Далі вивчається тема “Растрування зображень у видавничих системах” з такими питаннями:

– принципи роботи РІП;

– Програмні та апаратні ріп;

– критерії вибору растрового процесора.

Типографський друк звичайно йде з друкарських форм, що робляться з фотоформ, які виготовляються на фотоскладальному устаткуванні. Фотоскладальне устаткування – це експонуючі апарати, що виводять на фотоплівку зображення у форматі бітової карти. Видавничі системи, представляючи саму різнорідну образотворчу інформацію – векторну, напівтонову, текстову з найрізноманітнішими гарнітурами шрифтів, виводять зображення в якому-небудь іншому форматі. Переклад зображення з формату видавничої системи у формат фотоскладального устаткування здійснює Растровий Процесор (РІП). Термін РІП походить від англійської абревіатури RIP – Raster Image Processor.

На вхід РІП подається зображення мовою PostScript, використовувані шрифти, задаються параметри даного пристрою (формат, роздільна здатність, частка аркуша, що задруковується), вибирається необхідний поліграфічний растр (лініатура, кут, форма точки), використовується необхідний колірний профіль.

У процесі растерізації зображення на другому етапі роботи растерізатора використовуються бібліотеки поліграфічних растрів і колірних профілів. У бібліотеці поліграфічних растрів містяться різні набори зв'язаних параметрів лініатура-кут-форма растрової точки, з яких вибираються параметри для конкретної роздільної здатності, і особливостей конкретного фотоскладального пристрою. Дані набори створюються при настроюванні фотонабору. Відхилення від заданих значень може привести до значного погіршення якості: появі муару і розеток, сповзанню кольорів.

Після того, як бітова карта сформована, вона виводиться на фотоскладальний пристрій через високошвидкісний інтерфейс.

Розрізняють два основних типи RIP – програмний (software RIP) і апаратний (hardware RIP). Software RIP являє собою програму, розраховану на одну зі стандартних комп'ютерних платформ – Power Macintosh, Intel Pentium чи UNIX. Комп'ютер з'єднується з експонуючим пристроєм за допомогою спеціального інтерфейсу. Hardware RIP являє собою спеціалізований блок чи карту, що вставляються в експонуючий пристрій. У цьому випадку растрування виконує програма, записана в ПЗУ карти чи блоку. Спеціальні апаратні рішення дозволяють hardware RIP виконувати задачу растерізації дуже швидко – звичайно набагато швидше software RIP.

Основна перевага software RIP – можливість легкої модернізації апаратної платформи. Легко прискорити RIP шляхом простої заміни апаратної платформи. При виході з ладу software RIP він заміняється досить легко – шляхом переустановки програмного забезпечення на інший комп'ютер. Одною із самих головних переваг програмного процесора є можливість його використання з безліччю вихідних пристроїв. Останнім часом основні виробники ФСА працюють з технологією software RIP.

Усі RIP, пропоновані на ринку, підтримують масу різних способів растрування і форм растрових точок. Однієї з найважливіших характеристик РІП є швидкість растерізації. Мають велике значення і такі параметри RIP, як версія мови PostScript, підтримувана конкретним RIP, а також зручність використання RIP оператором.

У темі “Фотоскладальні автомати” вивчаються схеми побудови ФСА, показники систем експонування і фотоформ, критерії вибору ФСА.

Фотоскладальний автомат – це пристрій, призначений для виводу растрованих фотоформ для подальшого використання в поліграфічному процесі. Описи сторінок видання на фотоскладальний автомат надходять з комп'ютерної лінії підготовки видання. Ці дані зі стандартного формату (у даний момент стандартом мови опису сторінок є Adobe PostScript) переводяться у внутрішній формат ФСА. Після цього ФСА, використовуючи внутрішній формат, робить засвічування (експонування) світлочутливого фотоматеріалу променем лазера. Отриманий експонований фотоматеріал проявлюється і закріплюється в спеціальної проявлювальній машині.

За схемою побудови ФСА можуть бути такі.

Рулонні (капстанові) ФНА.

