24. Особливості галузевої структури господарського комплексу Придніпровського економічного району України. Його роль в економіці країни.

Придніпровський економічний район. Район розташований у центральній і південно-східній частинах країни, у басейні Дніпра. Площа його становить – 59,1 тис. км² (9,8% території України). Район охоплює Дніпропетровську та Запорізьку області. Межує на півночі з Північно-Східним, на сході – з Донецьким, на півдні – з Причорноморським, на заході – з Центральним економічним районами. Південь Запорізької області омивається водами Азовського моря.

Велику роль у розвитку господарства Придніпров'я відіграє АПК. За валовою продукцією сільського господарства район посідає шосте місце серед економічних районів країни. Головною галуззю сільськогосподарського виробництва є рослинництво. Під зерновими культурами зайнято більше 53% посівних площ. Більша частина посівів зернових припадає на озиму пшеницю. Значні площі відведено під посіви кукурудзи на зерно. Землі під пшеницею і кукурудзою розміщені доволі рівномірно по всій території Придніпров'я. Третє місце серед зернових посідає ярий ячмінь. Вирощують також просо та гречку. Різко зменшилися площі під вівсом, житом, яке висівають тільки на півночі регіону і ярою пшеницею.

Зросли посіви технічних культур (до 25%), з яких основне значення має соняшник (Дніпропетровська, Запорізька обл.) та цукрові буряки (Дніпропетровська обл.). Поширені посіви коноплі, льону-кудряшу, рицини (понад 50% посівної площі в Україні). Певного розвитку набуло вирощування овочевих культур і картоплі. Посіви баштанних культур найпоширеніші на півдні Дніпропетровської і Запорізької областей. Тут же добре розвинені садівництво і виноградарство. Значна частина площі відводиться під кормові культури (17,0%).

Потреби населення індустріальних центрів визначають спеціалізацію тваринництва. Провідну роль відіграє молочно-м'ясне скотарство. Розвинуті також свинарство, птахівництво, вівчарство. У водосховищах Дніпра і в Азовському морі виловлюють рибу. Крім того, певна роль належить кролівництву, шовківництву.

Економічні зв’язки. З Придніпровського району у Донбас постачають залізну і марганцеву руди, алюміній, титан, гірниче і металургійне устаткування. В усі економічні райони країни звідси надходять легкові автомобілі, шини, лаки і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо, продукція АПК (олія, черешні тощо). Водночас Придніпров'я є одним із найважливіших експортерів промислової продукції до країн Європи, Азії та Африки, куди вивозять залізну і марганцеву руди, прокат, металургійне устаткування тощо. З інших районів країни Придніпров'я отримує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування, різноманітні машини та обладнання, продукцію легкої промисловості та АПК.

