2.2. Організація дослідження

ЗАПОРІЗЬКА ШКОЛА ІНТЕРНАТ №1

Дослідження проводилося на базі пульмонологічного відділення Запорізької міської клінічної лікарні № 6.

У дослідженні брали участь хворі на БА, що поступали на лікування в стаціонар в фазі загострення різного ступеня вираженості. Діагноз БА, тяжкість та фаза перебігу захворювання встановлювалися згідно критеріїв класифікації БА, затверджених МОЗ України (наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р.). Вікова категорія хворих коливалась в межах 30-40 років. Усі учасники дослідження були розділені на контрольну та основну групу.

Контрольна група складалась із 10 пацієнтів (жінки та чоловіки) з діагнозом бронхіальна астма середнього ступеня важкості, стадія стійкої ремісії.

У контрольній групі був проведений курс медикаментозного лікування, курс масажу за класичною методикою (10 процедур), призначено методи фізіотерапії для загальнобіологічного впливу і з метою підвищення захисних властивостей організму в реабілітаційний комплекс включали ультрафіолетове опромінювання (УФО) на область грудної клітки.

Основна група також складалась із 10 пацієнтів (жінки та чоловіки) з аналогічним діагнозом.

Хворим основної групи був проведений курс медикаментозного лікування, а в програму ФР включали ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ) та оригінальні методики ЛФК – модифікований лікувальний комбінований масаж, модифіковану ЛГ, дозовану ходьбу по сходах, дозовану ходьба по прямій місцевості та спеціальні маніпуляційні фізичні втручання.

У контрольній і основній групі в умовах стаціонару додатково до базового лікування нами був застосований масаж поряд з комплексом спеціальної лікувальної фізичної культури та фізіотерапевтичних процедур.

Для загальнобіологічного впливу і з метою підвищення захисних властивостей організму в реабілітаційний комплекс включали ультрафіолетове опромінювання (УФО) на область грудної клітки.

Комплекс ЛФК було спрямовано на покращання функціонування дихальної системи, поліпшення функції зовнішнього дихання, збільшення екскурсії грудної клітки та укріплення дихальних м’язів. Вправи даного комплексу виконувалися пацієнтами у повільному темпі, з акцентом на контроль дихання під час виконання вправ. Заняття з ЛФК проводилися щоденно протягом усього терміну перебування пацієнтів у стаціонарі.

Моніторинг реабілітаційного процесу проводивсяметодом поточного та етапного контролю, що забезпечувало адекватне розширення режиму та інтенсифікацію фізичного навантаження кожного пацієнта. Рівень поточного контролю за процесом фізичноїреабілітації включав найбільш доступні і одночасно досить інформативні клінічні дослідження (опитування,огляд, пальпація, перкусія, аускультація, пікфлоуметріята ін.), які дозволяли проаналізувати як динаміку окремих симптомів, синдромів хвороби, так і в цілому перебіг захворювання.

Хворим основної групи в програми фізичної реабілітації включали РГГ та оригінальні методики ЛФК – модифікований лікувальний комбінований масаж,модифіковану ЛГ, дозовану ходьбу по сходах, дозовану ходьбу по прямій місцевості та спеціальні маніпуляційні фізичні втручання. В табл. 2.2 наведено склад лікування і програм фізичної реабілітації для кожної групи хворих.

Таблиця2.2