- •20. Як складати опис літературних джерел?
- •21. Яка послідовність запису в бібліографічній картці? Послідовність запису в бібліографічній картці така (рис. 1):
- •25. Як слід читати наукову роботу?
- •26. Чому під час читання наукового джерела потрібно робити записи?
- •38. Як слід оформляти записи?
- •91. Які вимоги до висновків роботи?
- •92. Що передбачає редагування написаного тексту?
- •93. Що слід включати до списку використаної літератури?
- •146. Як проводити репетицію виступу?
- •2.2. Обігравання мовних одиниць у межах морфології к
- •2.3. Обігравання мовних одиниць та відношень між ними V межах синтаксису
91. Які вимоги до висновків роботи?
Висновки - це епілог роботи, її завершальна частина. їхнє призначення - показати, що мети дослідження досягнуто.
У цій частині роботи стисло, переважно у формі тез або нерозгорнутих, лаконічно сформульованих тверджень, мають бути зазначені найбільш важливі результати, одержані під час самостійного дослідження, а також подані конкретні рекомендації щодо практичного використання матеріалів роботи. Текст повинен бути написаний так, щоб висновки співвідносилися з поставленими у вступі метою і завданнями дослідження.
За стилем написання "Висновки" повинні бути чіткими, логічними, доказовими, переконливими. Слід пам'ятати, що до них, як і до "Вступу", найбільш уважні і науковий керівник, і рецензент.
92. Що передбачає редагування написаного тексту?
На відміну від попереднього етапу, на якому увагу було зосереджено на загальному змісті роботи, під час редагування перевіряється і критично оцінюється її літературне оформлення. Спочатку слід скоротити другорядний матеріал, поліпшити композицію тексту, перевірити, як обґрунтовано висновки, чи логічно пов'язані висловлювані ідеї, чи немає повторів, чи послідовно викладено матеріал. Потрібно також звірити посилання і визначити доцільність використання та місце в рукописі графічних матеріалів. Після цього вдосконалюють стиль, перевіряють граматику, орфографію й пунктуацію.
Наприкінці роботи над рукописом остаточно оформляють зміст, узгоджують заголовки в змісті й тексті, складають список використаної літератури.
93. Що слід включати до списку використаної літератури?
Список використаної літератури свідчить про обсяг опрацьованих студентом наукових джерел, рівень вивчення ним аналізованої проблеми та навички роботи з науковою літературою. До списку слід включити пов'язані з темою дослідження наукові праці з основної дисципліни та із суміжних наук (історії української літератури, стилістики, логіки, психології, філософії, загального мовознавства, історії мови тощо), на які є посилання в тексті роботи. У списку мають бути і праці викладачів свого навчального закладу, присвячені досліджуваній проблемі. Якщо є кілька видань роботи, то заносити в список потрібно останнє видання. Більш ранні видання можна включати в список у тих випадках, коли наявний у них матеріал не входить до останнього видання.
31
94. Скільки найменувань має бути в списку використаної літератури? Кількість найменувань залежить від форми дослідження. Норматив для
курсової роботи - не менше 25, для дипломної - не менше 50 робіт, для магістерської - не менше 80 робіт.
95. У якій послідовності розміщується в списку наукова література? Уся література розміщується в алфавітному порядку за першою буквою
прізвища автора роботи або ж найменування колективної праці, у якої немає точно визначеного авторства. Якщо наводяться кілька праць одного автора, то їх треба подавати за хронологією.
96. Якою мовою подаються наукові джерела?
Наукові джерела подаються тією мовою, якою вони написані. Спочатку перераховуються праці, написані мовами з кириличною графікою, а потім - з латинською графікою.
97. Як правильно оформити відомості про включені до списку роботи? Відомості про включені до списку роботи необхідно подавати згідно з
вимогами державного стандарту.
Приклади бібліографічного опису різних видів джерел наведено в Додатку 2.
98. Які функції в бібліографічному описі виконує пунктуація? Пунктуація в бібліографічному описі виконує дві функції: по-перше,
функцію звичайних граматичних розділових знаків, по-друге, функцію знаків розпізнавального характеру для елементів бібліографічного опису (так звані знаки приписної пунктуації).
99. Які знаки приписної пунктуації використовують у бібліографічному описі?
