Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Юридичний факультет

Кафедра права

Контрольна робота

з дисципліни: Цивільний процес

на тему: «Докази й доказування в цивільному процесі»

Виконав: студент ІІІ курсу, групи Ю-06

Полозок І.М.

Перевірила: викладач кафедри права

Солонар А.В.

Суми-2012

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

І) ПОНЯТТЯ СУДОВИХ ДОКАЗІВ І ЗАСОБІВ ДОКАЗУВАННЯ…....4

1.1) Поняття судових доказів…...………………………………………..4

1.2) Поняття засобів доказування………………………………………..5

1.3) Предмет доказування………………………………………………...6

ІІ) ОБТАВИНИ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ…..…...…..7

2.1) Обставини визнані сторонами та іншими особами.………….…....7

2.2) Загальновідомі обставини ………………………………………..…8

2.3) Преюдиційні обставини ……………………………………………..9

ІІІ) ОБОВ’ЯЗКИ З ДОКАЗУВАННЯ І ПОДАННЯ ДОКАЗІВ….….....10

3.1) Особливості обов’язку доказування……………………………….10

3.2) Подання доказів у цивільному процесі……………………………12

ІV) НАЛЕЖНІСТЬ ДОКАЗІВ І ДОПУСТИМІСТЬ ЗАСОБІВ ДОКАЗУВАННЯ…………………………………………………….….13

4.1) Належність доказів……………………………………………….…13

4.2) Допустимість засобів доказування………………………………...14

ВИСНОВОК…………………………………………………………..……….15

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..……16

ВСТУП

У зв’язку з цим у своїй курсовій роботі я вважаю за необхідне вивчити різні погляди вчених на те що являють собою докази, що до них відносяться, їх належність допустимість способи доказування, обов’язки сторін доказування і подання доказів, підстави і способи забезпечення доказів. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього ЦПК покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Актуальність даної роботи полягає у тому, що ця тема є важливою для підготовки фахівців, яким безпосередньо доведеться стикатися з доказами й доказуванням.

Метою роботи є висвітлення основних понять, термінів і значень що застосовуються при вивченні даної теми.

Відповідно до мети визначаються і завдання роботи:

1. Проаналізувати зміст понять доказів і доказування;

2. Визначити види доказів і засобів доказування;

3. Проаналізувати належність та допустимість доказів;

4. Висвітлити обставини, що не підлягають доказуванню.

Об’єктом даної роботи є сукупність суспільних відносин які виникають при збиранні і дослідженні доказової бази.

Предмет даної роботи складають взаємовідносини між органами державної влади, судом та іншими учасниками цивільного процесу.

При написанні контрольної роботи використовувались такі методи дослідження як: порівняльний, системний, аналізу, синтезу, індукції та дедукції та ін.

Науковою розробкою данного питання займалися такі вчені як: Грінченко А.Д., Шульженко О.О., Надгоний Г.М., А.В. Андрушко, Ю.В. Білоусов, Р.О. Стефанчук, О.І. Угриновська та інші.

І) поняття судових доказів і засобів доказування

1.1) Поняття судових доказів

Згідно зі ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судові докази характеризуються наступними ознаками: Докази — це фактичні дані, що містять інформацію про шукані факти. Очевидно, що фактичні дані — це відомості про факти. По суті це інформація про ті обставини, які суду необхідно встановити по справі. У більшості випадків суд безпосередньо може сприйняти відомості про факти, а не самі факти, що мали місце в минулому.

Якщо під доказами розуміти факти, то варто ви знати, що суд першої інстанції не в змозі безпосередньо досліджувати докази по справі.

На підставі відомостей про факти суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому не мають доказового значення ті фактичні дані, які не містять інформації про факти, що стосуються справи [1].

Перелічені ознаки характеризують правову природу судових доказів. Усунення будь-якої складової у доказі ліквідує весь судовий доказ у цілому. Доказ, позбавлений свого пізнавального змісту, або позбавлений процесуальної форми, залучений у процес судового пізнання з порушенням процесуального порядку, перестає бути таким.

Отже, доказ по цивільній справі — це єдине поняття, в якому змістом є фактичні дані, а формою — один з передбачених законом засобів доказування.

1.2) Поняття засобів доказування

Доказами, що використовуються органами державного, комунального і непублічного управління для встановлення істинності виниклої ситуації, варто вважати будь-які фактичні дані, що є засобом встановлення у визначеному законом порядку всіх необхідних обставин справи, що вимагає застосування норми права. Фактичні дані (докази) суд одержує з певних джерел, що називаються у законі засобами доказування. Цивільний процесуальний закон дає вичерпний перелік засобів доказування: пояснення сторін і третіх осіб; показання свідків; письмові докази; речові докази; висновки експертів. Тому, виходячи із закону, суд вправі використовувати для одержання фактичних даних тільки засоби, зазначені в ч.2 ст.27 ЦПК України [2]. Варто особливо наголосити на властивостях джерел (засобів) доказування. Основне завдання стадії адміністративного розслідування - збір доказів, фіксація їх у таких джерелах. Для позначення адміністративних процедур формування джерел доказування ввів поняття "дійсність права". Він пояснює походження цього терміна тим, що явища об'єктивного світу є дійсністю факту, які підпорядковуються законам природи. А відносини між юридичними, фізичними особами та державою, територіальними громадами, які підпорядковуються приписам юридичних законів, на його думку, варто називати "дійсністю права". При цьому деякі явища об'єктивного світу визнаються як такі, що відбулися, тільки після того, як будуть підтверджені в установленій адміністративно-процесуальній формі [3]. Тому формою змісту доказів (фактичних даних) є процесуальні носії. Ними є об'єкти, які є засобом фіксації, зберігання та переносу доказової інформації в просторі і часі, й одночасно виступати джерелом доказової інформації для суб'єктів процесу. Отже, саме ці фактичні дані не входять до предмету доказування. До поняття доказу, крім фактичних даних, входить також поняття джерела таких фактичних даних, як форми їх існування.