5.2. Облік руху та наявності основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби бюджетних установ визначені в Ін­струкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженій Наказом ДКУ від 17.07.2000 р. № 64 (зі змінами та доповненнями).

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс установи за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засо­бів є об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма при­стосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокрем­лений предмет, призначений для виконання певних самостій­них функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може викону­вати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комп­лексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється установою.

Бухгалтерський облік необоротних активів повинен забезпе­чити правильне документальне оформлення та своєчасне відобра­ження в облікових регістрах надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, вибуття з установи та надавати достатні дані для здійснення контролю за збереженням та пра­вильним використанням кожного об'єкта необоротних активів.

Прийняття основних засобів проводиться на підставі «Акта прийняття-передачі основних засобів» форми ОЗ-І (бюджет). Оформлення прийняття окремих об'єктів основних засобів дозво­ляється безпосередньо на підставі документів, що стали підставою для отримання цінностей. Для прийняття об'єктів наказом керівника установи створюється комісія, яка складає акт у двох примірниках: один - для установи, яка здає, другий - для устано­ви, яка приймає. Акт затверджується керівником установи. Після оформлення у термін, встановлений графіком документообігу бюджетних установ, акт разом з технічною документацією, що стосується даного активу, передається в бухгалтерію (центра­лізовану бухгалтерію). При надходженні основних засобів в устано­ву (на склад) матеріально відповідальна особа на документі поста­чальника або на акті приймання повинна розписатися в одержанні цих цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання.

Кожному об'єкту основних засобів присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - поряд­ковий номер предмета у підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем. Інвен­тарний номер зазначається на жетоні, який прикріпляється до об'єкта, позначається фарбою на об'єкті або проставляється ін­шим способом. Якщо інвентарний об'єкт є складним і включає ті чи інші відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об'єкті.

Інвентарні номери заносяться у форму ОЗ-ІО (бюджет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів», яка відкривається для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерії з метою контролю за збе­ріганням інвентарних карток.

Матеріально відповідальними особами для здійснення пооб'єктного обліку основних засобів за місцезнаходженням (місцем екс­плуатації) об'єктів основних засобів ведеться «Інвентарний список основних засобів» - типова форма ОЗ-11 (бюджет).

У бухгалтерії установи, з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів, ведеться попредметний їх облік на інвентарних картках, які відкриваються на кожний інвентарний об'єкт: ОЗ-6 (бюджет) «Інвентарна картка обліку осно­вних засобів в бюджетних установах», 03-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)», 03-9 (бюджет) «Інвентарна картка гру­пового обліку основних засобів в бюджетних установах», ОЗ-10 (бю­джет) «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів».

Для обліку будинків, споруд, передавальних пристроїв, ро­бочих силових машин і обладнання, автоматизованих ліній, ін­струментів, виробничого (уключаючи прилади) і господарського інвентарю, транспортних засобів, вимірювальних приладів і регу­лювальних пристроїв, лабораторного обладнання застосовується «Інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних устано­вах» типової форми ОЗ-6 (бюджет).

Для обліку робочої, продуктивної та племінної худоби, а також багаторічних насаджень і капітальних витрат на поліпшення зе­мель (без споруд) призначена типова форма 03-8 (бюджет) «Інвен­тарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень)».

Однорідні активи обліковуються на картках групового обліку типової форми 03-9 (бюджет).

Описи інвентарних карток з обліку необоротних активів зда­ються в архів тоді, коли в останню інвентарну картку вноситься відмітка про списання об'єкта необоротних активів.

Видача необоротних активів із складу проводиться за наклад­ними (вимогами), які підписуються керівником установи. При цьо­му накладна виписується в одному примірнику, якщо інший поря­док не визначено галузевими нормативними актами, погоджени­ми з Державним казначейством України.

Відповідно до «Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ», затвердженої Наказом МФУ і ДКУ №447 від 29.11.2010р., списанню підлягає майно, яке:

а) не придатне для подальшого використання (фізично зно­шене);

б) виявлене в результаті інвентаризації як недостача;

в) морально застаріле;

г) пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення його є неможливим або економічно недо­цільним і воно не може бути реалізоване).

Списання майна з обліку внаслідок ліквідації на підставі акта про списання здійснюється за умови, що воно не може бути про­дане або безоплатно передане в установленому порядку та коли подальше використання цього майна неможливе або економічно недоцільне.

Для визначення непридатності майна і встановлення немож­ливості або неефективності проведення відновлювального ремон­ту, а також для оформлення необхідної документації на його спи­сання наказом керівника установи створюється постійно діюча комісія у складі:

• керівника або його заступника (голова комісії);

• головного бухгалтера або його заступника (в установах і ор­ганізаціях, у яких штатним розписом посада головного бух­галтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

• керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують майно;

• працівників установи відповідного профілю або інших до­свідчених працівників установи, які добре знають об'єкти, що підлягають списанню.

