- •Лабораторна робота № 11 (19) визначення коефіцієнта самоіндукції
- •Література
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи Завдання1. Визначення коефіцієнта трансформації
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії трансформатора
- •Контрольні питання
- •Підготовка апарата до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Закон відбивання світла:
- •Основні складові конструкції рефрактометра
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 16 (26) Будова та принцип роботи оптичного мікроскопа, визначення розмірів малих об’єктів за допомогою оптичного мікроскопа
- •Література
- •Оптична схема мікроскопа
- •Будова мікроскопа
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Для розчинів значення τ залежить від їх концентрації, тому за τ знаходять концентрацію досліджуваного розчину. Крім того, у фотометрії широко користуються поняттям екстинкції.
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Література
- •Фізика з основами біофізики Методичні вказівки до лабораторно-практичних робіт для студентів аграрних вузів
Опис установки і методу визначення довжини хвилі світла
Як джерело світла в роботі можна використовувати лампу розжарювання з набором світлофільтрів або лазер.
Світлофільтром називають кольорову скляну пластинку, що пропускає світло з певною довжиною хвилі.
Схематичне зображення ходу променів і конструкції установки, в якій джерелом світла слугує лампа розжарювання, показане на рис. 15.5.
Рис. 15.5.
Світло від лампи S, що розміщена в проекційному фонарі, через набір лінз Л і світлофільтр Ф падає на щілину МN. Щілина виділяє достатньо вузький, практично паралельний пучок променів світла, який падає на дифракційну гратку ДР. Для ока спостерігача, що знаходиться за дифракційною граткою, буде здаватися, що отримані внаслідок дифракції промені виходять із точок A1, А2, А3... екрану МN, розміщеного в площині щілини. Ці точки відповідають максимумам інтерференції першого, другого і третього порядків (k = 0; ±1; ±2; ±3...), для променів, що дифрагували на дифракційній гратці під кутами φ1, φ2, φ3. і розміщені вони симетрично з обох сторін від точки О, де знаходиться максимум нульового порядку.
Із умови дифракційних максимумів:
,
маємо:
. (6)
Кути дифракції φ, під якими спостерігаються промені, які дифрагували, достатньо малі. Тому можна вважати, що:
. (7)
Із рис. 15.5 маємо:
. (8)
Тоді, із урахуванням формул (8) і (7), рівняння (6) приймає вигляд:
. (9)
Вимірявши за допомогою лінійки на щілині відстань ОАк для вибраних максимумів, за значенням d, що написане на дифракційній гратці, і відстані ОС між граткою і щілиною, за робочою формулою (9) знаходять довжину світлової хвилі λ.
Порядок виконання роботи
Встановити на оптичній лаві, на довільних відстанях між ними, проекційний ліхтар з лампою розжарювання S, світлофільтр Ф, щілину МN, дифракційну гратку ДР.
Установити ширину щілини приблизно 1 мм.
Під'єднати шнур живлення проекційного апарату до електромережі напругою 220 В.
Поставити тумблер проекційного апарату в положення «ВКЛ».
Наблизивши око до дифракційної ґратки, визначити відстань ОАk від нульового максимуму до будь-якого із максимумів k-го порядку (1-го, 2-го, 3-го), користуючись наклеєною на щілину міліметровою шкалою.
Лінійкою виміряти відстань ОС від дифракційної ґратки до щілини.
Підставити значення d, k, ОАk, і ОС у формулу (9) і вирахувати λ.
Таким же чином знайти λ (2–3 рази), змінюючи відстань ОС або при одному значенні ОС, вибираючи максимуми різних порядків. Результати вимірювання і обчислень занести в таблицю.
За отриманими значеннями λ знайти середнє значення λсер та визначити абсолютну та відносну похибки вимірювання.
Таблиця
Світло-фільтр |
№ п/п |
d, м |
ОС, м |
k |
ОАk, м |
λ, м |
Δλ, м |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
серед. |
|
|
|
|
|
|