M04025

91

абсолютна більшість причин випадків смерті залежить безпосередньо від безпеки в побуті, соціального клімату і дещо меншою мірою від безпеки на виробництві. Отже, безпека людини значною мірою залежить від неї самої, її обережності, виваженої поведінки.

Першу науково обгрунтовану оцінку тривалості життя населення України було одержано на основі даних таблиць смертності за 1896-1897 рр , а саме 36 років (35,9 року для чоловіків І 36,9 року для жінок) У Росії в цей час тривалість життя становила 32 роки, у Франції — 47 років

У 1926-1927 рр. очікувана тривалість життя в Україні становила 42,9 року для чоловіків і 48,8 року для жінок, що майже на 4 роки було вище, ніж у Росії, і значно нижче, ніж у Франції.

Найвищий рівень очікуваної тривалості життя в Україні в XX ст. спостерігався одразу після Другої світової війни і наприкінці 50-х років, коли Україна за цим показником наздогнала Францію. Максимальна очікувана тривалість життя в Україні спостерігалася в 1966 р., коли у чоловіків вона становила 68 років (проти 63,9 у Росії і 67,5 у Франції), у жінок — 75,2 року (проти 72,5 у Росії і 73,7 у Франції). Таким чином, на початку 60-х років XX ст. тривалість життя в Україні була на одному рівні з окремими розвиненими країнами світу. Через те, що громадяни України не бачать подальших перспектив на вітчизняному ринку праці, українці з вищою освітою працюють за кордоном простими робітниками, внаслідок чого багато хто з них втрачає свої професійні навички.

Значні еміграційні потоки зосереджені в напрямку таких країн, як Польща (300 тис. українців), Італія (200 тис.), Чехія( 100-200 тис), Португалія( 140-150 тис), Іспанія (до 100 тис). серед прибулих в Україну 79% іммігрантів приїхали з країн СНД та 21% з інших країн.

Держава активно сприяє трудовій міграції шляхом видачі ліцензій на посередництво по працевлаштуванню за кордоном. Крім того, Україна підписала відповідні умови про легальне працевлаштування своїх громадян з Іспанією, Португалією, Італією, Чехією і Польщею, але на практиці вони не діють, що обумовлює необхідність більш ефективного співробітництва у даній сфері. Але міграція є не тільки позитивним явищем, а й негативним. Міграція «людського капіталу» - особлива проблема для України, це виїзд із країни людей, здатних працювати головою. За останні 10 років з України виїхало 574 доктора наук, 907 кандидатів наук, до того ж 1/3

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

92

з них молодша за 40 років, а також значна кількість лікарів,технологів та інших висококваліфікованих спеціалістів виїхали через низьку оплату праці і високий рівень безробіття.

Рис. 3.1 Середньорічний приріст населення (а) та загальна чисельність населення земної кулі (б).

Мобільність більш висока серед молоді та освічених людей. Моральні витрати на міграцію пов’язані із втратою друзів і знайомих,

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

93

відхід від ділових і особистих зв’язків, знань необхідних для роботи, навколишнього оточення. У молоді ці втрати істотно менші, ніж у людей старшого віку. Ринок праці для осіб з високим рівнем освіти значно ширше, ніж для малоосвічених, і фактично є міжнародним для людей з вищою освітою, що знають мову.

Якщо у 2004 році загальні витрати на науку з держбюджету становили 0,4 % валового внутрішнього продукту, то в 2005 – 0,31%, у 2006 – 0,25% ВВП. Щорічні витрати на одного науковця в Україні не перевищують 700 доларів США, тоді як в Ізраїлі – 41 тис, у Південній Кореї – 60 тис, у США – 180 тис.

За даними прогнозу ООН на середину ХХІ століття в Україні буде мешкати близько 26 млн людей.

На уроках фізкультури почастішали летальні випадки. Це свідчить про те, що здоров’я українців на межі катастрофи. Про це також свідчать реальні показники очікуваної тривалості життя: Україна – 67 років, Швеція, Іспанія, Швейцарія – понад 80 років. Очікувана тривалість здорового життя: Україна – 55 років, Ісландія, Швеція, Швейцарія – понад 70 років та індекс DALY, котрий характеризує втрачені роки здорового життя.