У фотоскладальних автоматах рулонного типу експонування фотоматеріалу здійснюється під час його подовжнього руху з постійною швидкістю. Розгорнення променя виконується за допомогою обертового дзеркала. Сучасні рулонні ФСА мають розрішення до 3600 dpi, що досить для виводу робіт з лініатурою до 90 ліній/см. Головною перевагою рулонних ФСА є їхня висока продуктивність. Друга перевага – невисока вартість. Конструкція ФСА рулонного типу не містить у собі складних оптичних систем, що мають потребу в періодичній юстировці, а механічний тракт виконаний так, щоб виключити втручання оператора ФСА в настроювання устаткування. Один з основних недоліків – більш низька повторюваність (близько 25 мкм у кращих моделей), ніж у ФСА інших типів. Необхідно також відзначити, що кут падіння променя лазера на фотоматеріал залежить від позиції щодо середини, тому навіть теоретично неможливо забезпечити точне фокусування променя на всій поверхні фотоматеріалу.

ФСА з внутрішнім барабаном.

У фотоскладальних автоматах цієї схеми фотоматеріал під час експонування нерухомий і розташовується усередині порожнього циліндра. Розгортка лазерного променя в поперечному напрямку відбувається за допомогою обертового дзеркала, а в подовжньому – за допомогою гвинтового механізму, що пересуває це дзеркало уздовж подовжньої осі циліндра. Нерухомість фотоматеріалу під час експонування дозволяє домогтися більшої точності, чим у експонуючих пристроях рулонного типу. Відстань від джерела світла до фотоматеріалу також залишається постійною, що дозволяє домогтися малого розміру лазерної плями на фотоматеріалі, більш високого розрішення і кращої форми точки.

Продуктивність середніх моделей ФСА з внутрішнім барабаном нижче, ніж у ФСА рулонного типу. У барабанних ФСА застосовується, як правило, досить складний і протяжний оптичний тракт, що накладає спеціальні вимоги до стану повітря в приміщенні репроцентра. Пил, що попадає в оптичний тракт, викликає розсіювання лазерного променя і, як наслідок, погіршення якості одержуваних фотоформ. Складність оптико-механічної схеми має на увазі періодичне настроювання і юстировку оптичного тракту.

Деформація фотоматеріалу у ФСА з внутрішнім барабаном також впливає на якість одержуваних фотоформ. При застосуванні фрикційного способу деформація фотоматеріалу максимальна. Вакуумний притиск сильно збільшує його вартість, а також вимагає регулярного технічного обслуговування.

Незважаючи на свої недоліки, ФСА з внутрішнім барабаном є основним типом експонуючого пристрою для високоякісної кольорової продукції, особливо в області великих форматів.

ФСА з зовнішнім барабаном.

У цьому випадку фотоматеріал знаходиться на зовнішній поверхні обертового барабана. Експонування здійснюється за допомогою осі барабана, що рухається уздовж, каретки з лазерами, які знаходяться на ній. Дана схема дуже популярна при побудові ФСА великого формату, тому що дозволяє домогтися високої якості виводу на великих форматах.

Через те що зовнішній барабан повинний розміщати на своїй поверхні повний формат зображення, а усередині містити систему вакуумної фіксації, маса його стає досить великою. Такий складний пристрій не може обертатися з великою швидкістю, тому для підвищення продуктивності використовується експонування декількома променями лазера.

Для зменшення впливу нерівномірності випромінювання декількох лазерних променів використовуються висококонтрастні фотоматеріали і трохи збільшений в порівнянні з іншими ФСА час проявлення. На відміну від інших типів побудови ФСА пристрою з зовнішнім барабаном не дозволяють використовувати довільні формати експонування, що збільшує витрату фотоматеріалу, а складність самого пристрою і необхідність регулярного висококваліфікованого сервісного обслуговування пояснюють найбільшу вартість експлуатації серед усіх типів ФСА.

Вибираючи ФСА необхідно чітко представляти коло задач, що будуть вирішуватись.

Можна виділити кілька областей поліграфічної індустрії, для яких є сенс рекомендувати різні типи ФНА.