У бібліографічному описі використовують такі знаки приписної пунктуації:
. — крапка і тире;
крапка; , кома;
: двокрапка;
; крапка з комою;
/ коса риска;
// дві косі риски;
( ) круглі дужки;
[ 1 квадратні дужки;
пропуск в один друкарський знак до і після
знака приписної пунктуації.
32
100. Які головні елементи бібліографічного опису?
Головними елементами бібліографічного опису є: 1) інформація про автора (чи авторів); 2) назва твору; 3) дані про видання; 4) відомості про відповідальність, що стосуються видання; 5) дані про переклад чи перевидання й опис змін; 6) місце видання; 7) інформація про видавця; 8) рік видання; 9) обсяг публікації; 10) сфера специфічних відомостей; 11) сфера примітки.
101. Як слід записувати дані про автора?
Обсяг відомостей про автора залежить від кількості авторів.
• Якщо автор один, то наводиться його прізвище та (після пропуску) ініціал імені або ініціали (з пропуском між ними) чи псевдонім:
а) Ющук І.;
б) Загнітко А. П.;
в) Українка Леся.
• Якщо авторів є два чи три, то, як правило, подають прізвище першого з них.
• Книги чотирьох і більше авторів, а також видання, що не мають індивідуальних авторів, записують за назвою:
Сучасна українська літературна мова.
102. Чи потрібно в описі наводити дані про наукові ступені, вчені та почесні звання, титули тощо?
Дані про наукові ступені, вчені та почесні звання, титули, посаду, місце роботи, членство в наукових товариствах чи академіях, які часто наведені на титульних сторінках книг, в описі опускають.
103. Як потрібно записувати дані про назву?
Назву роботи наводять так, як подано на титульному аркуші. Якщо після назви подано другу назву, то її наводять в описі з великої букви після крапки. Другу назву не скорочують. Наприклад:
Данилюк А. Г. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку
104. Що таке дані про видання і як їх потрібно записувати?
Це відомості, що містяться після основної назви видання і доповнюють, уточнюють, пояснюють її (наприклад, підручник, навчальний посібник, довідник, словник тощо) або інформують про кількість томів, книг, частин.
Якщо відомості про видання складаються з одного слова, то вони записуються повністю (підручник, довідник тощо), наприклад:. Стилістика української мови : підручник. Інші відомості скорочуються відповідно до чинних стандартів: навч. посіб., зб. статей, зб. наук, пр., вибр. твори, зібр. творів тощо.
Після назви роботи слід зробити пропуск, поставити двокрапку, знову зробити пропуск і з малої букви записати дані про видання, наприклад: Держава та регіони : наук.-вироб. жури.
Якщо ці дані є тільки та звороті, то їх слід подати у квадратних дужках з малої букви, наприклад: Золоте джерельце : висловлювання про слово, мову, красномовство : |навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.|.
/ 05. Як потрібно записувати дані про багатотомний документ?
Після назви слід зробити пропуск, поставити двокрапку, знову зробити пропуск і з малої букви записати дані про кількість томів, наприклад: Словник української мови : в 11 т.
Якщо ці дані є тільки та звороті, то їх слід подати у квадратних дужках, наприклад: Реабілітовані історією. Житомирська область : |у 7 т|.
/ 06. Що таке відомості про відповідальність, які стосуються видання, і як їх потрібно записувати?
Це інформація про осіб (індивідуальних авторів, упорядників, редакторів, перекладачів) чи колективних авторів (організацію, структурний підрозділ), що брали участь у створенні праці, яка є об'єктом опису.
Відомості про відповідальність, які стосуються видання, треба наводити в тому вигляді, як вони подаються в праці, що є об'єктом опису. їх записують після пропуску за косою рискою і ще одного пропуску. У кінці цього елементу бібліографічного опису ставлять крапку. Обсяг відомостей залежить від кількості авторів:
• Якщо автор один, то спочатку слід записати повне ім'я / ім'я та ім'я по батькові / ініціал / ініціали і прізвище або ж псевдонім:
а) / Іван Ющук;
б) / Марія Яківна Плющ;
в) /Ф. Бацевич;
г) / А. П. Загнітко; г) / Леся Українка.
• Якщо авторів є два, три або чотири, то дані про кожного з них відділяються комами:
/ І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська.
