- •1.Вимоги до зол і шлаків тес, що використовуються для виготовлення бет. І збк.
- •2.Шлаколужні бетони. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з відходів гумотехнічних виробів.
- •1.Теоретичні умови використання шлаків у виробництві в’яжучих речовин.
- •2.Особливості виготовлення стінової кераміки з відходів вуглезбагачення.
- •3.Виробництво двп з відходів деревообробки.
- •1.Вимоги до зол, що використовуються у виробництві бетонних і збк.
- •2.Шлакоситали. Сировина, технологія, властивості.
- •3.В’яжучі матеріали з використанням горілих порід.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2 В’яжучі матеріали з фосфорних шлаків. Властивості, теп
- •3 Керамічні матеріалів з використанням зол та шлаків тес. Вимоги до зол та шлаків.
- •1.Види та характеристика відходів переробки деревини.
- •2.Безклінкерні в’яжучі з металургійних шлаків. Властивості. Техніко-економ. Показники.
- •3 Будівельні матеріали з органічних відходів хімічної промисловості
- •1. Види та характеристика відходів паливо-енергетичної промисловості.
- •3.Особливості виробництва аглопориту з використанням зол і шлаків тес.
- •1.Ніздрюваті бетони з металургійних шлаків. Властивості, сировина, техніко-економічні показники.
- •2.В’яжучі матеріали з горілих порід.
- •3.Виробництво дсп з відходів дерево переробки.
- •1 Клінкеровмісні в’яжучі речовини з використанням відходів металургії
- •2.Шлакова вата. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Арболіт з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2.Сульфатостійкий шпц. Сировина, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Виробництво арболіту з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Використання зол і шлаків тес у виробництві силікатної цегли. Вимоги до зол і шлаків, особливості технології. Техніко-економічні показники.
- •2.Порівняльна характеристика шпц і пц.
- •3.Характеристика відходів виробництва кераміки та шляхи її використання.
- •1.Види і характеристика відходів вугільної промисловості.
- •2.Автоклавні матеріали з відходів гірничодобувних галузей промисловості.
- •3.Виробництво дсп з відходів деревообробної промисловості.
- •2.Зоовміщуючі ніздрюваті бетони. Особливості технології, властивості, техніко-економічні показники.
- •3.Кераміка з використанням зол і шлаків тес.
- •1 Використання зол та золошлакових сумішей у виробництві бетонів. Особливості технології виготовлення.
- •2.Відходи азбестоцементного виробництва, їх характеристика. Шляхи переробки у будівельні матеріали.
- •3.Виробництво фіброліта з відходів деревообробної промисловості.
- •1.Характеристика відходів вугледобувної промисловості.
- •2.Виробництво шлакового щебеню. Вимоги до шлаків, властивості.
- •3.Піритні огарки. Шляхи використання їх у виробництві будівельних матеріалів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2.Силікатна цегла з вико і шлаків тес. Техніко-економічні властивості. Ристанням зол
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •3.Ніздрюваті бетони з використанням золи. Особливості технології, властивості. Техніко-економічні показники.
- •1.Види та характеристика відходів кольорової металургії.
- •2.Будівельні матеріали з карбідного вапна.
- •3.Глинозольний керамзит. Вимоги до сировини. Технологія виготовлення. Властивості.
- •1.Класифікація відходів гірничодобувної промисловості.
- •2.Характеристика відходів виробництва скла і шляхи її використання.
- •3.Безклінкерні в’яжучі речовини з металургійних шлаків.
- •1.Класифікая відходів металургійного виробництва.
- •2 Виробництво нерудних матеріалів із відходів гірничодобувної та переробної галузей
- •3 Будівельні матеріали з із відходів гумово-технічних виробів.
- •1.Шлаколужні бетони. Сировина, технологія, властивості.
- •2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
- •3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
- •1.Види та характеристика відходів хімічної промисловості.
- •2.Використання зол тес у виробництві будівельних розчинів. Техніко-економічні показники.
