- •Безпека життєдіяльності, цивільна оборона
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія ………………………………….…..7
- •1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •1.1. Безпека життєдіяльності як категорія.
- •1.2. Основні поняття про небезпеку.
- •1.2.1. Небезпека. Таксономія небезпек.
- •1.2.2. Ризик як оцінка небезпеки.
- •1.2.3. Оцінка ризику небезпеки.
- •1.2.5. Визначення прийнятого ризику.
- •1.2.6. Управління ризиком.
- •1.2.7. Якісний аналіз небезпек.
- •2. Людина, як елемент системи “людина – життєве середовище” При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •2.1. Здоров’я людини як соціальна категорія.
- •2.1.1. Основні визначення здоров’я
- •2.2. Людина як ланка обробки інформації.
- •2.2.1. Особливості діяльності людини-оператора.
- •2.2.2. Аналізатори людини.
- •2.2.3. Працездатність людини-оператора.
- •2.2.3. Надійність людини-оператора.
- •2.2.4. Основні положення ергономіки.
- •2.2.5. Ергономічні вимоги до організації місця праці.
- •2.2.6. Ергономічні вимоги до режимів праці та відпочинку.
- •2.3. Психологія безпеки.
- •2.3.1. Психологічні властивості людини.
- •2.3.2. Методи професійного добору.
- •2.4. Людина, як біологічний та соціальний суб’єкт.
- •2.5. Умови життєдіяльності людини.
- •3. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори При вивченні цього розділу Ви повинні знати:
- •3.1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини.
- •3.2. Техногенні небезпеки.
- •Іонізуючі випромінювання.
- •3.3. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки.
- •3.3.1. Соціальні та політичні небезпеки
- •3.3.2. Природно-техногенні небезпеки
- •3.3.3. Природно-соціальні небезпеки.
- •4.1.Державна класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3.1. Осередки ураження при стихійних лихах
- •4.3.2.Виробничі аварії та катастрофи
- •Основною причиною надзвичайних ситуацій екологічного характеру є діяльність людини. Усі надзвичайні ситуації екологічного характеру можна поділити на чотири групи:
- •4. 4. Ліквідація наслідків нс
- •4.4.1. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт
- •4.4.2. Мета, зміст і умови проведення рінр
- •4.3.2. Мета, зміст і умови проведення рінр
- •В и с н о в о к
- •4. 5. Надання допомоги.
- •Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах
- •Долікарська допомога при обмороженні
- •Профілактична і долікарська допомога при шоку
- •Перша допомога при отруєнні сдор
- •4.6. Цивільна оборона
- •4.6.1. Задачі та структура цо
- •4.6.2. Планування мір цивільної оборони
- •4.6.3. Стійкість роботи промислових об’єктів у нс
- •В и с н о в о к
- •4.6.7. Вимоги до функціонування об’єктів у нс
- •4.6.8. Шляхи підвищення стійкості
- •В и с н о в о к
- •5.Організація і управління безпекою життєдіяльності
2.2. Людина як ланка обробки інформації.
2.2.1. Особливості діяльності людини-оператора.
В історичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована та автоматизована.
До початку ХХ сторіччя, при керуванні технікою людина користувалась своєю мускульною силою. Ця праця вимагала значних затрат фізичної сили, високої координації рухів, спритності. Узгодження людини з технікою зводилось лише до врахування анатомічних та фізіологічних особливостей. 3 появою на початку XX століття нових видів техніки типа автомобіль, літак та інші, виникла-потреба врахування психологічних можливостей людини, таких як швидкість реакції, особливості пам'яті та уваги, емоційний стан та ін. З широким впровадженням автоматичних систем управління та автоматизації виробничих процесів виникли зміни у фаховій структурі праці, пов'язані з появою операторської діяльності.
Під поняттям "людина-оператор" в ергономіці розуміють людину, котра виконує трудову діяльність, основу якої становить взаємодія з предметом праці, машиною та зовнішнім середовищем завдяки інформаційній моделі та органам керування. Завдання операторської діяльності значно змінили працю людини. Збільшилась напруга у праці тому, що перед оператором постає завдання керувати все більшою кількістю об'єктів та параметрів. Людина має справу не з прямим спостереженням, а з інформаційним відображенням. Зростають вимоги до точності, швидкості та надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної та розумової енергії.
Комп'ютеризація та роботизація розширили можливості людини значним чином змінили вимоги до її діяльності. Збільшилась потреба у творчій висококваліфікованій праці. Ускладнилась проблема узгодження умов праці, конструкції машин з психологічними та фізіологічними можливостями людини. Людина стала невід'ємною і найважливішою складовою частиною системи ЛМС («людина-машина-середовище»).
При простій одноконтурній схемі людина сприймає сигнали органами зору та слуху і зворотною реакцією впливає на машину. При напівавтоматизованому виробництві сигнали від датчиків в машині передаються на інформаційну панель. Людина сприймає інформацію, переробляє її і через пульт керування впливає на машину. При високомеханізованому виробництві сигнали від датчиків надходять на пристрій, котрий змінює вихідні параметри, і передаються на регулятор виходу програми. Людина-оператор сприймає сигнали і зворотною реакцією впливає на регулятор виходу програми, котрий через пристрій, що керує вхідними програмами, впливає на машину.
Швидкість дії сучасної техніки значною мірою перевищує фізіологічні можливості людини. Так, час від моменту появи сигналу до початку руху людини складає для зорового аналізатора 150... 220 мс, для слухового аналізатора - 120…180 мс.
У загальному випадку діяльність людини-оператора складається із чотирьох етапів: прийняття інформації, оцінка та переробка інформації, прийняття рішення, реалізація (виконання) прийнятого рішення.
Діяльність оператора при прийманні інформації пов'язана з отриманням даних про стан об'єкта та середовище існування, для чого необхідно знайти, відокремити та розпізнати потрібні сигнали. Під час оцінки інформації діяльність оператора спрямована на аналіз та узагальнення сигналів, що надходять, порівняння потрібного та дійсного стану системи ЛМС. Оператор виконує дії, пов'язані із запам'ятовуванням, видобуванням з пам'яті та декодуванням інформації. При прийнятті рішення оператор порівнює модель процесу у системі ЛМС, що знаходиться в пам'яті та сформована на основі знань та вмінь, одержаних під час навчання та накопичення досвіду роботи з оперативною моделлю, виробленою ним в процесі опрацювання інформації, котра надходить.
Прийняте рішення реалізується шляхом виконання окремих дій за допомогою органів руху людини та органів керування машиною.