• Якщо авторів понад чотири, можна зазначити перші три й додати у квадратних дужках |та ін.|.
/ Кнут Гелле, Столе Дюрвік, Ральф Даніельсен [та ін.|.
• Якщо прізвище важливого автора стоїть на п'ятому чи подальшому місці, можна навести прізвища всіх авторів.
• Якщо видання має колективних авторів, то зазначається назва організації і, якщо є, її підрозділ:
Петро Сфремович Ткачук : біобібліогр. нарис : (до 70-річчя від дня народження) / М-во освіти і науки України, Кам'янець-Поділ. держ. ун-т.
/ Ф. Бацевич |та ін.| ; М-во освіти і науки України, Львів, нац. ун-т ім. І. Франка.
• Якщо дані про авторів видання є тільки на звороті титульного аркуша, то їх подають у квадратних дужках:
/ |С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш|.
107. Як потрібно подавати інформацію про упорядників і редакторів? Інформація про упорядників і редакторів наводиться за косою рискою: / О. О. Селіванова.
Якщо у створенні праці брали участь кілька осіб (організацій), то дані про кожного з них відділяють крапкою з комою після пропуску з малої букви, наприклад:
Свого не цурайтесь : твори укр. письм. про рідну мову : антологія. / упорядкув. В. Лучука ; за ред. І. Лучука.
Орест Борисович Ткаченко : біобібліогр. до 80-річчя. / HAU України ; авт. вступ, ст. й упоряд. Г. В. Зимовець.
Якщо ці дані є тільки та звороті титульного аркуша, то їх слід подати у квадратних дужках з малої букви: наприклад:
/ Г. М. Вокальчук ; [відп. ред. С. Я. Єрмоленко|.
108. Як потрібно подавати інформацію про переклад?
Інформація про переклад наводиться за крапкою з комою після пропуску з малої букви. Якщо ці дані є тільки та звороті титульного аркуша, то їх слід подати у квадратних дужках з малої букви:
/1. Валова ; пер. з англ. Н. М. Середи.
/ М. Джонсон ; |пер. з англ. О. І. Петренко].
109. Як потрібно подавати інформацію про перевидання? Інформацію про перевидання подають після даних про відповідальність, що стосується видання.
Порядковий номер видання слід починати арабською цифрою і через дефіс додати закінчення. Наприклад: 2-ге, 3-тє, 4-те, 7-ме.
Опис змін скорочується відповідно до чинних стандартів: виправлене - випр.; доповнене - доп.; перероблене - перероб.
Цей елемент бібліографічного опису слід виділяти з обох боків тире. Наприклад: Скрипник Л. Г. Власні імена людей : словник-довідник / Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська ; за ред. В. М. Русанівського. - 2-ге вид., випр. і доп. — .
35
Якщо ці дані є тільки та звороті титульного аркуша, то їх слід подати у квадратних дужках. Наприклад: Культурологія [Текст] : навч. посіб. / М. М. Закович, [. А. Зязюн, О. М. Семашко [та ін.]. - |2-ге вид., стер.|. - .
110. Як слід записувати дані про місце видання?
Дані про місце видання слід наводити у формі, зазначеній у джерелі інформації. Назви столиць і деяких великих міст можна подавати скорочено: Київ - К; Харків - X.; Москва - М.; Санкт-Петербург - СП б; Нью-Йорк -N.Y., інші назви наводяться повністю: Сімферополь, Львів, Луцьк тощо. Якщо в книзі зазначено два місця видання (чи більше), то в описі їх слід навести через крапку з комою.
Зазначивши місце видання, слід зробити пропуск, поставити двокрапку і зробити ще один пропуск. Наприклад:
. — Львів :
.-X. :
.-К. :
111. Як записати дані про видавництво?
Назву видавництва слід подавати без лапок, опускаючи відомості про видавничі функції організації, виражені словами видавничий дім, видавець, BAT, AT, вид-во (якщо це слово не є компонентом назви видавництва). Наприклад: Основи, Просвіта, ДОЛЯ, Вид-во Львівського університету.
Якщо у книги два видавництва в одному місті, їх назви розділяють двокрапкою. Наприклад: К. : Либідь : Основи.
Якщо видавництва в різних містах, між описами ставиться крапка з комою. Наприклад: К.: Генеза ; Запоріжжя : Прем'єра.