За даними міжнародних організацій (дані Всесвітнього банку) населення України скоротиться до 37 млн до 2025 року і згідно прогнозу ООН, до середини ХХІ століття в Україні проживатиме приблизно 26 млн осіб.

За даними НАМН України, захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 літ виросла майже на 27%. Якщо у першому класі вже нараховується понад 30 відсотків дітей з хронічними захворюваннями, то до п’ятого класу їх кількість зростає до 50 %, а в дев’ятому становить вже 64%.

В цілому лише у 7% українських школярів спостерігається задовільний функціональний стан організму, пише ZNUA.

Вже у першому класі відхилення в стані опорно-рухового апарату спостерігається у 11% школярів, носоглотки – 25%, нервової системи – 30%, алергійні прояви у 25% дітей. З першого по дев’ятий клас частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 рази (хвороба відмінника), частота порушень постави( осанки) теж у 1,5, розповсюдженість хвороб органів травлення – у 1,4 рази, хвороб ендокринної системи – в 2,6 разів. Але в той же час всього 5% учнів зачислено у спеціальну медичну групу.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

94

Ще трагічніші дані інституту педіатрії НАМНУ, за якими тільки 6-10% підлітків 12-18 літнього віку є здоровими, а у 50 % хлопців і 65% дівчаток резерви адаптаційних можливостей низькі або нижче середнього.

За даними ВОЗ головною причиною випадків смерті на Європейському континенті є інфекційні хвороби, на які припадає понад 85%.

Крім того, стан здоров’я і спосіб життя нерозривні. За даними парламентських слухань «Молодь за здоровий спосіб життя», у 27 % українського населення не вистачає коштів на здорове харчування. До того ж в Україні палять 45% юнаків та 35% дівчат, 68% хлопців та 64% дівчат вживають алкоголь, 13% молоді вживає «легкі наркотики». (http://news.mail.ru/imworld/ukraina/society/5476620.

3.7 Ресурси біосфери і потреби людства

Як і чимало інших узагальнюючих термінів, слово "ресурси" прийшло до нас з французької мови (геззоигсез), де воно "народилося" від стародавнього дієслова, яке означало "вирішити, виплутатися з проблем, розв'язати". Як і на своїй батьківщині, слово "ресурси" у нас вживають для позначення будь-яких матеріальних чи нематеріальних об'єктів або засобів, які необхідні "комусь і чомусь" для задоволення своїх потреб, досягнення мети чи вирішення проблеми.

Якщо обмежитися лише проблемами людини, діапазон поняття "ресурси" лишається все-таки дуже широким — від "ресурсів мови" для поета чи письменника, "ресурсів організму хворого" для лікаря аж до "ресурсів нафти у певному родовищі" для геолога. Одразу зазначимо, що номенклатура ресурсів на диво швидкозмінна, вже список потреб одного тільки виробництва завтра буде не таким, як учора. Зміни технологій, відкриття та інші причини (серед них певне місце належить і примхам моди) "раптом" перетворюють нікому не потрібну раніше сполуку чи елемент у щось надцінне, варте пошуків мало не в центрі Землі.

Наведемо спрощену класифікацію ресурсів, які поділяються на три великі групи:

§ матеріальні (будівлі, транспорт, інструмент, а також інші засоби виробництва та задоволення потреб людини, що мають антропогенне походження);

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

95

§трудові (наявне населення, його віковий склад і стан здоров'я, освітній рівень, інтелектуальна активність і професійна компетентність, інформаційне забезпечення тощо);

§природні.

Природні ресурси. Природні ресурси — дуже широке поняття. За радянських часів до них зараховували "всі компоненти довкілля і всі умови існування, які тією чи іншою мірою потрібні для людини чи безпосередньо використовуються нею для задоволення всього комплексу власних потреб". Цілковито ігнорувалися екологічні пріоритети. На догоду "задоволенню забаганок і потреб" керівної еліти існуючого покоління вважалося допустимим обкрадати усі наступні покоління й шкодити їх здоров'ю.

