M04025

321

Оптимізація навколишнього середовища — система заходів з приведення навколишнього середовища у стан, який найбільше відповідає потребам життя і діяльності людини.

Опустелювання — виснаження аридних та напіваридних екосистем під впливом діяльності людини та посух.

Охорона вод — заходи, спрямовані на збереження кількості і якості підземних та поверхневих вод в інтересах народного господарства, зокрема роботи по збереженню водоохоронної зони лісів, запобіганню ерозії, очищенню вод, які скидаються промисловими підприємствами, тощо.

Охорона навколишнього середовища — комплекс зако-

нодавчих, адміністративних, економічних, технологічних та інших заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, оптимізації біосфери, гармонійної взаємодії людини з природою.

Охорона природного середовища — комплекс міжнародних,

державних та регіональних адміністративно-господарських, соціальнополітичних і громадських заходів, спрямованих на забезпечення фізичних, хімічних та біологічних параметрів раціонального функціонування природних систем у межах, необхідних для збереження оптимального стану навколишнього середовища.

Очищення води — усунення сторонніх домішок із води механічними, фізико-хімічними і біологічними методами.

Паводок — швидке, порівняно короткочасне підвищення рівня води у будь-якому фіксованому створі річки, яке завершується таким же швидким спадом.

Парки національні — ділянки території (акваторії) з малопорушеним природним комплексом, часто з унікальними об'єктами (водоспадами, каньйонами, гейзерами тощо), що охороняються.

Перифітон — поселення водних рослин і тварин на підводних скелях, камінні, річкових суднах, сваях та інших об'єктах.

Період вегетації — час, необхідний для проходження повного циклу розвитку рослин.

Пестициди — загальна назва хімічних речовин, що використовуються для знищення або зменшення чисельності патогенних бактерій (бактерициди), грибів (фунгіциди), нематод (нематоциди), шкідливих комах (інсектициди), кліщів (акарициди), хребетних тварин (зооциди), бур'янів (гербіциди).

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

322

Площа водозбору діюча — частина площі водозбору, з якої здійснюється стік при даному шарі опадів, що надходять на поверхню водозбору.

Поверхневі води — води суходолу, що постійно або тимчасово перебувають на земній поверхні у формі різних водних об'єктів у рідкому (водотоки, водойми) і твердому (льодовики, сніговий покрив) стані.

Повінь — фаза водного режиму річок, яка характеризується найбільшою водністю, значним, відносно тривалим підвищенням рівня води і спостерігається щороку в один і той же сезон.

Показники якості води гідробіологічні — показники якості води, які визначають при гідробіологічному аналізі: біомаса живих рослинних і тваринних організмів, чисельність популяцій, колі-титр, колі-індекс, сапрофіти та ін.

Пост водомірний — обладнання для систематичного вимірювання рівня води в річках, морях, озерах, каналах.

Пост гідрологічний — пункт на водному об'єкті, обладнаний приладами і пристроями для проведення систематичних гідрологічних спостережень.

Прогноз зміни середовища — передбачення сталих змін у природному середовищі внаслідок складних ланцюгових реакцій, пов'язаних як із прямим впливом людини на середовище, так і з віддаленими опосередкованими наслідками таких впливів.

Прогнозування якості поверхневих вод — наукова діяльність,

спрямована на виявлення та вивчення можливих альтернатив майбутнього розвитку загального стану та змін якісних і кількісних характеристик води.

Програма спостережень — теоретично і експериментальне визначена оптимальна кількість показників і послідовність досліджень, які дають змогу отримати повну і достовірну інформацію про якість води у певному місці у визначений час.

Продуктивність екосистеми — кількість живої речовини, що утворюється в екосистемі протягом року на одиницю площі чи об'єму води.

Психрометр — прилад для вимірювання вологості повітря.

Пункт спостереження за якістю поверхневих вод — місце на водоймищі або водотоці, де проводять комплекс робіт для одержання даних про якісні і кількісні характеристики води.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

323

Радіоекологічний моніторинг — комплексна інформаційно-

технічна система спостережень, досліджень, оцінювання й прогнозування радіаційного стану біосфери, територій поблизу АЕС, потерпілих від радіаційних аварій.

Режим грунту водний — сукупність явищ, що визначають надходження, переміщення, витрату й використання рослинами ґрунтової вологи.

Режим річок — закономірні зміни (добові, сезонні, багаторічні) рівнів і витрат води, швидкості течії, температури і льодових явищ, хімічного складу води, а також рельєфу русла, характеру берегів тощо.

Рекультивація — штучне відновлення ґрунтового і рослинного покривів після техногенного порушення природи.

Речовина антропогенна — хімічна сполука, введена у сферу Землі завдяки діяльності людини.

Речовина забруднююча — будь-яка хімічна речовина, тепло або біологічний вид, що в результаті господарської діяльності потрапляють у водний об'єкт або виникають у ньому в кількостях, які виходять за природні допустимі коливання або за середній природний фон, що призводить до погіршення якості води для водокористування і водопостачання.

Ризик екологічний — можливість несприятливих для екологічних ресурсів наслідків будь-яких антропогенних змін існуючих природних об'єктів і факторів.

Рівень води максимальний — найвище положення рівня води в момент найбільшого наповнення русла річки, водосховища, озера.

