Тема 8 Договори

Договір (contractus) – двостороння угода, в якій висловлена воля двох (чи більше) сторін, спрямована на досягнення певного правового результату: виникнення, зміну чи припинення прав і обов'язків.

Законність договору у вузькому розумінні – це його відповідність приписам існуючого на момент укладення домовленості закону.

Омана – помилка контрагента.

Обман (dolus) – це умисне введенняя контрагента в оману з метою спонукання його до волевиявлення на шкоду власним матеріальним інтересам.

Примус – це фізичне насилля, а також психологічний тиск.

Відкладальна (суспензитивна) умова – договір вступає в силу, але тільки після факту настання певної очікуваної події.

Відміняюча (резолютивна) умова – дія договоруу триватиме до того часу, поки не відбудеться зазначена очікувана подія.

Оферта – проголошення намірів вступити у певні зобов'язально-правові відносини.

Акцепт – прийняття оферти контрагентом.

Proxeneta – посередник, маклер.

Сінграф (syngrapha – з грецької «письмовий документ») складався від імені третьої особи, підписувався боржником і свідками.

Хірограф (chirographum) – цеборгова розписка, складеня від першої особи боржника і підписана ним особисто.

Реальні контракти – це угоди, які виникають з моменту фактичної передачіречі.

Позика (motuum) – це передача позикодавцем позичальникові певної кількості родових речей у власність.

Позичка (commondatym) - реальний контракт, при якому коммондант передає коммодатарію певну річ у тимчасове і безоплатне зберігання.

Договір зберігання або поклажі (depositium) – депонент передає депозитарію на безоплатне зберігання будь-яку рухому річ (не обов'язково власну) з обов'язком її повернення на першу вимогу з усіма прибутками і вигодами.

Договір застави (contractus pigneraticium) полягав у тому, що заставодавець передавав заставотримачу річ для забезпечення боргу на умовах, що ця заставлена річ буде повернена в момент сплати боргу чи припинення застави.

Антихрезу (antichresis) – форма закладу, у якій кредитор одержує право мати прибутки від застави.

Даговір наймання (location-contraductio) полягав у тому, що наймодавець (locator) надавав наймачу (conductor) у тимчасове користування певну реч за певну плату.

Договір особистого наймання (location-contraductio operis) – зводився до того, що підрядчик віддавав у розпорядження наймача свою робочу силу.

Договір підряду (location-contraductio operіs) - підрядчик береться за певну плату виготовити для замовника певну річ.

Договір доручення (mandatum) – довіритель (mandatory) доручав іншій особі - довіреному (procurator) виконання певних дій чи послуг.

Договір товариства (societas) – консенсуальний договір, за яким учасники-sociі об'єднувалися для досягнення певної господарської мети.

Види безіменних контрактів:

а) Do ut des - «даю, щоб ти дав» - передаю право власності на свою річ, щоб ти передав мені право власності на іншу річ (договір міни);

б) Do ut ficias – «даю, щоб ти зробив» - передаю право власності на річ в обмін на послугу;

в) Facio ut des – «роблю, щоб ти дав» - певна дія на твою користь в обмін на дію на мою користь;

г) Facio ut facius – «роблю, щоб ти зробив» - певна дія на твою користь в обмінна дію на мою користь.

Constitutum debiti – неформальна угода, за якою одна особа зобов'язується сплатити іншій уже існуючий борг (тим самим підтверджуючи його).

Recertum argentarii – це зобов'язання банкіра перед своїм клієнтом сплатити суму якійсь третій особі.

Pactum iurisiurandi – це добровільна угода між позивачем і відповідачем, коли позивач обіцяє не стягувати з боржника суму боргу, якщо той складе присягу, що він нічого не винен; або навпаки – боржник зобов'язується сплатити спірний борг, якщо присягу про справжність цього боргу складе кредитор.

Compromissum – це згода сторін на передачу їх тяжби на розгляд суду третейського, тобто у відання погодженого самими сторонами арбітра, а не державного судді.

Pactum dotis – це неформальна угода, в якій дається обіцянка встановити придане (родичам нареченої чи якимось меценатом).

Pactum donationis – неформальна угода про дарування.