1.5. Фізичне виховання дітей з церебральним паралічем ( проблема опорно – рухового апарата)

У дослідженнях Азарського І. М. сказано що в одних випадках захворювань що призводять до порушення рухових функцій (дитячий церебральний параліч, хвороба Луі-Бара, остеохондроз, травми хребта і т.ін.) - лікувальна фізкультура є одним з основних елементів комплексного лікування профільних хворих, а в інших випадках захворювань лікувальна фізкультура сприяє підвищенню ефективності комплексного лікування таких профільних хворих (придбане слабоумство, олігофренія і т.ін.).

У класичній фундаментальній науковій літературі фізичні вправи поділяються на наступні види:

1. Гімнастичні вправи, що поділяються на загальзміцнюючі чи загальнорозвиваючі і дихальні вправи.

2. Фізичні вправи спортивно-прикладного типу.

3. Фізичні вправи у вигляді гри.

Однак однією з основних форм лікувальної фізкультури є заняття лікувальною гімнастикою за індивідуальною комплексною програмою для кожного профільного хворого.

При підборі методики лікувальної фізкультури для певного профільного хворого необхідно враховувати: етнологію, патогенез і клінічну картину захворювання; вік хворого; загальний стан і підготовленість кожного’ хворого до занять фізичними вправами; найголовніше - пробудити в профільного хворого впевненість і волю до активного і продуктивного життя, де він сам усвідомлює свою необхідність Для оточуючих його людей (його родини) і для суспільства, в якому він живе і забезпечує себе матеріальними цінностями

Систематизуючи комплекс вправ, необхідно виходити з індивідуальних особливостей профільного хворого; з задач, поставлених перед ним у ході проведеного реабілітаційного лікування; з кінцевого результату, отриманого в ході проведених загальних і спеціальних індивідуальних тренувань'з кожним профільним хворим з врахуванням клінічної патології кожного і т.ін.

Як і при будь-якому методі лікування, при проведенні лікувальної фізкультури, необхідно дозувати її вплив на хворий організм. Тому обов’язково враховується ступінь навантаження на той чи інший хворий організм, а також тривалість впливу фізичної вправи чи комплексу фізичних вправ на визначену групу м’язів чи систему організму (серцево-судинну, дихальну, нервову систему і т.ін.).

Ступінь навантаження комплексу фізичних вправ на профільного хворого залежить від наступних фак­торів:

• характеру фізичних вправ;

• тривалості (за часом) виконання комплексу фізичних вправ у ході проведених занять;

• кількості повторних виконань тієї чи іншої фізичної вправи у ході проведених занять лікувальною фізкуль­турою;

• загальним фізичним навантаженням на організм профільного хворого у ході виконання запланованого комплексу фізичних занять.

Заняття лікувальною гімнастикою, проведені з профільними хворими, складаються з трьох розділів, індиві­дуальних для кожного профільного хворого:

а) вступний розділ, де використовуються елементи гімнастичних вправ, що поступово готують організм профільного хворого до майбутніх фізичних навантажень;

б)головний розділ, де вирішуються задачі, спрямовані на відновлення порушених функцій органів і систем у профільного хворого; •

в) заключний розділ, де фізичні навантаження знижуються, а спеціальні статичні вправи не використову- • ються. '

Фізичні заняття за комплексною програмою повинні виконуватися систематично протягом усього курсу лі­кування (до повного статевого дозрівання профільної хворої дитини), а статичні навантаження повинні постійно зростати. У ході проведених занять з лікувальної фізкультури чи гімнастики, статичні навантаження повинні бути в головному розділі спортивно-фізкультурного комплексу. Однак, у процесі проведеного лікувально-фізкультурного комплексу, останній постійно поновлюється й вдосконалюється складними елементами статичних навантажень.

Фізіологічний вплив лікувально-фізичних вправ на організм профільної хворої дитини (профільної хворої людини) обумовлені складними нервово-рефлекторними і гуморальними змінами, що ведуть до позитивних функціональних проявів у внутрішніх органах за принципом психо-моторних впливів з боку центральної і веге­тативної нервової системи.