25. Місце і роль промисловості в сучасній економіці України. Провідні галузі. Форми територіальної організації промисловості. Місце і роль промисловості в сучю економіці Укр..Провідна галузь. Форми територіальної організації промисловості. В Україні розвинуті майже вci відом1 галуз1 промисловості За часткою продукції серед ycix галузей виділяеться машинобудування . Дал1 йде харчова i легка промислов1сть, чорна металургія , паливна та xiMiчна i нафтох1м1чна галуз1 Деякі галуз1 промисловост1, наприклад паливна i електроенергетична, чорна i кольорова металурпя та деякі iнші, формують міжгалузеві промислові комплекси. Це системи економічно зв'язаних МіЖ собою виробництв, діяльність i розміщення яких технологічно i територіально зумовлен1. Найважлившшми М1жгалузевими промисловими комплексами е: паливно-енергетичний, металургійний, машинобуд1вний, л1совиробничий. Деяк1 галуз1 взаємодіють з іншими, утворюючи складні народногосподарськ! комплекси. Наприклад, харчова i легка промислов1сть використовують про-дукщю с/г виробництва, забезпечуючи населения продуктами харчування та товарами народного споживання. Структура промислового виробництва, тобто співвідношення галузей, у країні весь час змінюеться. Так, протягом останнього десятиліття поступово зростає частка машинобудування, деревообробної i целюлозно-паперової промисловості i зменшується — чорної металургії, харчової та xiMiчHoї i нафтохімічної промисловості. Досить стабільна частка елекгроенергетики, промисловості будівельних MaTepiaлів.Нин1 в укр. e державні та недержавн1 підприємства. Багато з них входять до складу виробничих об'єднань (ВО), що згруповують підприємства з однаковою продукц1ею або ті, що мають тісні виробничі зв'язки. Форми територіальної орг.анізації промисловості. Територ1а-льна орган1зац1я промисловості зумовлена формуванням виробничо-mepumopiальних об'єднань двох типів: промислових угруповань та про-мислових комплексів;Промислові угруповання - це сукупність кількох п1дприемств, об'еднаних не виробничо-технологічними зв'язками, а транспортно-гео-граф1чним положеням, сп1льн1стю використання об'ект1в 1нфраструктури i Bciei системи обслуговування. Для промыслового комплексу, крім зазначених ознак, характерні Ticнi виробничо-технологічні зв'язки на основі послідовної i комплексної переробки сировини, відходів виробництва та спільного випуску готової продукції. Виробничо-територіальним угрупованням р1зних тип1В відповідають різні територіальні одиниці Якщо, наприклад, у населеному пункти розміщене одне підприємство, то таку тер. нази-вають промисловим пунктом, а якщо трупа підприемств, слабо пов'язаних між собою виробничими зв'язками, - то промисловим центромЗа визначенням економістів, npoмислові вузли - це локальні ком-плексн1 виробничо-териториальні угруповання підприемств, які розм1щен1 близько один в1д одного i пов'язан1 м1ж собою тісними виробничими й виробничо-технолог1чними зв'язками, едністю транспортно-географ1чно-го положения, сп!льн1ми системами інфраструктури й населених м1сць з метою найефективнішого використання природних, матер!альних i тру-дових pecypciB. Промисловий район — складніше й ширше за територ1ею формуван-ня. Biн виникае на ocноBi комплексів, угруповань або внаслідок взаемодії цих формувань.Поняття «промислова зона» означае сукупність промислових районів або досить великих просторових ареал1в з високою концентрацією у них про-мисловості.Категор1я «промислова агломерація створюе агломераційний ефект, який полягае в тому, що компактно розміщені об'екти завжди ефективніші, ніж 1зольовані, розпорошені. Комплексне розм1щення підприемств мае велике економ1чне зна­чения, оскільки створюе додатковій економ1чний ефект. HaBiTb при розм1щенн1 к1лькох підприемств на пор1вняно обмеженій території вони можуть спільно використовувати загальну транспортну мережу, сирови-пу, палнвно-енергетичну i буд1вельну бази, обслуговуюч1 виробництва тощо, а це сприяе економії матер1алыних, грошових i трудових pecypciB.

26. Рослинництво України та його структура. Основні зернові й технічні культури, їх розміщення.Рослинництво. Частка рослинницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства становить 56,5%. Найсприятливіші умови для його розвитку у степовій і лісостеповій зонах. Посівні площі становлять 28,8 млн га, в тому числі під зерновими – 13,7, технічними – 3,7, картоплею і овоче-баштанними – 2,1, кормовими культурами – 9,2 млн га. Площа чистих парів становила 3,0 млн га.

Зернові культури займають понад 45% посівних площ. Основне виробництво зерна зосереджено у Степу і Лісостепу, де виробляють від­повідно 45 і 40% його загального обсягу. Менше зерна виробляється у Поліссі та Карпатах. Основні зернові культури в Україні – озима пшениця й жито; круп'яні – просо, гречка та рис; зернофуражні – ячмінь, кукуру­дза й овес, зернобобові – горох. Спостерігається значна відмінність у показних врожайності зернових культур. Так на Поліссі та в Карпатах врожайність пшениці у 1,5-2 раза нижча, ніж у центральних та південних областях.