"Екологічні" визначення природних ресурсів включають у себе як наведені рядки, так і доповнення типу "...потреб сьогодення, близького та віддаленого майбутнього".

Існують кілька варіантів класифікації природних ресурсів. Наведемо типову класифікацію, згідно з якою до природних ресурсів належать:

§біологічні (біотичні — харчові продукти тваринного чи рослинного походження та абіотичні — повітря, вода тощо);

§енергетичні і мінеральні (традиційні і нетрадиційні джерела енергії і види палива, рудні та інші види сировини тощо);

§кліматичні (сприятливі для життя, праці, розмноження температура, вологість, опади тощо);

§життєвий простір (місце для проживання, праці

івідпочинку);

§генетичний фонд (заповідники та засоби збереження видової різноманітності довкілля як ресурсу для забезпечення рівноваги біосфери і виведення нових продуктивних сортів рослин і тварин).

Окрім цього поділу використовують три парних поняття для іншої градації ресурсів:

§вичерпні — невичерпні;

§відтворювані — невідтворювані;

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

96

§замінні — незамінні.

3.8 Закони природи і популяція людей.

Спадковість людини. Створена в процесі становлення виду homo sapiens генетична програма визначає його як біологічний вид. вона записана в молекулах ДНК, досить консервативна і являє собою найкоштовніший з природних ресурсів. Але від покоління до покоління ДНК людини втягують у різноманітні генетичні процеси – фактичні ті ж самі що і у будь-якої іншої тварини:

§мутаційний процес, що безпосередньо змінює структуру ДНК;

§міграція генів – відток або приток генів з інших популяцій;

§дрейф генів – випадкові коливання частот генів;

§природний відбір – напрямлено змінюючий частоти генетичних ознак.

Мутаційний процес в умовах природного тла не може вплинути на життя популяції. Але людина сама ввела в своє оточуюче середовище ядерну енергію, яка має виключно мутаційну активність. Людина в побуті та на виробництві використовує сотні тисяч хімічних сполук, серед яких з’явилися мутагени, котрих не існує в природі ( бензопірен та інші).

Випадковий дрейф і міграції генів серед тварин звичайне явище, котре призводить до утворення екотопів, що, розвиваючись в ізоляції, можуть утворити в процесі еволюції нову расу або навіть нову видову популяцію. Відносно людини цей чинник – генний дрейф – втратив значення в умовах урбанізації, але ще у ХІХ столітті існували групи населення – «ізоляти». Зміна параметрів міграції призводить до розширення кола шлюбних зв’язків, до зростання ролі міжнаціональних і гетеро локальних (на великих відстанях від місць проживання) шлюбів. Це має як позитивні, так і негативні наслідки.

Природний відбір відіграє вирішальну роль в еволюції всіх видів, в том у числі й людини. Завдяки соціальним перетворенням і розвитку медицини у розвинених країнах тиск природного відбору значно зменшився. Однак, чи діють на людину закони природи? Як біосоціальна істота, людина не позбавилася від загально біологічних закономірностей, універсальних для всього живого. Є дані (Ю.П.

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

97

Алтухов, О.Л. Курбатова), що 5% ембріонів людини гине на ранніх стадіях розвитку, 3% складають мертвонароджені, 3% - смертність до настання репродуктивного віку, 20% дорослих не беруть шлюб і 10 % шлюбів безплідні.

Таким чином, примірно 50% первинного генофонду не відтворюється у наступному поколінні і значна частина цих змін генетично обумовлені.

Штучне середовище і еволюція людини. Рушійною силою еволюції є природний відбір, тиск якого в розвинених країнах взагалі, а особливо в урбосистемах, значно знижений. Чи застосовні до популяції людей закони природи?

Гостро дискусійними залишаються практично всі аспекти застосовності законів природничих наук до великих груп людей і людства в цілому. Наприклад,чи притаманна виду homo sapiens властивість саморегулювання його чисельності? Біологи, етологи, екологи накопичили чимало даних про долю видів, чисельність популяції яких зазнає «демографічного вибуху», але як ці дані застосувати до людства?

