2.4.5 Відомчий та адміністративний контроль за станом охорони праці

В масштабах одного підприємства адміністративний контроль за станом охорони праці здійснюють:

• Керівник підприємства;

• Головні спеціалісти;

• Інші особи, які наказом роботодавця наділені адміністративними повноваженнями.

Відомчий контроль за дотриманням чинного законодавства про працю, а також норм і правил з охорони праці здійснюють служби охорони праці вищестоящих організацій, а також їх галузеві спеціалісти. Відповідно до встановленого порядку перевірки стану охорони праці в підлеглих установах, зауваження та їх пропозиції щодо створення здорових і безпечних умов праці й запобігання пожежам є обов’язковими для виконання керівниками і спеціалістами підприємства.

Під час здійснення відомчого контролю перевіряють виконання планів роботи з охорони праці на підприємстві, використання виділених на охорону праці коштів, розробку проектної документації, виконання обов’язків з охорони праці службовими особами та інші питання.

Регламентовані перевірки стану охорони праці в низових ланках здійснюються шляхом впровадження оперативного контролю.

Метою оперативного контролю є поліпшення організації роботи з охорони праці, посилення уваги до безпеки праці з боку керівника підприємства, головних спеціалістів, керівників структурних підрозділів і профспілкових організацій, підвищення їх особистої відповідальності за вирішення поточних та перспективних питань охорони праці на підприємстві.

Положення про оперативний контроль складається з певних етапів – ступенів контролю. Кожен ступінь контролю здійснюють конкретні особи відповідно до існуючого Положення:

• Перший ступінь оперативного контролю проводить керівник структурного підрозділу (майстер, бригадир) разом з громадським інспектором щоденно перед початком зміни і під час роботи. Про допущені порушення робиться запис у спеціальний журнал і доповідається вищому керівнику;

• Другий ступінь оперативного контролю здійснюють головні спеціалісти, начальники дільниць разом з представником профспілки раз на 7-10 днів. Помічені недоліки записують в журнал другого ступеня;

• Оперативний контроль третього ступеня один раз на місяць проводить комісія, до складу якої входять керівник підприємства, голова профспілок, інженер з охорони праці, головні спеціалісти. Результати перевірки стану охорони праці третього ступеня оформляють протоколом ;

• Оперативний контроль четвертого ступеня проводиться на нарадах на яких приймаються рішення про усунення виявлених недоліків з метою запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням.

2.5 Розслідування та облік нещасних випадків профзахворювань та аварій на виробництві

2.5.1 Розслідування нещасних випадків

Розслідування та облік нещасних випадків здійснюється відповідно до “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабміну (2004р), дія якого поширюється на підприємства всіх форм власності та громадян, які виконують роботи за трудовим договором.

Згідно з цим Положенням нещасними випадками є такі ушкодження здоров’я як поранення, травми, гострі профзахворювання та професійні отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючими випромінюваннями і інші, що отриманні внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з представниками флори і фауни, що призвели до втрати працездатності працівника на один робочий день чи більше.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які сталися:

• на території підприємства перед початком або після закінчення роботи, якщо вона виконувалася за дорученням роботодавця;

• на транспортному засобі підприємства під час переїзду на роботу чи з роботи або при використанні власного транспорту в інтересах підприємства;

• поза межами підприємства, якщо робота пов’язана з обслуговуванням об’єктів або переходами до них чи у зворотному напрямку за дорученням роботодавця;

• при виконанні робіт, які не входять до прямих обов’язків працівника, але були спрямовані на попередження або ліквідацію аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах;

• при наданні підприємством шефської допомоги, а також унаслідок тілесних ушкоджень іншою особою працівника при виконанні ним трудових обов’язків, чи внаслідок раптового погіршення стану здоров’я через небезпечні або шкідливі виробничі чинники.

Усі вище згадані нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складаються акти за формою Н-І.

Не складаються акти і не беруться на облік нещасні випадки, які за результатами розслідування не визнаються пов’язаними з виробництвом.

До них відносяться нещасні випадки, що сталися:

• на території підприємства, але працівник виконував власну роботу на устаткуванні роботодавця;

• на транспортних засобах підприємства, які працівник використовував в власних цілях без дозволу роботодавця;

• унаслідок отруєння алкоголем або іншими речовинами, якщо вони не використовуються у виробничому процесі;

• під час викрадення майна роботодавця або скоєння працівником іншого злочину на території підприємства;

• під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству.

Про вище наведені нещасні випадки складається акт за формою НТ(невиробнича травма) відповідно до Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.