- •Глава 4. Загальні положення про фізичну особу
- •22 ЩлфьЬ-
- •Гаазької конвенції
- •(Гаага, 5 жовтня 1961 р.)
- •(Станом на 15.05.2008 р.)
- •2. Право на ім'я фізичної особи
- •3. Зміна імені фізичною особою
- •4. Використання імені фізичною особою
- •5. Захист права на ім'я фізичної особи
- •1. Призначення місця проживання
- •2. Поняття місця проживання
- •3. Критерії для визначення постійного, переваленого та тимчасового місця проживання
- •4. Підтвердження місця проживання
- •5. З'ясування співвідношення місця проживання та реєстрації
- •6. Місце проживання деяких категорій осіб
- •7. Взаємозв'язок місця проживання фізичної особи та місцезнаходження юридичної особи
- •8. Місце нотаріального посвідчення договору
- •9. Місце відкриття спадщини
- •5. Дієздатність малолітніх осіб
- •6. Дієздатність неповнолітніх осіб
- •3. Наслідки обмеження особи в дієздатності
- •4. Обсяг дієздатності фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності
- •5. Обсяг прав і обов'язків фізичних осіб, цивільну дієздатність яких обмежено, які вони можуть здійснювати самостійно
- •6. Питання перевірки нотаріусом обсягу дієздатності фізичної особи
- •Глава 5
- •9. Правовий статус підприємця має значення для виникнення окремих видів цивільних правовідносин. Зокрема, такий статус повинні мати:
- •10. Правовий статус підприємця впливає на зміст окремих договірних зобов'язань.
- •14. Порядок визнання фізичної особи-підприємця банкрутом
- •1. Поняття і мета опіки і піклування
- •2. Органи, уповноважені державою на встановлення опіки та піклування
- •3. Повноваження органів опіки та піклування
- •3.8. Відповідальність органів, уповноважених державою на встановлення опіки та піклування, та їх посадових осіб.
- •4. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування
- •6. Встановлення опіки над майном
- •7.8. Здійснення опіки та піклування органом опіки та піклу вання
- •7.9. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі.
- •8. Припинення опіки та піклування
- •9. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- •10. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування
- •Науково-практичний коментар
- •(Пояснення, тлумачення, рекомендації
- •З використанням позицій вищих судових інстанцій,
- •Міністерства юстиції, науковців, фахівців)
3.8. Відповідальність органів, уповноважених державою на встановлення опіки та піклування, та їх посадових осіб.
Рішення органів, уповноважених державою на встановлення опіки та піклування, може бути оскаржене будь-якою особою, яка вважає, що цим рішенням порушено її права чи законні інтереси, а також органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідальність посадових та службових осіб органів опіки та піклування встановлено ст. ст. 79, 1174,1175 ЦК, ст. ст. 184 ,185"КУпАП, Законами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації».
Відповідальність органів судової влади встановлено ст. 131Ку Законами України «Про судоустрій України», «Про статус суддів», ст. 1176 ЦК.
Відповідальність нотаріусів встановлено ст. ст. 8, 12, 21, 27, 50Закону України «Про нотаріат».
Посадові та службові особи органів опіки та піклування, суду, нотаріату за наявності певних підстав підлягають кримінальній відповідальності відповідно до ст. ст. 364-370КК (злочини у сфері службової діяльності).
4. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування
Ст. 57 ЦКпередбачає обов'язок осіб, яким стало відомо про малолітніх та неповнолітніх, які залишилися без батьківського пі-
клування, або про повнолітніх осіб, які потребують опіки чи піклування, повідомляти про це органи опіки та піклування за фактичним місцезнаходженням таких осіб.
Ця вимога висувається до необмеженого кола осіб. Однак законодавцем приділена увага передусім врегулюванню порядку і визначенню кола суб'єктів повідомлення про дітей, які опинились у складних життєвих обставинах і потребують опіки та піклування.
Згідно з ч. 4ст. 24Закону України «Про охорону дитинства» посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, працівники МВС України, органів соціального захисту населення, житлово-експлуатаційних організацій, навчальних закладів, громадяни та інші особи, яким стало відомо про факт залишення дитини без опіки (піклування) батьків, зобов'язані негайно повідомити про це органи опіки та піклування за місцем знаходження дитини.
Крім зазначених осіб, обов'язок повідомляти органи опіки та піклування про осіб, які потребують встановлення опіки чи піклування, покладено також на близьких родичів цих осіб, органи управління житлово-будівельних кооперативів, житлових кооперативів тощо, власників чи орендарів житлових будинків, органи в справах сім'ї та молоді, служби в справах неповнолітніх, органи РАЦС, нотаріальні контори, судові органи, лікувально-профілактичні установи психіатричного профілю та інші організації та установи (п. 2.5Правил опіки та піклування).
Також повідомляти про осіб, які потребують опіки чи піклування, зобов'язано посадових осіб судів, закладів охорони здоров'я, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді тощо (ст. 60 ЦК, ст. 43ЦПК, ч. 1ст. 5Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 4та ін. Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Постанова КМУ «Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування», МОЗ « Про затвердження Порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики раннього соціального сирітства»1 та ці.
1 Порядок взаємодії центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров'я щодо профілактики раннього соціального сирітства: Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 24 липня 2007 р. № 2643/420 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 58. - Ст. 2324.
206 4£*фь&>~
В Україні ведеться облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян (ст. 214 СК). З цією метою та у зв'язку з необхідністю удосконалення соціального захисту дітей, реалізації їх права на здоровий розвиток та сімейне виховання запроваджено Єдиний електронний банк даних дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і громадян, які бажають взяти їх на виховання, та Єдиний електронний банк даних дітей, які опинились у складних життєвих обставинах1.
