- •Міжнародно-правова діяльність України: історія та сучасність
- •Міжнародно-правова діяльність України: історія та сучасність
- •Розділ 1
- •Поняття та особливості сучасного міжнародного права
- •1 Фельдман д. И. Система международного права.- Казань, 1983.- с. 47. 3 0 розділ 1
- •1 Ввр.- 1992.- № 41.- Ст. 61-62. 36 розділ 2
- •Міжнародна о "т правосуб'єктн'їсть о /
- •Розділ 2
- •1 МеїЬойе (гІпіегргеіаіїоп еі Зоигсе еп РгоН Ргіує Розіїіі.- 1899, рага. 110. 46 розділ з
- •8Наш м. N. Іпіегпаїіопаі 1997.- р. 67.
- •Міжнародне та внутрішньодержавне право
- •1 Див.: Вулф к. Етнічний націоналізм: Аналіз і захист. Пер. З англ. // Націоналізм: Антологія / Упоряд. О. Проценко, в. Лісовий.- к.: Смолоскип, 2000.- с. 493.
- •1 Шульга м. Подвійне громадянство у часі і просторі // Політика і час—і 1995.- № з.- с. 4.
- •1 Рабінович п. М. Основи загальної теорії держави та права.— к., 1994.— с. 9. 92 розділ 7
- •Право міжнародних договорів
- •Розділ 7
- •Право міжнародних договорів
- •Розділ 8 Права людини і міжнародне право
- •1 Загальна декларація прав людини // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко.- 2-ге вид.- к.: Юрінформ, 1992.- с. 23.
- •Права людини і міжнародне право
- •Розділ 8
- •Права людини 111 і міжнародне право III.
- •1 Права людини. Міжнародні договори України...— Вказ. Праця.- с. 197.
- •1 Участь в оон: активність, ініціатива // Урядовий кур'єр.- 8 черв. 1995.- № 84-85.
- •Права людини і міжнародне право
- •Розділ 8
- •Розділ 8
- •1 Див.: ЬеШеп .Іоигпаі оі Іпіегпа(;іопа1 Ьач/.- 1990.- V. 34.- n0. 3.- р. 79. Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі.-1999.- № 1,- с. 299-300.
- •Розділ 9
- •Європейська система захисту прав людини
- •1 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Ка-чуренко.- 2-ге вид.- к.: Юрінформ, 1992.- с. 38.
- •Розділ 11 Міжнародне карне право
- •Міжнародне і карне право |
- •Дипломатичне та консульське право
- •Дипломатичне та консульське право
- •Дипломатичне та консульське право
- •1 Мальвіни. Вони ж Фолкленди // Голос України.- зо черв. 1999.-№ 117.- с. 10.
- •Розділ 13
- •1 Закон України «Про державний кордон України» // ввр.- 1992.- № 2.-Ст. 5.
- •Територія л о7 в міжнародному праві | о/
- •Територія в міжнародному праві
- •1 Згідно з визначенням терміна «Район» в ст. 1 ч. І Конвенції це - дно моря та океану і їх надра, що знаходяться поза межами національної юрисдикції.
- •Морське право
- •Розділ 14
- •Розділ 17 Міжнародне економічне право
- •1 Дипломатический словарь.- т. II.- м.: Наука, 1985.- с. 49. 224 розділ 17
- •Міжнародне економічне право
- •Розділ 17
- •Розділ 1 7
- •Міжнародне економічне право
- •1 Неліп м. І., Мережко о. О. Силовий захист прав людини: питання легітим-ності в сучасному міжнародному праві.- к.: Наук, думка, 1998.- с. 124-125. 28/Ке8/ 687 (1991).
Міжнародно-правова діяльність України: історія та сучасність
Першою серед колишніх радянських республік Україна приєдналася до Партнерства заради миру. 14 січня 1994 р. у Москві президенти України, США та Росії підписали тристоронню Заяву та додаток до неї про ліквідацію ядерної зброї на території України. Під час зустрічі на найвищому рівні держав - учасниць НБСЄ (тепер ОБСЄ) у Будапешті в 1994 р. лідери цих держав та Великої Британії підписали Меморандум про надання гарантій безпеки нашій державі. Декларацію аналогічного змісту передала Україні Франція, а китайський уряд -свою Заяву.
31 жовтня 1995 р. Верховна Рада України 250 голосами проти п'яти проголосувала за приєднання до Статуту Ради Європи. Закон України «Про приєднання до Статуту Ради Європи» передано на довічне зберігання до штаб-квартири Ради Європи у Страсбурзі. 9 листопада 1995 р. Комітет Міністрів Ради Європи юридично затвердив рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи про вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації. Цього ж дня перед Палацом Європи у Страсбурзі відбулась урочиста церемонія підняття Державного прапора України - 37-го повноважного члена Ради Європи. Вступ до Ради Європи став важливим кроком на шляху України до європейського співтовариства.
РОЗДІЛ 1
Поняття та особливості сучасного міжнародного
права
Проблема
визначення
поняття
«міжнародне
право»
Вивчення міжнародного права можна почати з питання, чи є «міжнародне право» правом, чи може бути право, якщо нема наддержавного органу для його впровадження? Англійський філософ Джон Остін вважає, що міжнародне право не є правовою
.26
1 Тускоз Ж. Міжнародне право: Підручник. Пер. з франц.- К.: АртЕк, 1998.- С. 5. Щ,»і г.,^,->«/я..;,:
■■ ■ -; .т^ 27
Система
міжнародного
права
28
Як відомо, характерними рисами внутрішньодержавної системи права є наявність законодавчого органу, що творить закони, виконавчої влади для впровадження цих законів та ієрархії судів з обов'язковою юрисдикцією для вирішення спорів. Без законодавця, судової та виконавчої влади не можна говорити про правопорядок. Як же в такому разі сприймати систему міжнародного права? Чи має міжнародне право законодавця? Дійсно, є Генеральна Асамблея ООН, що складається з представників усіх держав - членів ООН, однак її резолюції не є обов'язковими (Ьіпс1іп£), окрім деяких резолюцій для органів ООН (ст. 17 (1) Статуту ООН). Судової системи влади в міжнародному праві немає. Міжнародний Суд Справедливості (надалі - МСС) дійсно існує в Гаазі, але він тільки тоді може розглядати справи, коли згоду на їх розгляд дали держави -сторони справи. Окрім цього, немає виконавчого органу. Рада Безпеки ООН, що створювалась з цією метою, часто недієздатна через вето хоча б одного з п'яти постійних її членів (США, СРСР (нині Російська Федерація), Китай, Франція та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Отже, як може те, що називають міжнародним правом, бути правом? За основу цього аргументу, як бачимо, беруть порівняння внутрішньодержавного права з міжнародним.
Однак санкції насправді можуть бути накладені Радою Безпеки, коли існує загроза миру, порушення миру чи акт агресії. Такі санкції можуть бути економічними, наприклад проголошені 1966 року проти Родезії, чи військовими, як-от у Корейській війні 1950 року (це стало можливим, оскільки в Раді Безпеки тоді був відсутній представник від СРСР в знак протесту проти присутності представника націоналістичного Китаю), або ж обидві, як 1990 року проти Іраку. Нині тенденцією міжнародного права є відмова від використання сили, наскільки це можливо.
Як зазначає професор М. Шо, міжнародна система є горизонтальною і складається з понад 180 незалежних держав, рівних і суверенних. Міжнародну систему не слід плутати з системою міжнародного права, що є сукупністю взаємопов'язаних елементів (загальновизнаних принципів і норм, інститутів і галузей), що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права.