Рівень радіоактивності — сумарна інтенсивність саморозпаду радіоактивних елементів у навколишньому середовищі. Залежить від природного фону радіоактивності й кількості антропогенних радіоактивних забруднювачів середовища.

Річки (ріки) — водні потоки, що течуть у природних руслах і живляться за рахунок поверхневого і підземного стоків з їх басейнів.

Родючість — здатність ґрунту задовольняти потреби рослин в елементах живлення, воді, забезпечувати кореневі системи достатньою кількістю кисню, тепла для нормальної життєдіяльності.

Рослина-індикатор — рослина, у якої ознаки ушкодження виявляються при впливі фітотоксичної концентрації забруднюючих речовин або їх суміші.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

324

Рослина-монітор — рослина, за ознаками ушкодження на якій можна отримати інформацію про кількість забруднюючих речовин або їх суміші у довкіллі.

Самоочищення — сукупність фізичних, хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних процесів, які зумовлюють розклад, утилізацію забруднюючих речовин, що частково відновлює природну якість морських вод.

Санітарно-захисні зони (СЗЗ) — ділянки землі навколо під-

приємств, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на навколишнє середовище та здоров'я людини.

Сапробіонти — організми, що існують у водах, забруднених органічними речовинами.

Сапробність— комплекс фізико-хі-мічних властивостей організму, що зумовлює його здатність існувати у водах, забруднених органічними речовинами; забруднення води органічними речовинами.

Седиментація — процес осадження дрібних часточок під дією гравітаційного поля або центробіжних сил.

Середньодобова граничне допустима концентрація (ГДКс.д.)

—характеристика небезпечності шкідливої речовини, встановлена для попередження загальнотоксичного, канцерогенного, мутагенного та інших впливів речовин на організм людини.

Середовище — сукупність умов, які діють на організм, популяції або біоценоз, викликаючи відповідну їх реакцію, забезпечуючи існування їх і обмін речовин та енергії.

Смуга відчуження — територія обабіч залізниць (по 50 м) та автошляхів (по 25 м), що використовується за транспортним призначенням і вилучена з іншого землекористування.

Смуга захисна — лісові й незаліснені площі, виділені для захисту доріг від снігових, піщаних, пилових заносів та для виконання санітарно-гігієнічних і естетичних функцій.

Солоність води — вміст розчинних солей у природних водах (прісна вода — до 0,5—1 г/л, солонувата — від 1 до 3, слабосоло-на — від 3 до 10, солона і дуже солона вода — від 10 до 50, розсіл, або ропа,

—понад 50 г/л.)

Спостереження візуальні — метод визначення стану водного об'єкта шляхом безпосереднього його огляду.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

325

Створ пункту спостереження — умовний поперечний переріз водоймища або водотоку, де проводиться комплекс робіт для отримання інформації про якість води.

Стійкість екологічна — властива системі внутрішня здатність протистояти змінам, зберігати свою структуру і функціональні особливості при дії зовнішніх факторів.

Тип ґрунту — опорна! основна одиниця систематики грунтів, яка об'єднує грунти одного типу грунтотворення, подібні за будовою генетичного профілю, процесами мінералізації органіки, біохімічними процесами, розміщенням у схожих природних умовах.

Фітомеліорація— система заходів, спрямована на поліпшення природних умов шляхом регламентованого використання і культивування рослинних угруповань (створення лісосмуг, вирощування меліо-рантних культур тощо).

Фітопланктон— сукупність рослинних організмів, які населяють товщу води морських та прісних водоймищ і пасивно переносяться течіями.

Фітоценоз — сукупність рослинних організмів на порівняно однорідній ділянці, які перебувають у складній взаємозалежності один з одним, з тваринами і з навколишнім середовищем.

Фонова концентрація — статистичне вірогідна максимальна концентрація, (Сф, мг/м3), яка характеризує забруднення атмосфери.

Фоновий моніторинг — багаторічні комплексні спостереження за визначеними об'єктами природоохоронних зон для оцінювання і прогнозування змін стану екосистем, віддалених від об'єктів промислової і господарської діяльності.

Хімічне забруднення грунту — зміна природного хімічного складу грунту внаслідок проникнення в грунт нехарактерних для нього речовин або збільшення концентрацій природних речовин до величин, що перевищують норму.

«Цвітіння» води — масовий розвиток фітопланктону, що викликає зміну забарвлення води, значне погіршення умов існування у водоймах, особливо кисневого режиму.

Якість атмосферного повітря — сукупність властивостей по-

вітря, яка визначає ступінь впливу фізичних, хімічних і біологічних факторів на людей, рослинний та тваринний світ, а також на матеріали, конструкції і довкілля загалом.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

326

Рекомендована література

1.Акимова Т.А., Хаскин В.В. Экология: Учебник для ВУЗов.2- е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 405 с.

2.Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посібник. – К.: Лібра, 2006. – 368 с.

3.Коробкин В.И., Передельский Л.В. Экология. – Ростов-на-

Дону: Феникс, 2001. – 576с.

4.Социально-экономический потенциал устойчивого развития: Практикум / Под ред.. проф.. Л.Г.Мельника и Л.Хенса. – Сумы: ИТД «Университетская книга», 2007. – 335с.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com