Якщо у книги три видавництва (чи більше), то наводять перше зі словами [та ін.] у квадратних дужках. Після назви видавництва ставлять кому. Наприклад: X.: РЦНІТ |та ін.),
112. Як записати інформацію про рік видання?
Рік видання зазначають арабськими цифрами і ставлять крапку. Слово рік, а також місяць і число не наводять. Наприклад: К. : Знання, 2005.
113. Що таке вихідні дані роботи?
Вихідними даними називають інформацію про місце видання, видавництво і рік видання: Львів : Каменяр, 2000.
114. Як оформляти вихідні дані за відсутності в роботі одного з елементів, необхідних для бібліографічного опису?
За відсутності в роботі місця видання або імені (найменування) видавця в квадратних дужках з малої букви наводять скорочення: [б. м.| - без місця видання; [б. і.] - без імені видавця, [б. в.| - без назви видавництва.
Якщо в джерелі не вказано дати публікації, то наводять орієнтовну дату видання: |1940?|; [прибл. 1900|.
115. Як записують дані про обсяг публікації?
У бібліографічному описі книги подають її повний обсяг після крапки, пропуску і тире. Графічне скорочення слова сторінка слід писати з малої букви, наприклад:. - 483 с.
У бібліографічному описі статей зазначають тільки сторінки, на яких надрукована ця стаття, а графічне скорочення слова сторінка подається з великої букви українською мовою як С, англійською та французькою як P., німецькою як S. Наприклад, С. 12-32; Р. 12-32; S. 12-32.
116. Як оформити бібліографічний опис статті? Послідовність бібліографічного опису статті така:
Автор. Назва статті / Відомості про відповідальність // Відомості про документ, у якому є ця стаття. - Місце видання : Видавництво, рік видання (для періодичних видань -рік видання. - Т. , вип. (якщо є), №). - Сторінки, на яких надрукована стаття.
117. Як оформити бібліографічний опис джерела з internet? Необхідними елементами бібліографічного опису джерела з Internet є:
інформація про видання, позначення ресурсу, вихідні дані, режим доступу.
• Якщо автор один або ж два, три чи більше, то запис слід робити таким чином:
Відомості про автора. Назва [Електрон, ресурс] : дані про видання / Відомості про відповідальність. - Місце видання, рік видання. - [після слова Цит. зазначають дату відвідання сторінки в мережі Internet]. - Режим доступу: електронна адреса.
• Якщо публікація без автора, то запис такий:
Назва [Електрон, ресурс] : дані про видання / Відомості про відповідальність. - Місце видання, рік видання. - [після слова Цит. зазначають дату відвідання сторінки в мережі Internet]. - Режим доступу: електронна адреса.
• Якщо це назва статті в продовжуваному періодичному / електронному виданні, то описувати так:
Відомості про автора. Назва статті І Відомості про відповідальність II Відомості про документ, у якому уміщена стаття [Електрон, ресурс] -Рік. -7! , вип. (якщо є), №. - [після слова Цит. зазначають дату відвідання сторінки в мережі Internet]. - Режим доступу: електронна адреса.
(Приклади бібліографічного опису інтернет-ресурсів див. у Додатку 2).
37
I
118. Коли до змісту включати список джерел фактичного матеріалу?
Список джерел фактичного матеріалу включають до змісту за необхідності. Він містить бібліографічні описи праць, з яких добирався ілюстративний матеріал. Укладається лише тоді, коли опрацьовано багато джерел. Якщо ж опрацьовано 2-3 джерела, то вони на загальних підставах включаються до списку використаної літератури.
119. Що доцільно розміщувати в додатках?
Для повноти сприймання наукової роботи як додатки доцільно розміщувати допоміжний матеріал (таблиці, діаграми цифрових даних, словнички, моделі досліджуваних синтаксичних конструкцій, виготовлені студентом навчально-методичні матеріали тощо). Такі додатки включаються до змісту роботи за необхідності.
Технічне оформлення роботи
120. Які технічні вимоги до оформлення чернетки?
Писати слід розбірливим почерком на одному боці стандартних аркушів, залишаючи широкі (до 'А аркуша) поля та досить широку відстань між рядками, що дасть змогу робити необхідні вставки, вилучати непотрібні частини тексту або перекомпоновувати матеріал, не переписуючи всієї роботи.