- •3.Матеріали з дерев’яної тирси та мінеральних в’яжучих.
- •1.Класифікація відходів хімічної промисловості.
- •2.Особливості виготовлення шлакової вати з шлакових розплавів. Вимоги до сировини, техніко-економічні показники.
- •3.Використання зол у виробництві пц. Вимоги до зол, техніко-економічні показники.
2 Особливості виробництва пористих заповнювачів з відходів металургії
Однією з шляхів задоволення потреб й виконання вимог будіндустрії щодо асортименту і забезпечення якості заповнювачів для бетонів є переробка взаполнителе відходів виробництва металургійної, енергетичній й хімічної промисловості, супутніх продуктів видобування нафти й збагачення мінерального сировини, відходів переробки природних матеріалів, вторинних ресурсів.
Сьогодні використання промислових відходів задля потреб будівельної індустрії становить менше 20% щорічного обсягу етапі їх утворення. Наприклад, у чорній металургії виготовлення будівельних матеріалів різного призначення використовується небагато розплавлених шлаків, а більшість відвальних шлаків не знайшла застосування. Підприємствамигорно-перерабативающией ігорнохимической областей щорічно добуваються сотні тонн мінерального сировини, у якій придатні виробництва будматеріалів попутні мінерали припадає лише близько 20% гірської маси. Багато порід можна буде застосувати як заповнювачі і домішки під час виготовлення бетону, залізобетону, цегли, пористих заповнювачів.
Не мають ще належного використання золи ізолошлаковие відходи теплових електростанцій і теплоцентралей, відходи інших технологічних процесів переробки мінерального сировини й вторинних мінеральних ресурсів, придатних від використання як заповнювачі для бетонів.
3.Безклінкерні зольні в’яжучі. Вимоги до золи. Властивості. Область використання.
З бесклінкерного зольних в'яжучих найбільш відомий ізвестковозольний цемент - гідравлічна в'язка, одержуване спільним помелом або ретельним змішуванням подрібнених роздільно золи і вапна. У золі зміст несгоревшего палива має бути мінімальним (в кам'яновугільних золах - не більше 10%, торф'яних - 5%), вміст SOз не поділ ¬ жно перевищувати 3%, перепалених Сао і МgO, що викликають нерівномірність зміни обсягу в'яжучого - 5%. Вапно застосовують звичайно гашене. Склад вапняно-зольних цементів залежить від вмісту в золі активного оксиду кальцію і мінералів, здатних до гідратації. Оптимальний вміст вапна в цих в'яжучих становить 10 ... 40%, зменшуючись в міру збіль ¬ чення в золі вмісту вільного оксиду кальцію і активних мінералів.
Різновидами вапняно-зольного цементу є ТЕЦ-цемент і торфозольний цемент, одержувані при сжи ¬ ганіі кам'яного вугілля або торфу, попередньо подрібнених разом з вапняком.
Вапняно-зольні цементи отримують також з очажний залишків печей на цегельних заводах, що складаються з золи топ-лива і бою цегли, також вапнякоопалюваних печей. В останньому випадку їх потрібно добавка вапна.
Для виробництва місцевих сланцезольних в'яжучих - кукермітов - застосовують дрібні і найдрібніші фракції, розмір зерен яких не перевищує 30 мкм. Питома поверхня дрібних фракцій досягає 2500 см2 / г, а найдрібніших - до 5000 см2 / г. З підвищенням дисперсності в золі зменшується вміст вільного оксиду кальцію, знижується водопотребность і росте гідравлічна активність, що досягає при стандартному випробуванні в пластичних розчинах 20 МПа. Гідравлічна активність сланцевої золи залежить також від змісту і складу склоподібної фази, що утворилася з розплаву при спалюванні сланцю. Активність вище у зол з великим вмістом глинозему і кремнезему в склоподібної фазі.
При звичайних температурах кукерміти твердіють повільно. Прискорити процес твердіння можна підвищенням температури середовища і введенням добавки цементного клінкеру, в результаті чого отримують кукерміт-цементи.
Білет 22