Увага, нотаріусе!
Нотаріус також зобов'язаний повідомляти про осіб, які потребують встановлення опіки та піклування. Так, при з'ясуванні дієздатності учасників правочинів у разі, якщо в нотаріуса є підстави вважати, що хтось з учасників правочину страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, що істотно впливає на здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, а відомостей про визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною немає, нотаріус відкладає вчинення правочину і з'ясовує, чи є рішення суду про визнання особи недієздатною або обмеження особи в дієздатності, яке набрало законної сили. Якщо таке рішення судом не виносилось, нотаріус повідомляє про своє припущення одну з осіб чи один з органів, указаниху ст. 237 ЦПК, які можуть звернутись до суду із заявою про визнання цієї особи недієздатною або обмежено дієздатною. У своєму листі нотаріус просить повідомити його про прийняте рішення. Залежно від прийнятого цією особою чи органом рішення нотаріус або вчиняє нотаріальну дію, або зупиняє вчинення нотаріальної дії до розгляду справи в суді (п. 39 Інструкції).
Законодавством не встановлено строків, в які має бути повідомлено про осіб, що потребують встановлення опіки або піклування. Вимагається зробити це негайно.
1 Порядок ведення Єдиного електронного банку даних дітей, які опинились у складних життєвих обставинах; Про ведення Єдиного електронного банку даних дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і громадян, які бажають взяти їх на виховання, та Єдиного електронного банку даних дітей, які опинились у складних життєвих обставинах: Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 28 квітня 2007 р. № 1386 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 41. - Ст. 1647.
Відповідальність у сфері порушення законодавства щодо повідомлення про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування, встановлено ст. 184-2 КУпАП (за порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків).
5. Встановлення опіки і піклування над фізичними особами Встановлення опіки застосовується відносно двох категорій фізичних осіб:
малолітніх осіб, які позбавлені батьківського піклування;
фізичних осіб, які визнані недієздатними (ст. 59 ЦК, ч. 2ст. 243СК).
5.1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування (ст. 59 ЦК, ч. 2ст. 243СК).
Малолітньою особою вважається дитина до досягнення нею 14років (ст. 31 ЦК,ч. 2ст. 6СК). Така особа має часткову цивільну дієздатність, обсяг якої встановлено в ст. 31 ЦК.Недостатню дієздатність малолітніх дітей покликані поповнити їх законні представники: не позбавлені батьківських прав батьки (усинов-лювачі), а також опікуни або заклад, який виконує щодо них функції опікуна.
У ЦКзастосовано єдиний термін до визначення категорії фізичних осіб, які мають статус дитини, і залишились без піклування батьків з різних причин -«малолітні (неповнолітні) особи, які позбавлені батьківського піклування». Натомість СК, Закони України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», інші нормативно-правові акти оперують такими поняттями, як «дитина-сирюта» і «дитина, позбавлена батьківського піклування», розуміючи під цим різні категорії дітей. В основу виділення названих двох категорій дітей покладено засвідчений у встановленому законом порядку факт смерті батьків та тривала відсутність батьків з інших причин.
Дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки (ст. 1Закону України «Про охорону дитинства»; ст. 1Закону України
«Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).
Діти, позбавлені батьківського піклування -діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням їх у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням ними покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти (ст. 1Закону України «Про охорону дитинства»; ст. 1Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).
Безпритульні діти -діти, які були покинуті батьками, самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання (ст. 1Закону України «Про охорону дитинства»).
Увага, нотаріусе! Перелік причин, за яких діти можуть залишитися без піклування батьків, наведений у Законах України «Про охорону дитинства» та «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», дещо різниться від переліку, встановленого п. 2.2Правил опіки та піклування. Відповідно до останнього, опіка та піклування над дітьми встановлюються також, якщо: батьки обмежені в дієздатності; понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні, не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ; виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у довготривалому відрядженні.
Слід мати на увазі, що застосовуваний в ЦКтермін «дитина, позбавлена батьківського піклування» охоплює обидві категорії дітей,
які визначені в Законах України «Про охорону дитинства» та «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
5.2. Опіка встановлюється над фізичними особами, які визна ні недієздатними (ст. 58 ЦК).Підстави визнання фізичної особи недієздатною встановлено ст. 39 ЦК,процесуальний порядок -ст. ст. 236-241ЦПК.
Законодавство не встановлює вікового цензу щодо фізичних осіб, над якими встановлюється опіка, оскільки визнання особи недієздатною застосовується як до дітей, так і до повнолітніх фізичних осіб.
Визнання фізичної особи недієздатною здійснюється з метою охорони прав та інтересів особи та на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Правовими наслідками визнання фізичної особи недієздатною є встановлення над нею опіки. Фізичній особі, яка визнана недієздатною, суд призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун або заклад, який виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун (ч. 4 ст. 41, ч. З ст. 226, ст. 1184 ЦК).
При визнанні особи, яка є підприємцем, недієздатною у судовому рішенні вказується про припинення її підприємницької діяльності та про особу, яка призначена управителем майна за поданням органу опіки та піклування (ст. 49 Закону Україїш «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»). Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління майном недієздатної особи, що використовується в підприємницькій діяльності.
5.3. Піклування встановлюється над фізичними особами, ци вільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК).Підстави та на слідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлено ст. ст. 36,37 ЦК,процесуальний порядок -ст. ст. 236-241ЦПК.
Фізичній особі, дієздатність якої обмежена, суд призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Уразі постановлениясудового рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, яка є підприємцем, суд може вказати особу, яка призначена управителем майна фізичної особи-підприємця
210 Оф*^к~
за поданням органуопіки та піклування, якщо інше не встановлено законом (ст. 49Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ).Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.