Тема 4 Сім'я. Агнатська і когнатська родини
Моногамія – грецьк. – одношлюбність.
Familia - давня римська сім'я. Сам термін Familia первісно означав не лише колектив людей, а й усю сукупність майна, тяглової худоби та інших матеріальних ресурсів цього колективу.
Агнатська родина – найбільш ранньо відомий тип римської сім'ї, вірішальним в якій був не принцип кровної спорідненості, а влада глави сім'ї.
Когнатська сім'я - сім'я, яка замінила агнатську родину, заснована на принципі кровної спорідненості.
Конкубінат – фактичні відносини між чоловіком і жінкою, які не могли вступити в шлюб з причини належності до різних громадянських станів.
Consobrini – особи, матері яких були сестрами, чи батьки – братами.
Коемпцієя – шлюб, позбавлений будь-якого сакрального змісту.
Parapherna – належне жінці майно в шлюбі sine manu.
Придане dos – це речі, гроші та інше майно, надане чоловікові його дружиною або її pater familias, іншими родичами чи взагалі третіми особами, для покриття витрат сім'ї.
Постуми – діти, народжені до 300-го дня по смерті чоловіка включно, які визнавалися законними.
Емансипація – звільнення батьком сина в односторонньому порядку.
Манумісія – відпуск з-під влади.
Тема 5 Вчення про позов
Арбітр – лат. arbiter – посередник.
Прецедент – лат. praecedents – той, що передує.
Легісакційний процес (leges actio) – найстароавніша форма цивільного процесу.
Контрвіндикт – судове визнання.
Формулярний процес – більш гнучка форма судочинства, утверджується в період пізньої Республіки.
Інтенція – виклад змісту претензій позивача, друга преторська формула.
Кондемнація – третя частина преторської формули.
Аудікація – повноваження судді – особлива, четверта частина преторської формули.
Ексцепція – виняток, додаткова частина формули.
Про(е)скрипція – зазначення того, що позивач вимагає задоволення лише частини своїх прав.
Аспіратор – судовий виконавець.
Позов (actio) – це певна діяльність особи, яка зводилася до ритуалу звернення до суду за захистом сого порушеного права.
Actio in rem –речовий позов.
Actio in personsm – особистий позов.
Actiones rei persecutoriae – позовидля поновлення порушеного стану речових справ.
Actiones poenalis – штрафні позови.
Actiones mixtae – позови, що здійснюються як на заміщення збитків, так і на покарання відповідача.
Actio stricti iuris – позови строгого права.
Actio bona fidei – позови, побудовані на принципі добросовісності.
Dolus – обман.
Actio utilis – позов за аналогією.
Actio directa – прямий позов.
Compore corpori – безпосередній тілесний вплив.
Actio fictia – позов з фікцією.
Інтердикти – це наказ претора, якими заборонялося чинити певні протиправні дії спершу конкретним особам, а згодом – і усім громадянам взагалі.
Стипуляція – накладення претором на третю особу зобов'язання дати юридичну значиму обіцянку сплатити певну суму, здійснити певні дії чи утриматися від якихось дій.
Ввід у володіння – відбувався за наказом претора або для забезпечення збереженості певного майна, або для виконання певних дій стосовно цього майна.
Реституція – це привадення сторін цивільної угоди у попередній стан. Застосовувалася претором не на власний розсуд, а у випадках, суворо обумовлених законом:
minor aestes – неповноліття (до 25 років) покупця, який згодом розчарувався у покупці;
dolus – обману з боку продавця;
error – облуда, помилка у визначенні характеру угоди;
metus – погрози;
absentia iusta – відсутності предмета угоди.