За результатами обстеження комісією у разі ліквідації складаються відповідні акти про списання майна. При списанні з балансів установ майна, яке вибуло внаслідок непередбачених по­дій, до акта про списання додається копія акта про подію з пояс­ненням причин, які викликали її, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Якщо в результаті ліквідації майна окремі дета­лі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають пере­дачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку такого майна.

Списання майна проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення переоцінки майна). При списанні майна, що було в експлуатації і на яке нараховано знос, у документах поряд з його первісною (відновлювальною) вар­тістю вказується сума нарахованого зносу.

Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого май­на, які придатні для ремонту іншого майна, а також матеріали, отримані від його ліквідації, оприбутковуються на відповідних су­брахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріа­ли оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов'язковій здачі установі, що займається збором такої сировини. Обов'язковій здачі підлягають деталі та вузли, виготовлені із кольорових мета­лів, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання тощо.

Розбирання та демонтаж або знищення майна, яке втратило своє експлуатаційне призначення або стало непридатним, прово­дяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про списання.

Безоплатна передача майна, яке є державною власністю, із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Фонду державного майна, інших державних органів, які відповідно до законодавства здійснюють функції з управління дер­жавним майном. Національної академії наук, галузевих академій наук, інших установ та організацій, яким державне майно переда­но у безоплатне користування, до сфери управління інших орга­нів, уповноважених управляти державним майном, або самовряд­них організацій здійснюється згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.98 ЛГ" 1482 «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Відчуження майна (шляхом його продажу) здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 р. № 803 «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності».

Відповідно до частини ГУ, ст. 13 Бюджетного Кодексу України плата за оренду майна бюджетних установ відноситься до влас­них надходжень бюджетних установ, що отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціаль­ного фонду бюджету. Бюджетні установи можуть бути орендодав­цями нерухомого майна (загальною площею не більше 200м²), від­повідно до Закону України «Про оренду державного і комунального майна». Орендну плату за майно, яке знаходиться на балансі бю­джетних установ, що утримуються з держбюджету зараховують до держбюджету в розмірі, визначеному «Законом про Державний бюджет» на відповідний рік.

Для обліку власних та отриманих на умовах фінансового лі­зингу основних засобів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 10 «Основні засоби», який має субрахунки: 101 «Земельні ділянки»; 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»; 103 «Будинки та споруди»; 104 «Машини та обладнання»; 105 «Транспортні засоби»; 106 «Інструменти, прилади та інвентар»; 107 «Робочі і продуктивні тварини»; 108 «Багаторічні насадження»: 109 «Інші основні засоби».

На субрахунку 101 «Земельні ділянки» обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана та/або надана для ко­ристування установі, у тому числі здана в оренду.

На субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» обліковуються капітальні витрати на покращення земель. До них відносяться витрати неінвентарного характеру (не пов'язані з бу­дівництвом споруд) на культурно-технічні заходи з поверхневого поліпшення земель для сільськогосподарського використання, які проводяться за рахунок капітальних вкладень (планування зе­мельних ділянок, корчування площ під ріллю, очищення полів від каменів і валунів, зрізання купин, розчищення чагарників, очи­щення водойм та інше).

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» обліковуються із виді­ленням в окремі підгрупи:

• будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі уч­бових закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків інтернатів для престарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, ла­бораторій та ін.) та іншими установами;

• будинки, що повністю чи переважно призначені для про­живання;

• водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам'ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та інше.

На субрахунку 104 «Машини та обладнання» обліковуються си­лові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, ви­мірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виділенням в окремі підгрупи:

• силові машини та обладнання, машини-генератори, що ви­робляють теплову та електричну енергію, і машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергію води, вітру, теплову, електричну енергію та ін.) в механічну, тоб­то в енергію руху;

• робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх об­ладнання, що призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці в процесі створення про­дукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою меха­нічних двигунів, сили людини та тварин;

• вимірювальні прилади-дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтме­три, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гі­гроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;

• регулюючі прилади та пристрої;

• лабораторне обладнання;

• обчислювальна техніка;

• медичне обладнання;

• комп'ютерна техніка і її комплектуючі;

• інші машини та обладнання.

На субрахунку 105 «Транспортні засоби» з виділенням на окре­мі підгрупи обліковуються усі види засобів пересування, які при­значені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:

• рухомий склад залізничного, водного, автомобільного тран­спорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мото­дрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, паро­плави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна службово-допоміжні, рятувальні, пристані плаву­чі, парусні судна, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.};

• рухомий склад повітряного транспорту (літаки, верто­льоти);

• гужовий транспорт (вози, сани та ін.);

• виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторо­лери, велосипеди, візки та ін.);

• усі види спортивного транспорту.

На субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» обліко­вуються;

• лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубо­проводами рідких та газоподібних речовин до споживача:

• інструменти;

• виробничий інвентар та приладдя:

• господарський інвентар.

На субрахунку 107 «Робочі і продуктивні тварини» обліковують­ся із виділенням на окремі підгрупи:

• робоча худоба;

• продуктивна та племінна худоба;

• службові собаки;

• декоративні тварини;

• піддослідні тварини.

На субрахунку 108 «Багаторічні насадження» обліковуються багаторічні насадження. До них відносяться штучні багаторічні і насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева та кущі), озеленювальні та декоративні насадження і на вулицях, площах, в парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків, живі огорожі, снігозахисні та по­лезахисні смуги, насадження для укріплення пісків і берегів річок, яро-балочні насадження та ін.: штучні насадження ботанічних ( садів та інших науково-дослідних установ та учбових закладів для і наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження. Багаторіч­ні насадження збільшуються на суму капітальних вкладень. Мо­лоді насадження усіх видів враховуються окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крон та ін.

На субрахунку 109 «Інші основні засоби» обліковуються з виді­ленням на окремі групи:

• сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі і реквізити, бутафорії, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, пе- руки);

• документація з типового проектування незалежно від вар­тості;

• навчальні кінофільми, магнітні диски і стрічки, касети.

За дебетом субрахунків рахунку 10 «Основні засоби» відобра­жається вартість придбаних основних засобів а за кредитом - здійснюється запис сум вибуття основних засобів.

Виконані будівельно-монтажні роботи відносяться установою на фактичні видатки для відображення накопичення сум за неза­вершеним капітальним будівництвом. Усі затрати на будівництво, виготовлення, створення і поліпшення об'єктів групуються за та­кими напрямками робіт (витрат): проектно-вишукувальні роботи: будівельні роботи; роботи з монтажу устаткування; придбання устаткування, що потребують монтажу; придбання устаткування, що не потребують монтажу, інструментів та інвентарю; інші капі­тальні роботи і затрати.

Взяття на облік необоротних активів, які вводяться в експлу­атацію після закінчення будівництва (виготовлення, розробки), проводиться на підставі акта приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом (виготовленням, роз­робкою) об'єкта установою, у кошторисі якої були закладені такі витрати. В акті вказується вартість збудованого (виготовленого, розробленого) необоротного активу, яка визначається на підставі даних бухгалтерського обліку всіх проведених витрат.

Придбані за рахунок коштів капітального будівництва облад­нання, меблі, інвентар тощо для облаштування об'єкта підлягають оприбуткуванню.

Затрати за незакінченими або закінченими, але не зданими в експлуатацію об'єктами капітального будівництва, які були списа­ні на результати виконання кошторису, обліковуються на рахунку 14 «Незавершене капітальне будівництво», субрахунок 141 «Капітальні видатки за невведеними в експлуатацію основними засоба­ми», за дебетом якого відображається капітальні видатки пов'язані з виготовленням, створенням, поліпшенням основних засобів, а за кредитом їх списання при введенні об'єктів в експлуатацію.

Аналітичний облік незавершеного капітального будівництва ведеться у розрізі затрат на зазначені роботи (витрати) окремо за кожним об'єктом.

Відображення в обліку руху основних засобів наведено у табл. 5.1.1.

Таблиця 5.1.Відображення в обліку господарських операцій з руху основних засобів

№ з/п	Зміст операції	Кореспондую­чі рахунки
		Дебет	Кредит
	Оприбуткування основних засобів (вартість без ПДВ) та сум без копійок):
	що сплачені шляхом попередньої оплати	10	364
	що сплачені після їх отримання	10	675
	Водночас проводиться другий запис (сума без ПДВ):
	при оплаті коштами загального фонду	801, 802	401
	при оплаті коштами спеціального фонду	ви­віз	401
1	Сума ПДВ:
	при оплаті коштами загального фонду	801. 802	364. 675
	при оплаті коштами спеціального фонду:
	якщо ПДВ не включено до податкового кредиту	ви­віз	364, 675
	якщо ПДВ включено до податкового кредиту	641	364. 675
	Списання сум копійок з придбаних необоротних активів	801, 802 ви­віз	364. 675
2	Безоплатне отримання основних засобів (крім централізованого постачання матеріальних цінностей та внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів)	10	364
	Водночас проводиться другий запис	812	401, 131
3	Безоплатне отримання основних засобів за операціями з централізованого постачан­ня матеріальних цінностей та внутрішнього переміщення в межах головного розпорядника бюджетних коштів	10	401, 131
4	Отримання основнихзасобівустановою-замовни- ком, придбаних за операціями з централізованого постачання, які проводяться за рахунок власних надходжень спеціального фонду кошторису, коли установа-закупник є бюджетною установою	10	684
	Водночас проводиться другий запис	811, 812	401
5	Безоплатна передача основних засобів	401, 131	10
	Реалізація будинків, споруд	131, 401	103
6	На суму нарахованих коштів від реалізації, що на­лежать перерахуванню до Державного бюджету України	364, 675 811	711 642
	Зміна вартості основних засобів:
7	після проведення індексації, дооцінки	10	401, 131
	уцінки	401, 131	10
8	Списання основних засобів, які стали непридат­ними на підставі виправдних документів, тау разі реалізації	401, 131	10
9	Відображення сум за не введеними в експлуата­цію об'єктами капітального будівництва	141	402
10	Прийняття в експлуатацію об'єктів капітального будівництва на підставі акта	103	401
	Водночас проводиться списання сум за незавер­шеним капітальним будівництвом	402	141

