- •Еталон відповіді: с.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
- •1.2 Нінгідринова реакція
- •1.3 Ксантопротеїнова реакція
- •1.4 Реакція Адамкевича
- •1.5 Реакція Фоля
- •1.6 Нітропрусидна реакція
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення методів дослідження амінокислотного складу біологічних рідин”
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 2
- •2 Незворотне осадження (денатурація) білків під впливом солей важких металів, концентрованих кислот, високої температури
- •2.1 Осадження солями важких металів
- •2.2 Осадження концентрованими органічними і мінеральними кислотами
- •Осадження сірчаною кислотою
- •Алгоритм лабораторної роботи 3
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Фізико-хімічні властивості білків. Методи виділення і фракціонування білків. Класифікація білків: прості білки. Пептиди”
- •Тема. Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1 Виділення муцину із слини і проведення якісної реакції на вуглеводний компонент
- •2 Якісне визначення гемінової групи гемоглобіну (бензидинова реакція)
- •4 Гідроліз нуклеопротеїнів дріжджів та виявлення вуглевод-ного компонента
- •4.1 Реакція на вуглеводи з α-нафтолом
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: е.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Вивчення класифікації, особливостей будови та методів дослідження складних білків”
- •Тема. Вивчення структури, фізико-хімічних властивостей та класифікації ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •1.1 Реакція на крохмаль (йодна проба)
- •1.2 Реакція Тромера
- •Еталон відповіді: в.
- •Алгоритм лабораторної роботи
- •Визначення активності амілази у сироватці крові за методом Каравея
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Граф логічної структури теми “Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії”
- •Тема. Вивчення кінетики ферментативного каталізу. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Алгоритм лабораторної роботи 1
- •Еталон відповіді: е.
- •Еталон відповіді: а.
- •Еталон відповіді: а.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 1;
- •Еталон відповіді: а - 4;
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Обмін речовин і енергії. Вивчення стадій аеробного катаболізму та тканинного дихання
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: с.
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Метаболізм
- •Регуляція
- •Методи вивчення
- •Анаболічні
- •Ендергонічні реакції
- •Катаболічні
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •Тема. Дослідження біологічного окиснення, окисного фосфорилювання та синтезу атф
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: д.
- •Технологічна карта проведення практичного заняття
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Еталон відповіді: в.
- •Граф логічної структури теми “Засвоєння принципів хеміосмотичної теорії, аналіз механізму дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилювання”
- •Тема. Контроль засвоєння модуля 1
- •При підготовці до заняття користуйтеся літературою:
- •Теоретичні питання
- •Технологічна карта проведення підсумкового заняття
- •Граф логічної структури теми “Контроль засвоєння модуля і “Загальні закономірності метаболізму”
- •Продовження таблиці а.1
- •Продовження таблиці а.1
- •Список літератури
Алгоритм лабораторної роботи
Лабораторна робота має елементи дослідження. В наданих пробірках з розчинами визначають наявність амінокислот і білків.
З кожної пробірки беруть необхідну кількість розчину і визначають наявність білків і пептидів за біуретовою реакцією.
Аналогічно в кожному розчині визначають наявність циклічних і сірковмісних амінокислот. Для цього проводять нінгідринову, ксантопротеїнову, нітропрусидну реакції, реакції Адамкевича і Фоля.
Методика проведення експериментів
Кольорові реакції на білки та амінокислоти
1.1 Біуретова реакція (реакція Піотровського)
Принцип методу: це характерна реакція на групу -СО-NН-. Сполуки, які мають у своєму складі не менше двох пептидних зв΄язків (білки, пептиди), у лужному середовищі утворюють з сульфатом міді комплекс рожево-фіолетового кольору. Біуре-това реакція доводить наявність пептидних зв΄язків у білках і поліпептидах. Біуретова реакція лежить в основі кількісного визначення білків.
Хід роботи: у пробірку вливають 3-5 крапель розчину яєчно-го білка, додають 3-5 крапель 10% розчину NаОН та 1-2 краплі 1% розчину сульфату міді. Спостерігають появу рожево-фіолетового забарвлення.
1.2 Нінгідринова реакція
Принцип методу: білки, поліпептиди і вільні амінокислоти при нагріванні з нінгідрином дають синє або фіолетове забарв-лення. Реакція характерна для NH2-групи, що має α-положення й використовується для виявлення α-амінокислот, розділених хроматографічним методом.
Хід роботи: у пробірку вливають 3-5 крапель розчину аміно-кислот (або 1% розчину білка), додають 5 крапель 0,5% спирто-вого розчину нінгідрину, трохи підігрівають і спостерігають появу фіолетового забарвлення.
1.3 Ксантопротеїнова реакція
Принцип методу: реакція характерна для бензольного ядра циклічних амінокислот (фенілаланіну, тирозину, триптофану). Ароматичне кільце амінокислот нітрується при дії концентро-ваної азотної кислоти з утворенням нітросполук, забарвлених у жовтий колір. Забарвлення переходить в оранжеве при додаванні аміаку.
Хід роботи: у пробірку вливають 5 крапель тирозину (або 1% розчину яєчного білка), 5 крапель концентрованої азотної кис-лоти, обережно нагрівають і спостерігають за утворенням осаду жовтого кольору. Потім додають по краплях розчин аміаку до утворення жовтогарячого забарвлення.
1.4 Реакція Адамкевича
Принцип методу: ця реакція характерна для триптофану, який містить у своєму складі індольне кільце. При додаванні до розчину триптофану концентрованої оцтової кислоти (яка завжди має залишок гліоксалевої кислоти) і концентрованої сірчаної кислоти на межі двох рідин утворюється червоно-фіолетове кільце. Позитивну реакцію Адамкевича дають всі білки, які містять триптофан.
Хід роботи: у пробірку вливають 5 крапель розчину трипто-фану (або білка), додають 5 крапель концентрованої оцтової кислоти і, нахиливши пробірку, обережно по стінці пробірки вливають 5 крапель сірчаної кислоти. Через деякий час на межі двох рідин утворюється червоно-фіолетове кільце. Цей процес можна прискорити, якщо поставити пробірку на киплячу водяну баню.