- •Розділ 1
- •1.2. Фізичне виховання сліпих та слабкозорих дітей
- •1.3. Фізичне виховання глухих дітей
- •1.4. Фізичне виховання і реабілітація дітей з церебральним паралічем
- •1.5. Фізичне виховання дітей з церебральним паралічем ( проблема опорно – рухового апарата)
- •1.6. Актуальні проблеми фізичного навчання дітей з тяжкими вадами мовлення
- •Методи і організація дослідження
- •2.1. Аналіз літератури
- •2.2. Аналіз програми
- •Розділ 3
1.6. Актуальні проблеми фізичного навчання дітей з тяжкими вадами мовлення
Стасенко В. Г. розповідає що за період розвитку системи шкільної логопедичної допомоги дітям з тяжкими вадами мовлення відбувалося багато позитивних змін, а саме, змінювалися завдання- спеціальних шкіл відповідно до. сучасних вимог
3 1 вересня 2007 р. Білгород-Дністровська спеціальна загальноосвітня школа № 10 для дітей з вадами розумового розвитку реорганізо вана в 'спеціальну загальноосвітню школу-ін- тернат для дітей з тяжкими вадами мовлення.
Правове регулювання діяльності школи-ін- тернату ґрунтується на Конституції України, Законах 'України "Про освіту", Положенні про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з тяжкими вадами мовлення та власному Статуті.
Білгород-Дністровська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей з тяжкими вадами мовлення є державним загальноосвітнім навчально-виховним і корекційно-відновлю- вальним закладом освіти, який задовольняє потреби дітей з нормальним слухом, первинно збереженим інтелектом, які мають важкі системні мовні порушення: дизартрію, ринолалію, заїкуватість,. що перешкоджають навчанню в загальноосвітній школі.
Мета спеціальної школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення — розвиток і формування особистості; створення сприятливих умов для учнів в процесі навчання, виховання та корекції в умовах інтернатного закладу; забезпечення соціально-психологічної реабілітації, адаптації учнів в сучасних умовах.
До спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення приймаються діти з нормальним слухом, первинно збереженим інтелектом.
Школа має два ступеня:
І ступінь — початкова школа (підготовчий, 4 класи)
І ступінь — основна школа (5—10 класи).
Навчально-виховний процес в школі-інтернаті будується відповідно до робочого навчального плану, складеного на основі Типового навчального плану для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, затвердженого Міністерством освіти і науки України.
Індивідуалізація і диференціація навчання забезпечується реалізацією інваріантної і варіативної частин Державного базового стандарту з урахуванням структури дефекту, психофізичного стану, індивідуальних особливостей і можливостей учня.
Зміст корекційно-розвивальних занять, спря- мований’на формування вимови і мови з метою корекції первинних і вторинних порушень, розширення досвіду соціально-психологічної адаптації реалізується через наступні курси:
логоритміка
розвиток зв’язного мовлення
розвиток мовлення (логопедія)
- лікувальна фізкультура.
. Фізичний розвиток учнів відбувається шляхом забезпечення правильної організації режиму дня, суворого дотримання норм навчального навантаження, проведення лікувальних заходів, формування гігієнічних навичок, навчання на уроках здоров’я і фізичної культури, організації оздоровчих заходів.
Основна проблема, з якою стикається дитина з порушеннями мовленнєвого розвитку вже в ранньому віці — труднощі встановлення взаємин з оточуючими дорослими людьми, яким належить провідна роль у створенні адекватних умов для комунікативної діяльності дітей. Одним із основних завдань початкової школи для дітей з порушеннями мовного розвитку (ПМР) є формування основ комунікативної компетенції, що сприяє спілкуванню і взаємодії з урахуванням їхніх реальних можливостей, потреб та інтересів у спілкуванні.
Процес формування у дітей з вадами мовленнєвого розвитку знань, умінь та навичок може бути більш ефективним за умови врахування особливостей суб’єкта, який пізнає (учень); об’єкта, що пізнається (програмний матеріал); середовища, що організовує навчання.
Інтенсифікація навчання забезпечується на основі застосування ефективних засобів навчання, технологічних процесів і диференційованих методів організації процесу учіння.
Важливими принципами побудови змісту корекційно-превентивного навчання дітей з вадами мовленнєвого розвитку є:
Класифікація дефекту, що потребує проведення ретельного психофізіологічного і психолого-педагогічного аналізу причин труднощів навчання (тобто первинного дефекту). Цей принцип дає змогу визначати диференційовані завдання та застосовувати адекватні дефекту прийоми роботи.
Запобігання труднощів навчання.
Система навчально-педагогічних заходів спрямована не тільки на корекцію аномалій розвитку, а передусім на запобігання переходу вад функцій в інші дефекти, зокрема в труднощі навчання.
Адаптаційна спрямованість навчання, хід якого оперативно, безперервно пристосовується до індивідуальних особливостей процесу засвоєння учнями програмного матеріалу для того, щоб сформовані в них уміння використовувались швидко, тобто перейшли в навички.
Опора в навчанні на збережені аналізатори системи та окремі добре розвинуті психічні процеси.
Контроль (зворотний зв’язок).
Урахування індивідуальних особливостей дитини — логопата визначає необхідність уточнення мотивів, активізацію діяльності, зняття негативних установок.
Формування знань і прийомів розумової діяльності в їх єдності.
Принцип ефективного впливу на дефект забезпечується системним застосуванням методів, що дає змогу формувати не окремі психічні функції та процеси, а пізнавальну діяльність в цілому.
Ізольоване застосування навіть значної кількості спеціальних вправ неефективне, оскільки допомагає розв’язувати окреме завдання, впливаючи на конкретний дефект без урахування його взаємодії з іншими психічними функціями.
Системний підхід передбачає не тільки спрямований, а й багатосторонній вплив на дефект і сприяє розв’язуванню завдання щодо формування функцій як цілісної діяльності.'
Активізація компенсаторних процесів,
Відомо, що за певних умов компенсації наслідки деяких вад можуть не виникати і,- навпаки, слабкий розвиток компенсаторних процесів може поглибити їх прояв. Крім того, визначення компенсаторного фону дає змогу з’ясувати, на які здібності дитини можливо спиратись в роботі щодо запобігання труднощів навчання, а які необхідно розвинути.
Культивування індивідуальних здібностей логопата, усвідомлення своїх можливостей стане потужним спонукальним мотивом, служитиме поштовхом до саморегуляції.
Визначення підходів до забезпечення'інтенсифікації навчання дітей з вадами мовного розвитку ґрунтується на усвідомленні можливості розгляду процесу їхнього дошкільного і шкіль^ ного (особливо у підготовчому-першому класах) навчання: як безперервного і спрямованого на опанування інтелектуальних навичок (читання, письмо, рахунок); потребує забезпечення своєчасної організації спеціального навчання, спрямованого на заміну одного індивідуального способу діяльності дитини іншим; розробки відповідних навчальних посібників та підручників.[42]
РОЗДІЛ 2