Для аналітичного обліку основних засобів призначено меморі­альний ордер № 9 «Накопичу вальна відомість про вибуття та пе­реміщення необоротних активів» форма №438 (бюджет) (Додаток К9), дані якого заносяться в книгу «Журнал-головна».

Реформування бухгалтерського обліку основних засобів у бю­джетних установах пов'язане із запровадженням 01.01.2013р. На­ціонального положення (стандарту) бухгалтерського обліку в дер­жавному секторі 121 «Основні засоби», Національного положен­ня (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 «Зменшення корисності активів», Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 129 «Інвестиційна нерухомість» (Додатки Д4, Д9.Д10.Д12).

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда» визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні опе­рації та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендо­давців.

Облік фінансової оренди в орендаря. Отримані у фінансову оренду активи суб'єктом державного сектору (орендарем), якому законодавством надане відповідне право, відображаються в бух­галтерському обліку як активи та зобов'язання за справедливою вартістю орендованого майна на початку оренди або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів. Різниця між сумою мінімаль­них орендних платежів та вартістю об'єкта фінансової оренди, за якою він був відображений у бухгалтерському обліку оренда­ря на початку строку фінансової оренди, є витратами фінансо­вої діяльності орендаря і відображається у бухгалтерському об­ліку і звітності лише в сумі, що відноситься до звітного періоду та розподіляється на пропорційній основі. Якщо в договорі про фінансову оренду не вказана орендна ставка відсотка, то для визначення теперішньої вартості суми мінімальних орендних платежів і розподілу витрат фінансової діяльності орендар за­стосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря. Витра­ти орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди (модер­нізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних ви­гід, які первісно очікувалися від його використання, відобра­жаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди.

Облік фінансової оренди в орендодавця. Суб'єкт державного сектору, якому законодавством надане відповідне право (орендо­давець), відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінан­сову оренду актив як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості, за вирахуванням доходу від фінансової діяльності, що підлягає отриманню з визнанням доходу від реалізації необорот­них активів, з одночасним виключенням з балансу орендодавця залишкової вартості об'єкта фінансової оренди з відображенням у складі витрат (собівартості реалізованих необоротних активів), якщо це передбачено законодавством та умовами договору фі­нансової оренди. Орендні платежі, що підлягають отриманню за фінансовою орендою, відображаються як погашення дебіторської заборгованості та отримання доходу. Розподіл доходу між звітни­ми періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуван­ням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборгова­ності орендаря на початок звітного

Облік операційної оренди в орендаря. Отримані в операційну оренду активи суб'єктом державного сектору (орендарем) відобра­жаються на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, зазначеною в договорі про оренду.

Орендні платежі за договором про операційну оренду визна­ються витратами на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід чи по­тенціалу корисності, пов'язаних із використанням об'єкта опера­ційної оренди.

Витрати орендаря на поліпшення об'єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструк­ція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відобра­жаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівни­цтво) інших необоротних матеріальних активів.

Облік операційної оренди в орендодавця. Суб'єкт державного сектору (орендодавець) відображає вартість і нарахування амор­тизації об'єкта операційної оренди відповідно до вимог, визначе­них у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського об­ліку в державному секторі 121 «Основні засоби». Орендні платежі, що підлягають отриманню за операційною орендою, визнача-іоться орендодавцем згідно із законодавством і в бухгалтерсько­му обліку та фінансовій звітності відображаються як збільшення дебіторської заборгованості та отримання доходу. Орендодавець дохід від операційної оренди визнає доходом відповідного звітно­го періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигід чи потенціалу корисності, пов'язаних з використанням об'єкта операційної орен­ди, а витрати з укладення договору про операційну оренду (юри­дичні послуги, комісійні винагороди тощо) визнає витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.