Висновок

Таким чином на підставі всього викладеного вище можна зробити висновки, доказування в цивільному процесі включає в себе дві невід’ємних складових. З однієї сторони це є діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі, врегульована процесуальним законодавством (процесуальна форма), з іншої – пізнавальна (розумова), що відповідає законам логіки.

Докази, які не стосуються предмета доказування, суд не бере до розгляду. Це означає, що ці докази, якщо це, наприклад, документи, до справи не долучаються, не досліджуються в судовому засіданні, і на них суд не покликається у рішенні.

Тому доказуванням є діяльністю, яка врегульована цивільним процесуальним законодавством і спрямована на з’ясування дійсних обставин справи, прав і обов’язків сторін, встановлення певних обставин шляхом зазначення про докази, їх збором, подання, дослідження та оцінки.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із мети контрольної роботи, можна підсумувати, що:

1. Проаналізовано зміст понять доказів і доказування;

2. Визначено види доказів і засобів доказування;

3. Досліджено належність та допустимість доказів;

4. Висвітлено обставини, що не підлягають доказуванню.

З метою запобігання настанню таких наслідків ЦПК передбачений інститут забезпечення доказів, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як докази при розгляді цивільних справ.

Список використаних джерел і. Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28 червня 1996 року, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради // [електронний ресурс] режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

2. Цивільний процесуальний кодекс України: від 18.03.2004 № 1618-IV// Відомості Верховної Ради // [електронний ресурс] режим доступу: http: zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15.

3. Цивільний кодекс України: Редакція від 13.03.2012 № 8651-III // Відомості Верховної Ради // [електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15

4. Кримінальний кодекс України: Редакція від 05.04.2001 № 2341-III// Відомості Верховної Ради // [електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

5. «Про державну службу »: Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII. // Відомості Верховної Ради України.[електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12

6. «Про судову експертизу»: Закон України від 25.02.1994 № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України.[електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12

7. «Про звернення громадян»: Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII // Відомості Верховної Ради України.[електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр

8. «Про судовий збір»: Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI // Відомості Верховної Ради України.[електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17

9. «Про судоустрій і статус суддів»: Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI // Відомості Верховної Ради України.[електронний ресурс] режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17