2.5.2 Повідомлення про нещасні випадки, порядок розслідування та ведення їх обліку

Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець має сповістити керівника виробничої дільниці, який зобов’язаний організувати:

• першу допомогу і доставити потерпілого у лікувальний заклад;

• повідомити про те, що сталося роботодавця і відповідну профспілкову організацію;

• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в такому стані, у якому вона була на момент події, якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок терміново створює комісію до складу якої входять:

• керівник служби охорони праці (голова комісії);

• керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;

• представник профспілкової організації.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

• ретельно обстежити місце події, опитати свідків, одержати пояснення, визначити чи умови праці відповідали вимогам правових і технічних актів про охорону праці;

• з’ясувати причини нещасного випадку, визначити його зв'язок з виробництвом, а також встановити особу, яка допустила порушення правил охорони праці та розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

• скласти акт розслідування за формою Н-І або НТ у шести примірниках і передати їх на затвердження роботодавцю.

Нещасні випадки, про які складаються акти Н-І або НТ, беруться на облік та реєструються у спеціальному журналі. Роботодавець протягом доби після розслідування має затвердити вказані акти і надіслати:

• потерпілому або його довіреній особі;

• керівникові робіт, де стався нещасний випадок;

• державному Фонду соціального страхування;

• територіальному органу державного нагляду;

• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

• керівникові служби охорони праці підприємства.

Акти про нещасні випадки зберігаються протягом 45 років.

Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомили роботодавця, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується протягом місяця після одержання заяви потерпілого.

У разі відмови роботодавця скласти акт за формою Н-І питання має вирішуватися у порядку, передбаченому законодавством про розгляд трудових спорів.

Контроль за своєчасним розслідуванням та обліком нещасних випадків, здійснюють органи державного нагляду та Фонд соціального страхування відповідно до їх компетенції.

2.5.3 Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають групові нещасні випадки, нещасні випадки з смертельними наслідками.

Таке розслідування проводиться спеціальним наказом призначеною комісією на чолі з представниками органів державного нагляду.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, може проводитися комісією, призначеною рішенням Кабміну.

У разі групових і смертельних випадків, роботодавець зобов’язаний негайно повідомити:

• Територіальні органи державного нагляду;

• Органи прокуратури;

• Виконавчий орган дирекції Фонду соціального страхування;

• Орган, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцеву держадміністрацію;

• Вищий за рангом профспілковий орган;

Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5 і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання документів. Акт за формою Н-1 на кожного потерпілого складається у двох примірниках і додається до акту спецрозслідування.

До акту спец розслідування додаються такі матеріали:

• копія наказу про організацію комісії з спецрозслідування;

• протокол огляду місця події, плани, схеми, фотознімки; протоколи опитування причетних до нещасного випадку;

• копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого, а також копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видавалися та витяги з порушених нормативно-правових актів;

• медичний висновок про причину смерті та характер травм, а також довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним випадком.

У п’ятиденний термін після розслідування, роботодавець надсилає копії матеріалів до органів прокуратури і тих органів, що брали участь у розслідуванні.

Після підписання акта спецрозслідування, роботодавець у п’ятиденний термін має видати наказ про виконання, заходів щодо запобігання виникнення подібних інцидентів та повідомити про це органи, які брали участь у спеціальному розслідуванні, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавчих актів про охорону праці.

Про порушення кримінальної справи інформацію надають органи прокуратури.