8. Складні випадки вживання великої літери:

а) Назви найвищих державних посад: Президент України, Голова Верховної Ради, Генеральний прокурор України.

Проект Українського правопису виділяє окремим пунктом назви найвищих посад "инших країн згідно з нормами офіційного протоколу: Маршал Сейму Республіки Польща, Прем'єр-міністр Канади, а також назви міжнародного і дипломатичного рівнів: Генеральний секретар ООН, Генеральний консул (але: Надзвичайний і Повноважний Посол), у церковній ієрархії: Папа Римський, Патріярх Київський і всієї України-Руси";

б) назви міжнародних організацій: Інтерпол, Європол, Рада Безпеки, Товариство Червоного Хреста і Півмісяця;

в) назви державних і громадських організацій та установ: Рух, Верховна Рада;

г) назви комітетів, управлінь, а також громадських орга­нізацій: Служба Безпеки України, "Приватбанк";

д) перше слово у складних найменуваннях на зразок: Бу­динок учених, Львівський будинок учених, Будинок учителя, Київський палац спорту;

е) Перше слово у назвах історичних подій, епох, знаменних дат, державних, міжнародних та релігійних свят: Новий рік, День міліції, День незалежності України, Різдво, Великдень;

є) назви орденів та медалей: медаль "За бойові заслуги", орден Богдана Хмельницького III ступеня;

ж) індивідуальні назви кораблів, поїздів, літаків, автомобі­лів, газет, журналів: автомобіль "Мерседес", теплохід "Тарас Шевченко", літак "Антей", поїзд "Верховина", газета "Високий замок", журнал "Гео";

з) назви фірм, виробничих об'єднань, магазинів, ринків: виробниче об'єднання "Світоч", фірма "Колос", торговий центр"Зубра", ринок "Південний";

и) назви божеств, міфологічних істот: Бог, Божа Матір, Святий Дух, Кий, Либідь.

9. Написання складних слів: слід пам’ятати, що разом пишуться складні слова з компонентами авіа-, аеро-, біо-, вібро-, мото-, фото- та інші: авіаконструктор, біоенер­гетичний; власні назви, до складу яких входять слова ново-, старо-, верхньо-, нижньо-, мало-, велико-: Новокам’янка, Великоартемівка, Нижньовартовськ; слова, утворені від слова пів та іменника: півострів, піввікна, півміста, пів'яблука.

Проект Українського правопису зазначає: складні іменники з першою частиною пів, якщо наступний іменник загальна назва, вжита у формі називного відмінка, на позначення єдиного поняття: піваркуш, півбак, півзахист, півколо, півкуля та ін. Якщо іменник виступає у формі родового відмінка однини, то пів з ним пишеться окремо, бо він виражає значення іменника "половина": пів аркуша, пів віку, пів години, пів огірка, пів світу, пів Києва, пів України.

Через дефіс пишемо: складні слова що позначають політичні поняття і терміни: соціал-демок­рат, націонал-шовіністичний; назви високих урядових посад: прем'єр-міністр, віце-президентський; назви військових та інших звань: генерал-лейтенант, штабс-капітан, контр-адмірал; назви вчених ступенів: член-кореспондент; одиниці виміру: ват-година, літако-виліт; близькі та протилежні за змістом поняття: щастя-доля, збут-постачання, купівля-продаж; складні слова перший компонент яких закінчується на -ико(-іко), -ов(о): хіміко-технологічний, фізико-математичний, науково-техніч­ний, з компонентами військово- (воєнно-): військово-політич­ний, воєнно-стратегічний, але: військовозобов'язаний, військо­вополонений; прислівники: однакові, повторювальні основи: як-не-як, коли-не-коли, всьо­го-на-всього, де-не-де, тихо-тихо, довго-довго; з префіксом по, утворені від: займенникової основи: по-моєму, по-твоєму, по-вашому, числівникової основи: по-перше, по-друге, по-третє', прикметникової основи: по-новому, по-сусідськи, по-україн­ськи: з частками будь-, небудь-, казна-, хтозна-, -то: казна-як, хтозна-де, будь-де.

Окремо пишуться прислівники: із компонентом що після слова: поки що, хіба що, якщо однакові основи розділені прийменником: раз у раз, сам на сам, день у день; якщо перший компонент прислівника стоїть у називному ^: відмінку, а другий — в орудному: кінець кінцем, сама самотою, \ один одинцем.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення „орфографії”. Назвіть принципи побудови української орфографії.

2. Що таке писемне мовлення? Здійсніть порівняльну характеристику писемного та усного мовлення.

3. Сформулюйте правила вживання м’якого знака та апострофа.

4. Назвіть групи приголосних, у яких відбувається спрощення.

5. Сформулюйте основні правила вживання великої літери.

6. Які складні слова пишуться разом? окремо? через дефіс?

Практичні завдання:

1. Наведіть п’ять прикладів назв та понять однакового звучання, які пишуться з малої та великої літери.

2. Доберіть текст за фахом (не менше двох сторінок формату А4). Випишіть слова іншомовного походження й поясніть їх написання.

3. Наведіть приклади географічних назв, написання яких українською мовою докорінно відрізняється від їхніх російських відповідників.

4. Запишіть українською мовою прізвища викладачів вашої випускової кафедри. Поясніть їх правопис .