5. За причиною (наміром) змін:

а) Планові (стратегічні) або штучні зміни - ті, що здійснювані свідомо і цілеспрямовано, проектують і впроваджують у певному порядку та в конкретний час, вони відповідають прогнозованим майбутнім подіям; це глибокі середньо та довгострокові зміни, які містять у собі призначення й місію організації, такі аспекти її корпоративного життя, як розвиток, якість, інновації й цінності, що стосуються людей, потреб споживачів і застосування технологій. В ході них змінюються статус організації, її структурні компоненти, зміцнення владних основ управління, інтеграція окремих структурних одиниць. Стратегічні зміни здійснюються в контексті зовнішнього конкурентного, економіко-соціального середовища і внутрішніх ресурсів організації, її структури, можливостей та культури. У теорії соціальних змін всі штучні зміни діляться на інновації (містить елементи нових знань, навичок або способів дій щодо політичної (владної), технічної та культурної сфери діяльності організації) і дифузії (будь-які заздалегідь сплановані і цілеспрямовані зміні в організації, основні елементи якого привнесені в організацію із зовнішнього середовища).

б) Незаплановані (ситуаційні) або динамічні зміни є частковим реагуванням на події вже у ході того, як вони відбуваються:

- еволюційні (природні) зміни, що протікають непомітно для організації і не зачіпають важливих її компонентів. Типовий приклад — старіння обладнання й людей, що має як негативні, проблематичні наслідки (наприклад, необхідність ремонтувати, модернізувати, заміняти обладнання, змінювати керівників, які втратили динамізм і напористість або досягли пенсійного віку), так і позитивні сторони (технічна й управлінська кваліфікація, що здобувається роками практичної діяльності). Ці зміни відбуваються незалежно від бажання керівництва, їх не можна планувати та практично не можливо ними управляти. Але їх можна й потрібно враховувати, визначаючи майбутнє організації. Треба планувати заходи щодо запобігання й усунення негативних наслідків еволюційних змін.

- нееволюційні зміни, що виникають в результаті виникнення несподіваних спонтанних ситуацій, на які потрібно реагувати. Наприклад, конкуренція може змусити фірму-виробника різко знизити ціни, спілкування членів організації з представниками інших соціальних об'єднань привести до несанкціонованого запозичення технічних нововведень або нових методів поведінки на основі наслідування, страйк — до підвищення зарплати й т.п. Такі зміни є пристосувальними, або реактивними. Організація не планує й дуже часто не підозрює про їхню необхідність до самого останнього моменту, так як вони переважно є наслідком впливів зовнішнього середовища і не усвідомлюються керівниками організації або розглядаються ними як неминучі наслідки зовнішнього впливу, але все-таки здійснює їх, щоб відреагувати на події й тенденції, які можуть бути загрозливими або, навпроти, давати несподівані нові можливості.

Оскільки ситуаційні зміни, зазвичай, поспішні, то можливість ухвалення неефективних рішень підвищується. Планові зміни майже завжди мають перевагу над ситуаційними, оскільки дають час для підготовки. Проте, справжнім управлінським мистецтвом є вихід з ситуаційних змін з позитивними наслідками й найменшими витратами.