Послідовність і об’єднання в одне ціле використовуваної індивідуальної програми лікувально-педагогічного підходу до комплексного лікування і загальнорозвиваючої фізкультури проводяться в такий спосіб.

а) фізичні вправи з профільними хворими за запропонованою комплексною програмою в обов’язковому порядку проводяться тільки після точкового і загальнозміцнюючого масажу;

б) перші дні (а частіше всього тижні і місяці) проведеної лікувальної фізкультури складаються тільки з вправ “розгинального” типу, тобто йде зворотний процес подолання гіпертонусу “згинальних" м’язових комплекс в і розробка суглобних контрактур, що переважають у всіх випадках захворювань у таких профільних хворих;

в) початок проведення фізичних вправ (з врахуванням проведеного масажу) і їхня тривалість за часом і, е ід» повідно, за статичним навантаженням підбирається і проводиться індивідуально з кожною профільною хворою дитиною (профільною хворою людиною), від простого до складного;

г) після досягнення визначених показників за результатами виконання лікувально-фізичних вправ, ця комп­лексна програма ускладнюється, а фізичні навантаження на організм профільної хворої дитини (профільної хворої людини) збільшуються. Обов’язковим є постійний лікувально-динамічний лікарський контроль і контроль інших фахівців за даним контингентом профільних хворих;

д) у ході комплексного індивідуального запрограмованого лікувально-педагогічного підходу до лікувальної загальнозміцнюючої і загальнорозвиваючої фізкультури з хворими дитячим церебральним паралічем та іншими нервово-психічними захворюваннями (придбане слабоумство, педагогічна занедбаність, олігофренія і т.ін.), автори виявили в даних профільних хворих патологічний симптом, який був названий “Симптом “Психічного початку”, під час реабілітаційних дій у цих профільних хворих дітей Тому з цими дітьми необхідно з певною наполегливістю (впертістю та примусом) починати виконання тієї чи іншої фізичної вправи. Щойно профільна хвора дитина почала виконувати цю вправу, в подальшому вона правильно і самостійно виконуватиме її до чергової зупинки. Тобто, якщо на одну мить призупинити виконання фізичної вправи (або сам профільний хворий призупиниться), то дитина не продовжуватиме самостійно виконувати її доти, доки дитину не “запустити”

з) відповідною наполегливістю чи з примусом до виконання цієї вправи;

е) однак коли в профільної хворої дитини виконання фізичних вправ виходить добре, й у ході цих фізичних занять виробляється воля і відповідний інтерес (який необхідно заохочувати матеріально: призи, ошатний одяг особливо для дівчаток, спортивний інвентар і т.ін.) до свого фізичного розвитку і досконалості (добре стоїть на ногах, добре ходить, бігає, стрибає на скакалці і т.ін.), - з цього моменту необхідно розпочинати загальнозміц- нюючу і загальнорозвиваючу гімнастику. Під час вибору індивідуального комплексного програмного підходу до лікувальної фізкультури, необхідно мати на увазі особливості впливу цих фізичних вправ на ті чи інші системи хворого організму, чи на загальну функцію всього організму певного профільного хворого.

Тому завдання лікаря чи педагога (які обов’язково володіють спортивними знаннями, тобто це колишні спорт­смени або люди, які в даний момент займаються тим чи іншим видом спорту) полягає в тому, щоб підібрати та:су форму занять і такі методики фізичної підготовки профільних хворих дітей, які могли б викликати позитивні реакції певних систем і функцій організму, які, в свою чергу, не викликаються іншими факторами впливу на організм, а патогенетично є необхідними для виникнення відповідних реакцій організму спрямованих на саногенез.

Розглядається один з варіантів запропонованого авторами монографії індивідуального комплексного про­грамного лікувально-педагогічного підходу до лікувальної, загальнозміцнюючої і загальнорозвиваючої фізич­ної і'спортивної підготовки профільних хворих дитячим церебральним паралічем, остеохондрозом, придбаним слабоумством і педагогічною занедбаністю. Але тривалість фізичної і спортивної підготовки з вищевказаними профільними хворими у початковий період занять повинна складати одну годину з врахуванням проведеного масажу.[2]