Вплив швидко зростаючого виду на довкілля обов’язково викликає його відповідь. Оскільки біосфера незрівнянно сильніша від будь-якого виду, то вона щоразу знаходить можливість скоротити його чисельність до прийнятого рівня, змусити перейти до рівноважних стосунків із довкіллям.

Засоби, які природа використовує для цього, можна поділити на дві групи: ультимативні і сигнальні.

Ультимативні (або первинні) містять такі чинники: їжу,

конкурентів, паразитів, збудників хвороб і епідемій, хижаків, змінені хімічні і навіть фізичні характеристики середовища та інші. Жоден вид не може ізолюватися і врятуватися від цих чинників. Ультимативні чинники діють безпосередньо, ефективно, нещадно і невідворотно, грубо і невблаганно.

Серед найефективніших ультимативних засобів – поява в забрудненому надто численною популяцією довкілля нових видів патогенних мікроорганізмів. Велика швидкість видоутворення і розмноження найпростіших робить неможливим паралельного і такого самого швидкого пристосування виду до збудників хвороб. Тимчасово вид являється незахищеним повністю, виникає страшна

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

98

епідемія, яка часто зменшує популяцію у сотні або тисячі разів ( мишевидні гризуни). Вид починає практично з нуля, поступово розвиваючи свій імунітет до збудників хвороб. Поява і розповсюдження вірусу СНІДу має цілком достатню ефективність для скорочення чисельності людей у багато разів. Поява вірусу СНІДу – підтвердження того, що людина живе створіння і не може опинитися поза дією законів екології.

В Індонезії розповсюдження вірусу курячого грипу F5M1 стало небезпечним для людей. Мутація вірусу F5M1 призвела до захворювання 250 осіб на курячий грип, 150 з них померли. Сьогодні

– це одна з найнебезпечніших ситуацій, що може призвести до загибелі величезної кількості землян.

Деякі види уникають впливу ультимативних засобів і виробили здатність сприймати і використовувати сигнальні (вторинні) засоби – засоби завчасного зменшення швидкості зростання чисельності виду до доцільних меж. Чи належить людина до захищених природою від нещасть і колапсів видів, чисельність яких автоматично утримується у точній пропорційності до біологічної ємності середовища? Людина має лише незначні ознаки схильності до окремих проявів урахування сигнальних засобів у випадку перенаселеності та порушення рівноваги з довкіллям. Висновки англійських економістів Т. Мальтуса та Д. Рікардо – що надмірне зростання людності призведе до недостатності забезпечення наявними природними ресурсами і збільшення кількості бідних і голодних, і тому необхідне обмеження народжування: замість 10-15 дітей 2-3 дитини.

Більшість населення Землі проживало в селах і тут велика родина була необхідна, щоб виробляти засоби існування. У гонитві за продукуванням найнеобхіднішої частини робочої сили подекуди справа доходила до знищення «зайвих» дочок. Так робили кочівники Близького Сходу, аж до появи мусульманства із забороною вбивати маленьких дівчаток. Однак у Китаї, наприкінці 70-х років ХХ століття для порятунку від голоду керівники компартії ліквідували колгоспи і віддали землю селянам, які дістали право вільно використовувати надлишки продукції, що за умов високого врожаю могли отримати на власній землі. На цей час в Китаї діяв закон,за яким кожна родина мала право на одну дитину. Сім’ї почали знищувати новонароджених дівчаток, які не змогли б у майбутньому працювати на полі. Якщо факт пологів не вдавалося приховати, батьки запевняли, що дитина

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

99

народилася мертвою. Експерти вважали, що за 2 роки у віддалених селах було знищено від 5 до 10 мільйонів дівчаток. Сьогодні здійснюється тотальний контроль за пологами.