Озима пшениця – основна продовольча зернова культура. Найвища концентрація посівів у сте­повій (50%) і лісостеповій (30%) зонах, значно менше у Поліссі, Карпатах. Ярова пшениця культивується у лісостепу.

Яровий ячмінь – друга після пшениці зернова культура за площею по­сівів і валовими зборами зерна. Посіви його поширені у північному Степу, Лісостепу, а також у передгірних районах Карпат.

Озиме жито вирізняється холодо- та посухостійкістю. Невибагливе воно й до піщаних грунтів, осушених земель. Основні посіви його зосереджені на Поліссі (понад 60%), у Карпатах і деяких лісостепових районах.

Кукурудза – цінна продовольча і фуражна культура, належить до пізніх ярових культур. Вона вимоглива до родючості грунтів, боїться приморозків, і тому основні по­сіви цієї культури зосереджені в Степу та в південній частині Лісостепу. Більше за все кукурудзи виробляють Полтавська, Дніпропетровска, Донецька області, північні райони Запорізької та Луганської областей, південь Вінницької та Одеська область. Висока врожайність кукурудзи понад 30 ц/га у лісостеповій зоні та окремих районах Степу, Закарпаття.

Овес – допоміжна фуражна культура. Найбільше посівних площ зосереджено у Поліссі і в районах Карпат.

Просо, гречка, рис – цінні круп'яні культури. Просо як посухостійку культуру вирощують переважно в Степу, найбі­льші врожаї отримують у Лісостепу (Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській обл.). Гречку вирощують у лісостепових і поліських областях, ме­нше – у степових. Рис вирощують на поливних землях (22 тис. га) у Херсонській, Миколаївській, Одеській областях та АР Крим.

Зернопромисловий підкомплекс АПК здатний не тільки забезпечи­ти внутрішні потреби країни, але й експортувати значну кількість продукції.

Проблеми інтенсифікації виробництва. Через надмірне забруднення природного середовища актуальною нині є проблема виробництва екологічно чистої харчової продукції. Екологізація розвитку продуктивних сил і насамперед сільського господарства є важливим напрямом державної політики і господарської діяльності населення.

27. Роль АПК Подільського економічного району в територіальному поділі праці країни.Агропромисловий комплекс. Основою господарського комплексу району є потужний АПК, який базується на інтенсивному, багатогалузевому сільському господарстві і спеціалізується на землеробстві зерново-буряківничого і тваринництві молочно-м’ясного напрямів. Рівень освоєння земель дуже високий. Сільськогосподарську сировину використовує більшість промислових підприємств Поділля. В АПК зайнята основна частина населення.

Провідна галузь сільського господарства району – рослинництво. Близько 50% усіх посівних площ зайнято під зерновими культурами, серед яких, насамперед, виділяється озима пшениця, а також ячмінь, кукурудза та зернобобові. Вирощують також овес, просо, гречку. Серед кормових культур поширені конюшина, люцерна, однорічні та багаторічні трави. Розвинуте картоплярство та овочівництво. Значні площі зайняті під садами і ягідниками, а у Придністров'ї – під виноградниками.Основна технічна культура району – цукрові буряки. За їхніми валовими зборами Поділля посідає перше місце в країні (до 30%). З інших технічних культур тут вирощують соняшник і тютюн.

Тваринництво тісно пов'язане з рослинництвом і переробною ланкою АПК. Так, кормові культури займають понад 28% усієї посівної площі. Відходи цукрової та інших галузей харчової промисловості використовуються для відгодівлі худоби. Домінує молочно-м'ясне скотарство, розвиваються свинарство, птахівництво, вівчарство, рибництво і бджільництво.

Харчова промисловість. Найрозвинутішими галузями харчової промисловості є цукрова, спиртова, м'ясна, молочна, маслоробна, сироварна, борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, плодоовочева, хлібопекарська. Перше місце посідає цукрова промисловість. У цій галузі працюють 64 заводи, які виробляють третину цукру в країні. Найбільшими заводами є Гайсинський, Кирнасівський-2, Бернадський, Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька), Кременецький, Чортківський (Тернопільська).