діяльністю, Аудиторська палата. Основним фінансовим інститутом третього блоку органів системи управління фінансами в Україні є Національний банк України.