Існує три головних підходи до розв’язання проблеми зниження коефіцієнту народжуваності: економічний розвиток, контроль народжуваності та соціально-економічні зміни. Оптимальніший варіант – поєднання двох підходів – економічного розвитку та контролю народжуваності, а у деяких випадках – всіх трьох.

3.9. Людина та екосистеми.

Поняття про екосистеми. Екосистеми – основна одиниця біосфери. Це просторова система, що охоплює історично

сформований комплекс живих істот, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, та неживих компонентів середовища, їх існування, які залучаються в процес обміну речовин та енергії. У кожній екосистемі відбувається обмін речовин та обмінні енергетичні процеси. У кожній екосистемі два основних компоненти: організми з одного боку, і фактори неживої природи з іншого.

За масштабами екосистеми поділяються на мікросистеми, мезоекосистеми і глобальні екосистеми. За ступенем трансформації людською діяльністю екосистеми поділяються на природні, антропогенні та антропогенно-природні.

У промислово розвинутих країнах екосистем на захоплених людською діяльністю територіях майже не залишилось, можливо у заповідниках. Лісові насадження, луки, лани – все це антропогенноприродні екосистеми,хоча й складаються майже виключно з природних компонентів, але створені і регулюються людьми.

До антропогенних екосистем належать екосистеми, в яких переважають штучно створені антропогенні об’єкти, в яких окрім людей можуть існувати лише окремі види організмів, що пристосувалися до цих специфічних умов. Це міста, промислові вузли, села (в межах забудови), кораблі тощо.

Навмисна і ненавмисна дія на екосистеми. Кожна людина в світі повністю залежить від екосистем Землі і тих послуг, які вони надають: вода, їжа, енергоресурси, регулювання стихійних лих,

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com

100

контроль над хворобами, регулювання клімату, духовне задоволення, естетична насолода. За останні 50 років навмисно і ненавмисно люди змінювали ці екосистеми швидше та інтенсивніше ніж у будь-який інший порівнюваний період у людській історії, в основному для задоволення зростаючої потреби у їжі, деревині, волокнах та паливі.

За 30 років після 1950 року було розорано більше земель, ніж за 150 років (між 1700 та 1850 рр). Землі, що обробляються сьогодні вкривають ¼ сухопутної поверхні Землі (30% ландшафту – орні землі, землі під сівозмінами, загінне скотарство або прісноводна аквакультура).

За останнє десятиріччя ХХ століття було втрачено близько 20% світових коралових рифів і ще 20% деградувало. Зникло 35% площі мангрових лісів.

Об’єм води, підпряжений греблями, збільшився у 4 рази порівняно з 1969 роком і у водосховищах накопичено води у 3-4 рази більше, ніж є у природних річках. Вилучення води з річок та озер подвоїлося порівняно з 1960 роком, 70% цієї води у всьому світі використовується у сільському господарстві.

Після 1960 року потоки біологічно доступного азоту у наземних екосистемах подвоїлися, а потоки фосфору потроїлися. Більше половини всіх штучних азотних добрив було використано на планеті після 1985 року.

Деякі екосистемні зміни відбулися ненавмисно, через види діяльності, що не стосувалися екосистемних послуг: будування доріг, портів і міст та очистка стічних вод. Але більшість екосистемних змін стали прямим або опосередкованим результатом змін, викликаних потребою задоволення зростаючого попиту на екосистемні послуги.

Сучасні дослідження свідчать, що деякі стихійні явища можуть бути пов’язані з антропогенними чинниками. Землетруси і повені, посухи та вибухи підземних газів – до всіх цих подій так чи інакше причетні люди.

Наприклад, одним з основних ресурсів країни Бангладеш є деревина. Продаж її до Америки дає валюту, а вирубка лісів призвела до того, що ріки стали частіше виходити з берегів, спричиняючи тяжкі лиха населенню. У Татарії, де здавна видобувають нафту, почастішали землетруси. Будування водосховищ теж несе небезпеку. Величезні маси води, навмисно зібрані людиною в одному місці, тиснуть на землю, спонукаючи зсуви земних шарів. Внаслідок цих рухів

PDF создан испытательной версией pdfFactory Pro www.pdffactory.com