Під час написання тексту слід одразу робити попередню нумерацію сторінок і рубрикацію.
121. Яким способом і на якому форматі друкують текст наукової роботи?
Роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм).
122. Які розміри берегів слід залишати, друкуючи текст дослідження?
Друкуючи текст дослідження, необхідно залишати береги таких розмірів: лівий - не менше 25 мм, правий - не менше 10 мм, верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм.
/23. Яким має бути шрифт і міжрядковий інтервал при друкуванні тексту наукової роботи?
Використовують шрифт Times New Roman текстового редактора Word, розмір 14. Мінімальна висота шрифту при друкуванні тексту роботи 1,8 мм.
Наукову роботу друкують на комп'ютері з інтервалом 1, 5.
124. Які вимоги до офор.шення заголовків розділів дослідження? Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ
СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту.
125. Чи обов'язково кожну структурну частину роботи починати з нової сторінки?
Так, кожну структурну частину треба обов'язково починати з нової сторінки
126. Які вимоги до оформлення заголовків підрозділів дослідження? Заголовки підрозділів друкують малими літерами (крім першої великої)
з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
127. Як оформлюють заголовки пунктів наукової роботи? Заголовки пунктів друкують малими літерами (крім першої великої) з
абзацу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.
128. Які вимоги до нумерації структурних частин роботи?
Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують. Нумеруються тільки основні розділи роботи.
Порядковий номер роздіїу вказується після слова РОЗДІЛ, у кінці номера крапка не ставиться, потім з нового рядка друкується заголовок розділу. Якщо заголовок розділу пишеться в цьому ж рядку, то після порядкового номера крапка ставиться, пор.:
1. |
РОЗДІЛ 1 Багатокомпонентні складнопідрядні конструкції в системі складного речення |
2. |
РОЗДІЛ 1. Багатокомпонентні складнопідрядні конструкції в системі складного речення |
129. Чи нумерують підрозділи наукової роботи?
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
39
130. Які'вимогидо нумерації пунктів дослідження?
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В к інці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
131. Як:ою повинна бути відстань між заголовком і текстом? Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом
повинна до рі днювати 3-4 інтервалам.
/ 32. Як: правильно оформити титульний аркуш роботи?
На титульному а^уші мають бути зазначені: назва міністерства; повне найменування вищого навчального закладу і факультету; назва кафедри, на якій виконано роботу; прізвище, ім'я, по батькові студента; тема наукової роботи; вид наукової роботи; курс і шифр групи студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника; назва міста й рік виконання роботи (див. Додаток 8).
133. Яким чином здійснюється нумерація сторінок роботи?
Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дослідження є титульний аркуш, який включають до загальної нумераИ" сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних — проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
/ 34. Які вимоги до оформлення змісту роботи?
Зміст розташований на початку роботи. Він є остаточно відкоригова-ним її планом, де передчуються заголовки всіх структурних частин у тій послідовності, У якій вони подаються в тексті, і вказуються сторінки, на яких вони починаються (див. Додаток 8).
135. Які правила оформлення додатків?
Додатки є продовженням наукової роботи й розташовуються в порядку посилань у тексті. Кожен додаток починається з нової сторінки. Посередині сторінки пишеться слово Додаток і велика буква, що позначає додаток (Додаток А, Додаток Б і т. д.). Додатки слід позначати послідовно буквами української абетки, за винятком букв Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Б. Якщо в роботі один додаток, він о^уквою яе позначається. Нижче, посередині рядка, малими літерами з першої великої букви пишеться заголовок, який є обов'язковим елементом додатка.
136. Як оформлюють ілюстрації, таблиці, формули, розміщені в додатках?
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий малюнок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) - перша формула додатка А.
137. Що передбачає вичитування тексту? Скільки виправлень допускається на сторінці?
Після переписування або передруковування рукопису треба вичитати текст і виправити помилки - граматичні, орфографічні, пунктуаційні підчистити або зафарбувати білилами "штрих", після чого вписати новий текст ручкою відповідного кольору.
Особливо ретельно необхідно вивірити фактичний матеріал, цитати й посилання, бібліографічні дані.
Слід також упевнитись у тому, що заголовки і підзаголовки в змісті подано в тій самій послідовності й у тому словесному формулюванні, в якому вони наводяться в тексті роботи, і починаються на зазначених у змісті сторінках.
