- •Лабораторна робота № 11 (19) визначення коефіцієнта самоіндукції
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи Завдання1. Визначення коефіцієнта трансформації
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії трансформатора
- •Контрольні питання
- •Підготовка апарата до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Закон відбивання світла:
- •Основні складові конструкції рефрактометра
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (26) Будова та принцип роботи оптичного мікроскопа, визначення розмірів малих об’єктів за допомогою оптичного мікроскопа
- •Література
- •Оптична схема мікроскопа
- •Будова мікроскопа
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Для розчинів значення τ залежить від їх концентрації, тому за τ знаходять концентрацію досліджуваного розчину. Крім того, у фотометрії широко користуються поняттям екстинкції.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Фізика з основами біофізики Методичні вказівки до лабораторно-практичних робіт для студентів аграрних вузів
Для розчинів значення τ залежить від їх концентрації, тому за τ знаходять концентрацію досліджуваного розчину. Крім того, у фотометрії широко користуються поняттям екстинкції.
Екстинкція Е – величина, що виражає ослаблення потоку світла при його розповсюдженні у речовині за рахунок поглинання та розсіювання світла. Екстинкція – величина безрозмірна та змінюється від 0 до .
Коефіцієнт пропускання та екстинкція зв’язані співвідношенням:
Е = lg 1/τ = lg I0/I.
Для визначення екстинкції або коефіцієнта пропускання використовують фотометри та спектрофотометри.
Фотометр фотоелектричний – це оптичний прилад, що використовується для вимірювання коефіцієнтів пропускання та екстинкції прозорих розчинів, а по них ─ визначення концентрації сухої речовини у розчинах.
Принцип роботи фотометра базується на порівнянні світлового потоку Ф0 (потоку світлової енергії), що проходить через розчинник або контрольний розчин, по відношенню до якого відбувається вимірювання, та світлового потоку Ф, що проходить крізь досліджуване середовище. Світлові потоки Ф0 та Ф фотоприймачем перетворюються в електричні сигнали U0, U та UТ (UТ – сигнал при неосвітленому фотоприймачі) та передаються на стрілку мікроамперметра, яка відхиляючись від позначки „0” показує екстинкцію (Е) або коефіцієнт пропускання (τ, %) досліджуваного розчину. Коефіцієнт пропускання (τ) досліджуваного розчину визначається як відношення потоків (Ф0 і Ф) або сигналів (U0, U та UТ):
τ = 100 % =100 %.
Екстинкція (Е):
Е = lg = lg .
В даній роботі використовують фотометр КФК-2 (рис. 17.2). В оптичну систему фотометра входить джерело світла (спеціальна лампа розжарювання), світлофільтри, система лінз та детектор світла. Система світлофільтрів фотометра забезпечує використання світла тільки певних довжин хвиль, на відміну від спектрофотометрів, у яких можна виставити будь-яку довжину світлової хвилі.
Величина екстинкції та коефіцієнт пропускання досліджуваного розчину реєструються мікроамперметром 1. Кювети з досліджуваним та контрольним розчинами встановлюються в кюветотримач, захищений від зовнішнього світла кришкою 2. За допомогою рукоятки 7 змінюють положення кювет відносно світлового променя, а рукояткою 6 змінюють світлофільтри. Ручкою 8 встановлюють чутливість приладу. З правого боку на корпусі розміщені ручки для встановлення „0” (4 – „грубо”, 3 – „точно”).
Рис. 17.2.
На сьогодні у ветеринарній практиці та інших галузях аграрного сектору широко застосовують колориметричний метод визначення концентрації речовини у розчині.
Багато сполук, які слабо поглинають світло видимої області, після реакції з іншими речовинами дають забарвлені продукти, кількість яких корелює з концентрацією вихідної речовини. Таку кольорову реакцію використовують для визначення концентрації цих речовин. Речовини, що утворюються в ході таких реакцій поглинають світло тільки певної довжини хвилі, тому необхідно знати, який спектр світла поглинає утворена речовина.
Для того, щоб знайти концентрацію речовини у дослідній пробі спочатку будують калібрувальну криву. З цією метою здійснюють хімічну реакцію з відомими концентраціями досліджуваної речовини у розчині. За допомогою фотометра або спектрофотометра визначають величину екстинкції або коефіціента пропускання цих розчинів після постановки хімічної реакції, порівняно з робочим розчином, в якому досліджувана речовина відсутня, тому кольорова реакція в ньому не відбувається (робочим розчином встановлюється нульове значення екстинкції або коефіцієнта пропускання). Визначивши ці показники будують калібрувальну криву, де на осі абсцис (Х) відкладають коефіцієнт пропускання або екстинкцію кожного розчину, а на осі ординат (Y) ─ концентрації розчинів.
Користуючись цим калібрувальним графіком можна визначити невідомі концентрації розчинів вимірявши для них значення τ або Е та знайшовши за графіком концентрацію досліджуваного розчину.
В даній роботі ми не проводимо кольорову реакцію, а знаходимо концентрацію в розчині еозину, який широко використовується у гістохімії.