Допускається не більше двох виправлень (підчищень або зафарбовувань білилами "штрих") на сторінці. Якщо виправлень більше, сторінку слід передрукувати.
138. Що варто зробити перед прошнуровуванням (переплетенням) роботи?
Перед прошнуровуванням (переплетенням) слід ще раз вичитати рукопис. Це краще робити після дво- або триденного відпочинку, який дає можливість побачити рукопис "свіжим поглядом". Добре, якщо, крім автора, роботу прочитає ще хтось.
Упевнившись, що переписаний чи передрукований рукопис не має поміток, плям, а його сторінки розміщені в правильній послідовності, рукопис необхідно переплести або вкласти в спеціальну папку, прошнурувати і подати науковому керівникові.
Зразок курсової роботи вміщено в Додатку 8.
41
ЗАХИСТ НАУКОВОЇ РОБОТИ
/ 39. Як готуватися до захисту наукової роботи.'
Підготовка до захисту - відповідальна справа, адже успішність виступу на захисті серйозно впливає на остаточну оцінку за виконання наукової роботи. Підготовка до захисту складається з кількох етапів:
• планування і написання повідомлення:
• критична оцінка готового виступу;
• репетиція виступу.
Планування і написання повідомлення
141). Якою с структура тексту усного повідомлення?
Текст усного повідомлення складається з трьох логічно пов'язаних частин, кожна з яких є самостійним смисловим блоком.
У першій - вступній частині називається тема роботи, викладаються мотиви вибору теми, її актуальність, мета й завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, стисло описується структура роботи.
Середня, найбільша за обсягом частина, присвячена результатам дослідження та їхній інтерпретації.
У заключній частині подаються загальні висновки і зазначається можливість практичного використання матеріалів курсової роботи.
У виступі мають бути чітко позначені початок і кінець повідомлення й прозвучати подяка присутнім за увагу.
Зразок тексту усного повідомлення вміщено в Додатку 9.
141. Який обсяг тексту усного повідомлення?
Обсяг тексту усного повідомлення не повинен перевищувати для курсової роботи 2-3 сторінки, для дипломної та магістерської - 4-5 друкованих сторінок (див. Додаток 9).
142. Чи можна використовувати під час виступу ілюстративний матеріал?
Так, до тексту виступу можна підготувати ілюстративні матеріали (таблиці, діаграми, схеми) на демонстраційних плакатах. Вони мають допомогти успішно викласти основні результати дослідження. Якщо студент вирішив використати такі матеріали, йому слід обов'язково включити в текст посилання на них.
Магістри та спеціалісти під час виступу можуть використати мультимедійні проекти, зокрема комп'ютерні презентації.
143. За допомогою якої програми можна створити презентаг/ію? Презентацію можна створити за допомогою програми PowerPoint, яка
перетворить текстові та числові дані на яскраво оформлені слайди й діаграми.
144. Що лежить в основі презентації?
В основі будь-якої презентації лежить набір слайдів, на яких розміщуються текст, графіки, малюнки. Електронні слайди подібні до звичайних фотографічних, але є набагато простішими. Програма PowerPoint сама робить запит на всі необхідні текстові та числові дані, а також надає готові варіанти дизайну і шаблонів змісту.
Критична оцінка готового виступу
145. Як критично оцінити підготовлений виступ?
Оскільки текст виступу сприйматиметься на слух, його слід критично оцінити й максимально наблизити до усного мовлення. Для цього потрібно внести такі поправки:
• довгі речення по можливості замінити короткими;
• у "ключових позиціях" тексту ввести звертання до слухачів, покликані активізувати їхню увагу, наприклад: Як ви знаєте..., як відомо... тощо;
• в окремих місцях доповіді замість розповідних речень ввести запитання й відповіді на них, наприклад: Чи правильна така думка?;
• виразити словами смислові зв'язки між частинами доповіді, наприклад: Дачі перейдемо до розгляду.., Наступна проблема.., 1 ще одне..;
• замінити дієприслівникові та дієприкметникові звороти окремими реченнями з дієсловами.
Усі ці поправки пожвавлюють виклад, полегшують слухачам сприйняття усного повідомлення.
Репетиція виступу